Війна сценаріїв

Артур – амбітний молодий соціолог йшов станцією метро «Золоті ворота» на зустріч з колишньою одногрупницею Галею. Вони в університеті не контачили. Проте потім, вже працюючи, частенько бачилися на міських збіговиськах і обмінювалися новинами. Галін голос в слухавці звучав стривожено. Цікаво, що там у неї?
Галя нервово прогулювалася по платформі. Побачивши Артура, стрімко підійшла.
– Привіт. Щось трапилось?
– Дякую, що прийшов. Я недавно відмовилась від одного мутного проекту. Може, тому за мною слідкують… здається.
– Хто?
– Гадки не маю. А тебе це не дивує?
– Ні. Кругом повно придурків. Світ ніби сказився.
– Ти це також відчуваєш?
– Хто не відчуває? …Зараз їх бачиш?
Галя озирнулася:
– Ніби, ні.
– Коли ще раз побачиш – підійди та запитай: чого хочуть?
– Ти що? Я боюся… Невже скажуть?
– Не скажуть. А сигнал передадуть, що ти шукаєш контакту.
– Артур, таке враження, що ти розвідник. Або бандит.
Артур пхикнув:
– Таке мелеш, що на голову не налазить.
– Хочу порадитись: як з цим усім бути?
– Ти так і не казала, чим зараз займаєшся?
– Нічим.
– Забила?
– Якщо чесно, то бачу війну сценаріїв.
Артур знову пхикнув:
– Яких? Кіносценаріїв для ютубу?
– Ні. Сценаріїв розвитку. До речі, про ютуб. Сьогодні побачила вакансію сценариста ютуб-каналу, – вона дістала з кишені листочок і зачитала. – «Як не прикро це констатувати, але ситуація в сучасній аудиторії складається так, що необхідним виявляється дуже примітивний підхід і хайп. На жаль це продиктовано політикою соціальних мереж, які просувають треш і примітив. Ми не вітаємо даний підхід і тим не менш, ми змушені задіяти ці прийоми на межі припустимого».
Галя сховала листочок:
– Ти розумієш, на кожному кроці я бачу, що вибору немає. Все підпорядковується певним правилам, які закладені в чиїсь сценарії. Приєднуйся або програєш. І так поширюється будь-який примітив або ще гірше. Придумай дурість і я розповім тобі, як зробити, щоб вона поширилася в соціумі, як вірус.
– А як узнаєш?
– Змоделюю.
– А чому тільки дурість поширюється?
– Ні, не обов’язково дурість. Але хто змінює світ сьогодні? У чиїх інтересах? Приватна власність – вже не актуальна. Актуальні приватні сценарії розвитку в моїх інтересах.
– Цікаво… Я правильно розумію, що крім культурних можуть бути і інші сценарії. Ну, там, бізнесові, …політичні.
– Можуть. Будь-які. Тобі слова Оксфорд Аналітика про щось говорять? Брекзіт, вибори Трампа?
– Трохи говорять.
– Так отож.
– Ти просила пораду… Мій науковий керівник цікавиться моделюванням.
– Хто він?
– Працює в Інституті менеджменту майбутнього.
– Передай йому, що я не моделюю.
– Дарма ти так. Він придумає кому з олігархів це можна продати. Будуть реальні гроші.
Галя спохмурніла:
– …А ти мені в універі подобався. У виставах класно грав.
– Я з відмінницями не тусувався. На жаль.
– А я з трієчниками не розмовляла.
– То як тобі пропозиція?
– Я чомусь думала… що ти кращий… Адью.
Галина поривається йти. Артур хапає її за руку:
– Зачекай …Тобі ж тут не вижити.
– Світ великий.
– Польську знаєш?
– Більш-менш. Та для світу досить англійської.
У Артура дзвонить телефон. Він приймає виклик і говорить, дивлячись на Галю:
– Слухаю… Боюсь, що вона мене розкусила: на зустріч не прийшла… Швидше за все вона емігрує… Гаразд. До зв’язку.
Галя і Артур дивляться один на одного. Обидва пам’ятають радянські часи. Тому розуміють значення телефонної розмови. Галя промовляє:
– Дякую.
І йде. Артур проводжає її поглядом. Потім робить кілька кроків, ніби хоче її наздогнати. Зупиняєтся і телефонує:
– У неї хороша польська. Думаю, спочатку вона виїде туди.

