Ну, як казочка про вселенський хепі-енд годиться, і написано незле. Ось тільки життя – це конфлікт, або по-мудрованому – діалектика. Тому-то щось не віриться в подібну ідилію навіть теоретично. Та ще й із такими персонажами :-).
Удачі на конкурсі!
Звичайна вигадка-припущення, але – не віриться.Бо автор не потурбувався про те, аби створити реальність, яка б постала річчю переконливою і збурила якісь думки. НЕПЕРЕКОНЛИВО.
Клешоногий Паротяг
Історія добра. Так, трохи наївна, то й що? Проте світла і легка.
Логіку шукають.. яка логіка у 4 вершниках Апокаліпсису??? Давайте ще Біблію розберемо на логічні шматки. Нема логіки в вірі. Просто нема!
Електроскат
Щиро насмішила фраза про семиголову скотину, яка плутається у власних шиях. )
І загалом ідея, що людство скористалося прогресом і дременуло в нові світи від біблійного кінця, славнюча, мені щиро зайшло. Але з погляду розвитку сюжету на оприявненні цієї ідеї можна було б сміливо ставити крапку. Ну, на появі блудниці. Ну, максимум ще одне речення. А то всі вже все знають, включаючи читача, а текст навіщось триває, показуючи солодку ідилію. Через це розмивається гумористично-парадоксальний пуант, який, як на мене, і є принциповою ознакою мініатюр у дусі Шеклі.
А що заважає тим вершникам відправиться на ті планети, де ховаються люди? Як розумію, ці кінні халепи прив’язуються до тих, хто в них вірить, а не до планети. Але тут виникає інша логічна хиба. Досить припинити в них вірить, і вони сами щезнуть. Нащо в такому випадку тікати с Землі?
Лісовик
Дотепно, якраз в стилі “Битви”. Дякую, що не в “Дещо задарма” і “Необхідної речі”, з цим на конкурсі трохи переборщили. А так хто його зна, що було б, якби в нас була можливість у 2012 році…
Олексій
Честно кажучи якось не вірится. Тобто кінець світу на те і кінець світу. А світ однією Землею не закінчуєтся. можліво я передивився месників, але не може буди все так просто.
murrrchik
А мені дуже сподобалося 🙂 По-перше, чимось нагадує книги Зотова про апокаліпсис, які мені дуже зайшли. По-друге, цікаво показане те, що не завжди люди роблять саме те що хочуть, зазвичай їх зобов’язуть обставини, внутрішні або зовнішні, а для себе, для душі, не залишається ні часу, ні можливостей, а врешті-решт, і бажання. Тут дуже це відчувається, як на мене.
Удачі на конкурсі! 🙂
От, дідько! Перерив простори інтернету, але так і не знайшово того, що хотів… Про що це я? Ага! Колись давно, ще в якомусь, радянського випуску, збірнику фантастики читав схожу історію. Тільки там Архангели на палаючих колісницях спустились з небес, а не вершники і люди також кудись зникли(в тій історії, на відміну від даної, не пояснювалось куди). Так от, ваша історія нагадала мені те захоплення, коли я тільки знайомився із фантастикою. І не зважаючи на більш фентезійну рису оповіді, я отримав задоволення. Щиро дякую!
Оглядатор
Чудове оповідання! Майстерності та іронії тут якраз скільки треба! 🙂
Ось тільки 4 вершники пів-оповідання якісь абстрактні – коні описані, а вони абсолютно ні. Тільки під кінець почали якось проявлятися.
Гарно! 🙂
Людина в капелюсі
Сподобалося, щиро зичу успіхів такій симпатичній історії та її автору.
Блудниця була неочікуваною, за неї теж плюс!
Ну, як казочка про вселенський хепі-енд годиться, і написано незле. Ось тільки життя – це конфлікт, або по-мудрованому – діалектика. Тому-то щось не віриться в подібну ідилію навіть теоретично. Та ще й із такими персонажами :-).
Удачі на конкурсі!
Звичайна вигадка-припущення, але – не віриться.Бо автор не потурбувався про те, аби створити реальність, яка б постала річчю переконливою і збурила якісь думки. НЕПЕРЕКОНЛИВО.
Історія добра. Так, трохи наївна, то й що? Проте світла і легка.
Логіку шукають.. яка логіка у 4 вершниках Апокаліпсису??? Давайте ще Біблію розберемо на логічні шматки. Нема логіки в вірі. Просто нема!
Щиро насмішила фраза про семиголову скотину, яка плутається у власних шиях. )
І загалом ідея, що людство скористалося прогресом і дременуло в нові світи від біблійного кінця, славнюча, мені щиро зайшло. Але з погляду розвитку сюжету на оприявненні цієї ідеї можна було б сміливо ставити крапку. Ну, на появі блудниці. Ну, максимум ще одне речення. А то всі вже все знають, включаючи читача, а текст навіщось триває, показуючи солодку ідилію. Через це розмивається гумористично-парадоксальний пуант, який, як на мене, і є принциповою ознакою мініатюр у дусі Шеклі.
А що заважає тим вершникам відправиться на ті планети, де ховаються люди? Як розумію, ці кінні халепи прив’язуються до тих, хто в них вірить, а не до планети. Але тут виникає інша логічна хиба. Досить припинити в них вірить, і вони сами щезнуть. Нащо в такому випадку тікати с Землі?
Дотепно, якраз в стилі “Битви”. Дякую, що не в “Дещо задарма” і “Необхідної речі”, з цим на конкурсі трохи переборщили. А так хто його зна, що було б, якби в нас була можливість у 2012 році…
Честно кажучи якось не вірится. Тобто кінець світу на те і кінець світу. А світ однією Землею не закінчуєтся. можліво я передивився месників, але не може буди все так просто.
А мені дуже сподобалося 🙂 По-перше, чимось нагадує книги Зотова про апокаліпсис, які мені дуже зайшли. По-друге, цікаво показане те, що не завжди люди роблять саме те що хочуть, зазвичай їх зобов’язуть обставини, внутрішні або зовнішні, а для себе, для душі, не залишається ні часу, ні можливостей, а врешті-решт, і бажання. Тут дуже це відчувається, як на мене.
Удачі на конкурсі! 🙂
От, дідько! Перерив простори інтернету, але так і не знайшово того, що хотів… Про що це я? Ага! Колись давно, ще в якомусь, радянського випуску, збірнику фантастики читав схожу історію. Тільки там Архангели на палаючих колісницях спустились з небес, а не вершники і люди також кудись зникли(в тій історії, на відміну від даної, не пояснювалось куди). Так от, ваша історія нагадала мені те захоплення, коли я тільки знайомився із фантастикою. І не зважаючи на більш фентезійну рису оповіді, я отримав задоволення. Щиро дякую!
Чудове оповідання! Майстерності та іронії тут якраз скільки треба! 🙂
Ось тільки 4 вершники пів-оповідання якісь абстрактні – коні описані, а вони абсолютно ні. Тільки під кінець почали якось проявлятися.
Гарно! 🙂
Сподобалося, щиро зичу успіхів такій симпатичній історії та її автору.
Блудниця була неочікуваною, за неї теж плюс!