Завершилося напружене голосування у першому турі конкурсу фантастичних міні-оповідань «Зоряна фортеця: Експансія». До фіналу пройшли наступні твори (розташовані у алфавітному порядку):
- Бажання
- Гравітаційні хвилі
- Довше вічності
- Жнива
- Загублені в пеклі
- Земельний кодекс
- Знайоме обличчя
- Лусочка
- Між безоднями
- Місто 2.0.
- Найкращий подарунок
- Незнайомство
- Нове яскраве світло
- Останній стрибок скайвера
- Перезавантаження
- Поки люди сплять
- Старий дім, новий дім
- Суд
- Троянда Марінера
- Я тебе бачу
У фіналі голосують лише автори тих оповідань, які пройшли до фіналу. Нагадуємо, що за власне (власні) оповідання голосувати не можна!
Голосування завершиться 13 серпня о 22:00.
Вітаю фіналістів!
скажу про 4 групу, яку оцінював. Розчарувало, що не пройшли Ліхтарики і Кінець світу. Це були найдостойніші оповідання в групі. Ще сподобалось І, застигла, Смерть – Життям, але там відповідність темі конкурсу – приший кобилі хвіст. Тому не так прикро. Що дійсно порадувало, то це вихід в фінал Поки люди сплять. Яскраве оповідання, цілком справедливий фіналіст. Останній стрибок скайвера – теж хороша ідея і сюжет, але текст важкий для читання.
Інші фіналісти групи – ну таке собі… Довше вічності, за композицією, в принципі, ідеально з усіх творів підходить для мініатюри. Але знову ж таки, відповідність темі конкурсу – практично нульова, і доволі банально і штамповано. Старий, новий дім – зворушило душу, але не більше.
Щодо Суду, то тут у найсумнівніший вибір. Просто якась казочка з аналогом Зірки Смерті з Зоряних Війн. Вибачте.
P.S. Мій твір абсолютно справедливо не вийшов у фінал з 3 групи. Було дуже багато достойніших оповідань.
Так дивно, що “Мурмурандо” не ввійшов… Особисто для мене цей твір став золотим призером на цьому конкурсі. Набільше сподобалось з усього (а я прочитала повністю 2, 3, 4 групу і переважну частину 1 групи). Авторе, написано настільки класно, що я думала: “Так не чесно. Професіонал вирішив поборотися з аматорами”.
Чому класно? Чому це оповідання все ж найкраще з усіх?
У мене 20 підтверджень (але могла б розписати і до 100):
1. Лаконічно, але образно.
2. Динамічний сюжет.
3. Герої поводяться так, як хотіла б побачити моя душа.
4. Відоповідальність ГГ.
5. Персонажі ніби живі, бо допускають помилки і адекватно виправляють їх.
6. Неймовірний всесвіт (багато соковитих елементів).
7. Героїзм у вчинках (героя любиш з перших слів).
8. Правильний приклад для наслідування (герой міг допомогти і розумно використав цю нагоду).
9. Чудова літературна мова.
10. Виконуються правила побудови сюжету за принципом подорожі героя, створеного Джозефом Кемплелом (тому я вирішила, що автор – професіонал в об’єктивному значенні цього слова).
11. Діалоги розумно побудовані (не виникає думка, що герої пластикові).
12. Написано доступною мовою (тобто не треба зупинятися після прочитаного, щоб зрозуміти сюжет).
13. Неміряно епізодів, які підпадають під категорію “мі-мі-мі”.
14. Твір людяний і доброзичливий.
15. Дивовижні елементи описані так, що приносять задоволення, коли їх уявляеш.
16. Той рідкісний випадок, коли словам тісно, а думці просторо (твір вказує на геніальність автора).
17. Це єдине оповідання з конкурсу, яке я б купила або собі, або своїй дитині (авторе, ви створили комерційно якісний продукт).
18. Твір з високим потенціалом ескейпінг-терапії (читати, якщо болить душа).