* * *

Тижня через два Галя по відеозв’язку зателефонувала Артуру в офіс. Вона йшла по лісу чи парку і інколи оглядаласяся увсебіч. Артур підколов:
– Ти вже в Польщі? Чи в Німеччині?
– Не важливо. Маю інсайд. По ковіду.
– Даси?
– Дам.
– На яких умовах?
– Я пам’ятаю розмову на «Золотих».
– Що за інсайд?
– Профілактична гімнастика, яка зменшує ймовірність захворювання новим ковідом на дев’яносто відсотків.
– Гімнастика? Серйозно?
– Ти, мабуть, спортом не займаєшся.
– Якось не до того.
– Так от, головне. Область мозку, яка відповідає за роботу великого пальця на руці – дуже велика. Наприклад, більша аніж та, що зайнята роботою ноги.
– Якої ноги?
– Будь-якої. Обох ніг. Тому гімнастика великого пальця впливає через суміжні області мозку на головні нейронні центри, які сильно активують роботу імунної системи. Це досліджували нейробіологи… забула імена. Вони ще Нобеля отримали. Я в матеріалах скину посилки на їхні статті.
– Статті у відкритих джерелах?
– Так.
– Та це ж всі можуть побачити. Що це за інсайд?
– У нейробіологів – тисячі статей. Їх ніхто не читає. Не знаючи де шукати, ти ці статті не знайдеш. І «так», правда, що скоро дізнаються ВСІ! Але поки не знає майже НІХТО! Тому «інсайд».
– Гаразд. Що за гімнастика?
Галя показує через екран:
– Великий палець згинається і притискається до долоні. Чотири інших пальці накривають його. Потім відкривають і великий палець розгинається. Краще робити обома руками при цьому глибоко вдихаючи та видихаючи повітря, – показує. – Так варто повторити десять раз, чотири-п’ять разів на день.
– І все?
– Так. Інколи прості дії мають важливі наслідки.
– Кидай матеріали.

* * *

Артур був кмітливим пацаном. Тому вирішив підзаробити на ще одній своїй одногрупниці – Владі. Вони зустрілися в парку.
– Бакси принесла?
– Єс.
– Давай.
Влада передала Артуру пакет. Той перерахував гроші. Вона попередила:
– Дивись, мій шеф за три тисячі тебе разом із твоїм інститутом взірве нахрін. І мене поруч покладе.
Артур заховав пакет:
– Спокуха. Він тобі ще рученьки цілувати буде.
– Ну?
– Сьогодні о шіснадцятій нуль нуль вийде мій матеріал на сайті нашого інституту. Інсайдерська інформація про двадцять п’ятий коронавірус. Не переплутай з дев’ятнадцятим. Це буде бімба! Твій шеф може першим розшарити і попасти в лідери думок зі своїми геніальними коментарями. Якщо тобі довірить, то маєш шанс круто злетіти.
– Точно бомба?
– Атомна! Гарантую. Добре підготуйся.
– Про що інфа?
– Ага, так я і сказав. Ти що здуріла?
– Хоч натякни.
– Корона! Крапка! Іди, вигрібай все, що нариєш. Часу ще – до біса.
– Шіснадцята. В Нью-Йорку – дев’ята ранку. Інсайд не український? Планетарний?
– Кумекаєш. Планетарний. Бо ковід.
– Ще комусь казав?
– Ні. Тільки тобі. По дружбі.
– Дивись. Якщо обдуриш…
– Як дитина, їй’бо. Біжи.
Влада рвонула. Артур поплентався слідом.

* * *

Стрічка новин:
Вашингтон, Токіо, Берлін, Лондон, Пекін і більшість інших столиць світу поширили вправи з профілактичної гімнастики, яка нібито зменшує ймовірність захворювання новим ковідом на 90 відсотків.
Учасники Десятої Міжнародної конференції «Сучасні нейробіологічні та нейропсихологічні аспекти лікування від штамів коронавірусу (COVID-25)» не підтвердили істиність рекомендацій широко розрекламованої гімнастики від коронавірусу. Більше того, вчені застерегли від спрощених, невірних і подекуди вульгарних трактовок праць своїх колег.
Міжнародний часопис «Мій дім» в кожному номері на всіх мовах публікує для читачів вправи з профілактичної гімнастики для боротьби з ковідом, а також відповідні дієти.
Правозахисні організації обурені тим, що в профілактичній гімнастиці для боротьби з ковідом використовується міжнародний жест допомоги при домашньому насильстві чи іншому лиху. Тепер неможливо сказати напевно чи людина сигналізує, що вона знаходиться в небезпеці, чи просто займається гімнастикою. Оскільки профілактична гімнастика охопила всю планету, то складається враження, що всі стали жертвами насилля.

