Маленький крок Селіни

Ця бійня була у всіх новинах. Як я й гадав, Європол одразу звернувся до нас.
— Вбивця точно працювала не сама, — шеф передав мені файл у ліфті.
Конференція нейрохірургів, сорок шість трупів. Радше білкових пудингів — так їх перемололи наноїди. Роботів підсипали в пунш, усі жертви — чоловіки. Решта гендерів вважала це зібрання «пережитком маскулінної гегемонії» — що ж, не прогадали. Близько десяти екстремістських банд дарквеба взяли на себе відповідальність під різними гаслами, але це пусте.
Час покаже істину.
Для занурення мій мозок наповнили цереброїдами, решта — секрет фірми. Скажу лише, що наш підземний квантовий комп’ютер у пікові години змагався в енергоспоживанні з Києвом. Після серії просторово-часових калібрувань я нарешті побачив Селіну Лі — прибиральницю й ангела смерті.
Вона наповнила ванну в шикарному номері й роздяглася. Перед тим як залізти туди з лезом, раптом вигукнула:
— Я зробила це сама, чуєте?! Сама!
Селіна була нажахана тим, що скоїла, проте спробувала посміхнутися венозним струминкам у воді.
Я виринув.
— Шефе, вона знає про нас…
— Не вона, а замовники. То й що? Якщо прибиральниця розгулює Марселем із наноїдами військового класу, секретність нашого стартапу — остання з проблем.
Колишній чоловік Селіни, тепер ШІ-кодер у Сінгапурі, спершу не повірив. Пообіцяв, як приїде, передати Європолу її речі зі скриньки у Швейцарії.
Я погортав досьє: до заміжжя вона Вобан, оце так сюрприз! Молодша дочка славнозвісного професора сингулярної філософії, де причина зливається з наслідками. Нісенітниця.
Старша сестра — художниця з мільйонними лотами, середня — CEO, а Селіна вилетіла із Сорбонни, рано вийшла заміж і розлучилася. Хотіла якнайшвидше порвати із сімейкою? Вона єдина з дочок на похованні батька рік тому — в інших часу не знайшлося, а в нього не знайшлося спадщини для Селіни. На її місці я би зненавидів сестер, але лікарі? Професор помер від інфаркту, невдалих операцій на мозку не було за всю історію сім’ї. Робоча гіпотеза: Селіна виконала замовлення на користь третьої особи, когось обожнюваного. Інакше навіщо різати вени?
Я проспостерігав за отруєнням чана з пуншем — приречені гості якраз відпустили офіціантів — але протягом двох діб до цього ми не змогли простежити, звідки взялася капсула з наноїдами.
— Кинь це, шукай Маленький крок, — наказав шеф.
Де і коли? Минулого тижня в темній алеї? Місяць тому в чаті? Занурення наддорогі, спостереження не зафільмуєш, а Європол чекає від нас весь ланцюжок від мотиву до виконання. Велике зло завжди починається з Маленького кроку.
Аналітики склали 4D-мапу життя Селіни Лі протягом останнього року, день по дню. Вона знімала кімнатку біля вокзалу, брала клінінгові замовлення, переспала із кількома хлопцями — ніякої фатальної пристрасті або підопічного. Вечорами зависала за лептопом — читала, друкувала, дивилася щось, із кута не розгледіти. Весь трафік тепер із квантовим шифруванням, а девайс Селіна втопила, хмару вичистила.
Ми шукали будь-яку аномалію, спалах гніву, випадково кинуте слово. Дивно: кілька разів Селіна обертала голову, ніби відчувала, що моя проєкція парить за спиною. Усе вже сталося, ми не здатні впливати на минуле — заспокоював я себе.
За місяць до вбивства ми знайшли дві зустрічі Селіни з невідомою дівчиною у формі клінінгової служби. Обидва рази в кафе, багато свідків, тож занурювався лише мигцем. Я надав портрет по пам’яті й вважав, що нам дуже пощастило знайти відповідність. Як би не так: Агнес викинулася з вікна ще місяць тому. Європол перетрусив її соціальне коло і вийшов на групу підтримки для жертв насильства. Психотерапевта вразив потенційний штраф, і він забув про лікарську таємницю.
Не думав, що за живими нейрохірургами спостерігати неприємніше, ніж за тим, як вони плавляться в органічну рідину.
— Агнес обслуговувала ту ж саму конференцію рік тому. Четверо обпоїли і зґвалтували її. Тепер усе виглядає як акт помсти Селіни, хоч і неадекватний…
— Це теракт! — обурюється шеф. — Агнес лише прикриття!
Я змовчав, що Селіна занадто проста для таких витончених вистав. Та й де її Маленький крок?
Європол таки вивудив із дарквебу список контрабандних оборудок у Марселі за останній місяць. Товари в ньому, звичайно, не вказували, але одна транзакція висіла непідтвердженою. Селіна в той день і годину якраз була на виїзді. Ми зробили ставку.
Наша вбивця буденно прибирає дешеві апартаменти — ось тільки мене викидає кожні п’ять секунд. Усе просто: за стіною увімкнули поле для захисту від спостерігачів.
Сусідній номер оформила тиха сімейна пара з великою валізою — а кільця в них із різного золота. Зайшли. Крізь завади спостерігаю за Селіною: чує несамовитий крик із-за стіни, відмахується, потім через балкон сюди залазить «чоловік» і… наноїди плавлять його просто на очах у прибиральниці. Типово: покупець вирішив схитрувати й натрапив на пастку.
Селіна швидко відходить від шоку та товстими рукавичками підбирає з підлоги знешкоджену капсулу. Вискакує голограма-інструкція, і дівчина раптом… заливається сміхом?
Вона обробила останки ультрафіолетом, згребла в контейнер і пішла, наче нічого й не сталося
— Жодного плану не було, шефе, але Селіна давно хотіла зробити щось подібне. Вона знала, що власники наноїдів рано чи пізно знайдуть її, а тут конференція підвернулася.
— Тобто Маленький крок це не вербування й не Агнес, — шеф насупився. — До речі, тут колишній надіслав її старий лептоп. Там сотні сторінок писанини про любов і магію, листи до видавництв. Селіна в ті роки явно хотіла прославитися…
Я сторопів:
— Лише в ті?
Лінгвісти привели мене на форум теорій змови, де обговорювали чутки про нашу роботу. Користувачка SeLi виклала три жахливих еротичних оповідання про себе й детектива-спостерігача. Я зіставив дати публікацій із журналом своїх спостережень і…
Шеф закрив звіт і пробурмотів:
— Прокляття, ти і є її Маленький крок.
— Схоже, вона відчула мою присутність, прочитала про це і вирішила вразити… усіх нас. Що розповімо Європолу?
— Що ображена дівчина намагалася перевершити Вобанів як могла. Без подробиць… І так, чекаю тебе в барі.
— На честь?
— Твоя перша петля. Я пригощаю.