19. Ідеологічно правильний твір (добро є добрим).
20. Піднімає настрій.
Авторе, не знаю, чи прочитаєте ви це. Однак, якщо так – просто знайте: на мій погляд ви абсолютний переможець! Успіхів вам в роботі!
Читач, не варто так засмучуватись. У мене теж не всі лідери пройшли до фіналу (хоча перші 2 все ж там).
Особливо потішив пункт “Ідеологічно правильний твір” ;). Оповідання або чіпляє, або ні (хоч би в ньому 100 переваг було). Тому мені якраз дуже цікаво спостерігати за результатами конкурсу, щоб порівняти їх з власними вподобаннями.
Найгірше те, що МИ не хочемо читати ВСІ оповідання…
кількість коментів критично мала. Наша власна байдужість і самолюбування вбили інтигу.
Суджу по собі, з якою нудьгою і натугою читав 2-гу групу. А вони всі такі.
Ніяк не можу заставити себе перечитати ВСІ оповідки.
Чому так?
Ми не привчені думати, не привчені критикувати та сприймати критику. Ми не маємо планів, не маємо ідей.
Фантастика, фентезі – це так чи інакше месіянізм, а не пережовування чужих, колись смачних жуйок…
Яке оповіднная нас зачепило? А ніяке – “то все старе, лише в новій одежі”…як казав Ш-р…
Тому й немає натовпу читачів, ми мов щуки у малій водоймі, що вже виїли всіх інших риб… :–)
І знов сакраментальне, що робити?
Дати тему і умови такі, щоб тисячі читачів наввипередки пхалися прочитати новинки, щоб автори наввипередки подавали власні візії. Чи це можливо?…
Другу групу також не рідко з натугою читав, але були твори, що мені дійсно сподобалися , хоч з них у фінал пройшов лише один (і не той, якому 10 ставив).
Намагався кожному коментувати (лиш одного пропустив).
Я вперше на конкурсі й сам хотів почути максимум критики та думок, однак не вийшло. Твір мого авторства зібрав лише 3 коментарі від учасників. (Доречі щиро дякую Андрію, Прибульцю і Громовику, що знайшли в собі сил прочитати та прокоментувати мою першу опубліковану оповідь).
По деяким фіналістам здається, що частина авторів не читала інші твори в групі (Це я не про власну групу – один, а перш за все про другу, яку прочитав повністю).
Можливо окрім оцінок було би добре збирати по парі слів у стилі: 1-3 речі, що сподобалися і 1-3, що не сподобалися. (одна річ – одне слово) Або ввести трохи комплекснішу систему, як наприклад робив “George Longly”: мова, сюжет, відповідність темі…”
Так автори матимуть більше зворотнього зв’язку, що допоможе їм розвиватися.
Успіхів всім учасникам і пам’ятаєте, що поразка чи перемога в будь-якому конкурсі ще не є вироком вашій праці.
Ми скоро запустимо опитування: які вдосконалення конкурсу ви б хотіли бачити.
Те, що я вже прочитав з фінальних творів, мені виглядає цілком пристойним. Та й на конкурсі загалом побачив багато непоганих ідей та сюжетів. Так, багато з них, треба докрутити, але ж ми всі тут на шляху до досконалості)) Щодо відгуків, то не певен, що вони будуть якісними, якщо примусити учасників їх писати. Тим, хто вперше бере участь у таких конкурсах, я б порадив аналізувати відгуки не лише на свій твір, але й на інші, зокрема і на ті, що вам сподобались, але не пройшли до фіналу. Крім того, в кінці конкурсу всі побачать бюлетні з оцінками, що теж непоганий фідбек. Такого ви не отримаєте на закритах конкурсах, де усе вирішує думка двох-трьох суддів. А от практика публічно зазначати у коментарях оцінку твору мені видається не надто коректною. Ідея комплексного оцінювання твору досить цікава. Хіба, може, не для мініатюри, а на більші оповідання.