* * *

За столом телестудії сидять Артур, Влада та Галя. Звучить коротка енергійна музична фраза. Голос в студії починає передачу:
– Добрий вечір, шановні телеглядачі. Тема сьогоднішньої зустрічі експертів: «Профілактична гімнастика для боротьби з COVID-25. Міфи та реальність». Ми очікуємо почути страшні таємниці! Вмощуйтесь у своїх кріслах зручніше. Починаємо! В нашій студії: головний спеціаліст Інституту менеджменту майбутнього – пан Артур, креатор Маркетингової агенції «Крокуємо разом» – пані Владислава та спеціаліст з моделюванню соціально-економічних систем – пані Галина».
Звучить музична фраза. Починає Галя:
– Дякую за запрошення. Хочу сказати, що це я придумала профілактичну гімнастику для боротьби з коронавірусом. Сама, з голови. Підшукала більш-менш підходящу літературу і розповсюдила. Насправді ця гімнастика не впливає на COVID-25.
Всі в студії заніміли. Влада нервово хихикнула:
– Тобто, як?
– Навіщо? – ледь промовив Артур.
Галя відповіла:
– Щоб показати наскільки легко обманути людей і повести в будь-яку сторону. Я в експерименті, на практиці довела це.
– Тобто, Ви провели експеримент над людством? Ошукали всю планету і пишаєтесь цим?
– Я довела експериментально, що людей легко обманути. І «так», я пишаюсь результатом.
– Стоп-стоп! – затараторила Влада. – Профілактична гімнастика, яку я роблю п’ять разів на день, НЕ допомагає боротися з короною?
– Так. Не допомагає. Я спеціально придумала вправу, яка не шкідлива сама по собі. Вона зіграла роль плацебо. І це також хороший побічний результат.
Влада нервово сміється:
– Тоді навіщо я її роблю?
Артур махнув на неї рукою:
– Зачекай, – і до Галі. – Тобто, ти довела, що всі вісім мільярдів людей планети – дУрні? Тебе за це вбити мало!
Артур жмакає листочок паперу, що лежать перед ним на столі, і жбурляє в Галю. Вона ухиляється:
– Ну от. Спокійно, Артуре.
Частина світла вимикається. Чутно тільки голос режисера в студії:
– Трансляція перервана! – він зривається на крик. – Заспокойтесь! Всі заспокойтесь! Домовтесь про подальшу роботу в ефірі! І працюйте, блін, СПОКІЙНО! Ще 20 хвилин ефіру! Асистенти дайте їм соку, коньяку, мої круасани з холодильника, що завгодно дайте, блін! Тільки хай вони не вбивають один одного! Ми, бл..дь, центральний канал, а не гівно якесь! Що вам дати?
– Не треба нічого, – видавив Артур.
Влада заперечила:
– Я б коньячку бахнула. Може, в останній раз.
– Після ефіру. Я і сам бахну. Владко, нам відбілитись треба! Розумієш?
– Як? В такому лайні? А вона вся в білому! Дякую, Галюню! Очі б тобі видерла!
Влада зривається, хапає Галю за волосся, намагається для початку видерти його. Галя відбивається. Артур підбігає і силою рознімає пані:
– Зупинись ти, псих! Хочеш, щоб всі тебе таку побачили?
Влада сідає, хоча все ще кипить. Галя приглажує волосся:
– Дурепа якась, – і пропонує. – Треба домовитись.
Артур виглядає розбитим:
– Голова не варить, – до Галі. – Твої пропозиції?
– Я відмажу. Не хвилюйтесь. Вже придумала.
– А далі що? – Влада не вгавалася. – Про що тут базарити? Мене шеф закопає живою!
Артур цикнув на Владу:
– У всіх шефи закопують! Ти така не одна! – і до Галі. – Ти розумієш, хто був першим? Ми! Хто почав твої пальчики втюхувати піплу? Кого першим розіпнуть… в трусіках? Давай! Кажи що робити!
– Просто підтримуйте розмову. Згадайте семінари третього курсу, якщо не прогулювали.
Влада ледь не плакала:
– Ага. Як півсраки з-за куща.
– Гаразд. Відмучимо хвилин десять, – Влад глибоко вдихнув, видихнув і голосно сказав. – Ми готові!
В студію повертається світло. Голос в студії:
– Вмикаємось!
Звучить музична фраза. Галя починає:
– Я хочу вибачитись перед людьми. І перед колегами, в першу чергу. Насправді, не дивлячись на простоту профілактичної гімнастики, я ретельно продумала шляхи її впровадження. Я зіграла на страхах людей. Все таки я соціолог. І знаю механізми впливу на соціум. Та що журналісти? Навіть не всі спеціалісти розпізнали плацебо. Ще раз: прошу вибачити за свій обман.
– Навіщо Ви це зробили? – запитав Артур.
– Зараз… Мій експеримент, сподіваюсь, нікому не нашкодив. Однак у світі достобіса людей, які, користуючись такими ж інструментами, що і я… завдають шкоду людям… Обманюють і ведуть в бо’зна які халепи… Відповідально заявляю, що людей можна підбити на будь-що… на будь-яку гидоту і мразоту… Людей дурять. Людство – хворе раз дозволяє себе дурити. Я скопіювала собі з газети, – вона зачитує. – «…в профілактичній гімнастиці для боротьби з ковідом використовується міжнародний жест допомоги при домашньому насильстві чи іншому лиху. Тепер неможливо сказати напевно чи людина сигналізує, що вона знаходиться в небезпеці, чи просто займається гімнастикою. Оскільки профілактична гімнастика охопила всю планету, то складається враження, що всі стали жертвами насилля». Кінець цитати. Слова – справедливі. Зараз всі стали жертвами інформаційного насилля.
– Бр-р-р. Страх, як неприємно, – підтримала Влада.
– Так. А ще неприємніше, коли ти бачиш, як на твоїх очах насилля відбувається над друзями, країною, планетою. Як через мозок ґвалтують всіх, або майже всіх. Колись законами було заборонено пхати через підсвідомість масову рекламу. Тепер її стромляють в індивідуальну.
– І що робити? – запитав Артур
– Людей дурять. Людство – хворе. Усвідомлення цього факту – перший крок. Другий – лікування.
– А як лікувати? – запитала Влада.
– Ми вступаємо у нову еру. Це епоха сценаріїв. Усі говорять про непередбачуваність майбутнього. Я б сказала так: все добре прогнозується в межах певного сценарію. Вся непередбачуваність полягає в тому, які сценарії будуть запущені та як вони будуть взаємодіяти між собою. Боротьба добра зі злом змінює поле бою. Як протидіяти, коли в запущений кимось сценарій залучаються всі навколо тебе? ЗАПУСКАТИ СВІЙ СЦЕНАРІЙ. Форма протесту змінюється. Без сценарію зараз ще безглуздіше, ніж без зброї. Протиотрутою сценарію зла може бути тільки сценарій добра. Попереду потужна битва. Тут можуть допомогти здоровий глузд, аналіз фактів, оцінка різних поглядів. За сценаріями стоїть невидима, але величезна робота, пов’язана з моделюванням, збором та аналізом даних. Зараз уже не вдасться здобути хоч і маленьку перемогу традиційним навіть масовим протестом. Попереду війна сценаріїв. Час не чекає.
Звучить музична фраза. І голос в студії завершує:
– Дякуємо за ефір. Тема наступної зустрічі «Зґвалтовані в підсвідомості. Війна сценаріїв». Слідкуйте за анонсами! – звучить музична фраза. – Стоп! Ефір закінчено! Всім дякую!

* * *

Стрічка новин:
Значна кількість людей в різних країнах світу продовжує робити профілактичну гімнастику попри заяви ВООЗ та публікації в ЗМІ про відсутність користі від неї.
Інститут менеджменту майбутнього звернувся із заявою до Служби безпеки України щодо розповсюдження неправдивої інформації і свідоме введення суспільства в оману громадянкою України Галиною Коваль. Заява була надіслана саме до СБУ, оскільки керівництво ІММ вважає розповсюдження фейків з України на весь світ прямою загрозою національній безпеці, бо страждає імідж України. І саме СБУ має реагувати на такі злочини.
Адвокат Галини Коваль вважає справу ІММ проти його підзахисної – безперспективною. «Судити за соціальний експеримент, який здатен змінити суспільство на краще, це – дикунство та мракобісся. Яке майбутнє плекає для нас Інститут менеджменту майбутнього? Похмуре середньовіччя без науки і пошуку кращих сценаріїв розвитку?» – риторично запитав він на пресконференції.
Вчора у Києві близько третьої години ночі згорів автомобіль Галини Коваль, яка придумала фейкову профілактичну гімнастику проти ковіду. Пожежу ліквідовували вогнеборці. Ніхто не постраждав. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо умисного знищення майна.