О, дивлюсь, дехто з коментаторів активізувався у фіналі))
> George Longly 11.08.2020
> …
> кількість коментів критично мала.
> …
> Ми не привчені думати, не привчені критикувати та сприймати критику.
Дійсно… На жаль… 🙁
На іншому конкурсі я читав, що кількість коментарів — то і є успіх конкурсу.
А от тут — зате є багато побажань “успіху всім” 🙂 (без розбору…)
А є ж, мабуть, простий спосіб збільшити кількість коментарів.
Встановити залежність між кількістю фіналістів від групи і кількістю коментарів (а краще у кілобайтах) у їхній підсудній групі.
Не коментують — втрачають місця.
А ще необхідним є зазначення автором бажаного рівня критики.
Напр., “мене лише хвалити”, “бажано без лайки”, “кажіть вже, що думаєте…”
От я на цьому конкурсі прокоментував обрані оповідання групи, а потім, здуру, вирішив прокоментувати й сумнівну решту, яка, так чи інакше муляла чимось при читанні… Але нащо я це робив!? Якшо їхнім авторам потрібна не критика й реальні враження від тексту, а лише яка завгодно похвала? Якщо вони навіть синтаксичний аналіз коментаря не виконують, перш ніж ним обуритись…
То й хай би колекціонували ту похвалу, скільки вже її набирається, та й жили собі, й не тужили! 🙂
Ще поміркував щодо оцінювання. Було б добре, якби оцінювач мав використати певну мінімальну та максимальну сумарну кількість балів, або обов’язково проставити весь діапазон оцінок.
Надзвичайно зручно було вигадано оцінювання на одному із колишніх конкурсів, де я приймала участь:
Всі твори мали отримати унікальну оцінку в послідовності від найгіршого до найсильнішого. А потім обгрунтування рішення з лімітом в одне коротке речення.
Приклад. Допустимо, в групі 5 учасників.
Учасник N1 “Назва перша” – 1 бал. Низька якість лексики.
Учасник N2 “Назва друга” – 2 бали. Нудний сюжет.
Учасник N3 “Назва третя” – 3 бали. Весело, але банально.
Учасник N 4 “Назва четверта” – 4 бали. Гарненько описані події та герої.
Учасник N5 “Назва п’ята” – 5 балів. Геніальний витвір мистецтва.
Таким чином:
– знижується вірогідність, що поставлять оцінку навмання;
– людина буде змушена виставити різноманітні оцінки (а не лише “1” – найгіршому, “10” – найкращому, а решті всім по двійці, щоб збільшити шанси для власного твору 🙂 )
– посилюється об’єктивність оцінок
“кажіть вже, що думаєте…” має бути величезними червоними літерами біля назви))) Щоб блимало і манило, як бика тореадор!) А ще треба варіанти: “мене тільки брудом поливати” і “будь-який треш в коментах”. Ну, знаєте, існують такі збочинці, яких подібне надихає творити…
Я грав на конкурсі з відміткою рівня критики. Зазвичай на ці відмітки ніхто не зважає, а автори здебільшого ставлять середній рівень, але, звісно, там не було опції “будь-який треш в коментах”, тому експеримент не повний))
Істинному спостерігачу:
Ох… Пітніти від сміху над критикою під своїми роботами – мій профіль, тому я збоченець ого-го! Ось ви ще трішки поприймайте участь в різних літконкурсах – і теж, напевне, почнете ловити це дивне задоволення 🙂
Успіхів всім!
Проголосував!
Конкурс в цілому вважаю вдалим, але шкода, що під деякими творами (не моїми якщо що!) замало коментарів та срач… тобто дискусій 🙂
Дуже цікаво, кого возьмуть в публікацію. Щодо призових місць – в принципі, майже зрозуміло.
А хто знає – сьогодні чекати на результати, чи вже завтра?