Пігулки для…

Вимкнула будильник, Марина Василівна Присядько не поспішала вставати з ліжка. Натомість вона ще раз солодко протягнулася всім своїм чималеньким тілом і повернулася на лівий бік. Раптом пролунав дзвоник від вхідних дверей.

– Кому це в такий ранній час не спиться? – сердито пробурмотіла жінка, йдучи глянути на непроханих гостей.

На екрані системи спостереження вона побачила незнайомого чоловіка, вдягнутого у пристойний діловий костюм, з великою валізою в одній руці та зі смартфоном у іншій.

– Хто ви і чого вам від мене треба? – обережно запитала Марина Василівна.

Чоловік стріпонувся, поглянув на свій пристрій і поцікавився:

– Пані Марино, це ви?

– Я. Але…

– Мене звати Дмитро, – перебив її чоловік, – І я з компанії “Прекрасне життя”. Нещодавно ви замовляли візит консультанта – і ось я тут.

– Нещодавно? Та пройшло вже більше тижня, як я телефонувала у ваш теле-магазин! Та ще й дозволили собі прийти з самого ранку, коли всі пристойні люди сплять?!

– Вибачте, пані Марино, це дійсно наша вина. Ми просто не очікували такого ажіотажу щодо нового продукту і в якості компенсації ми даруємо нашим новим клієнтам п’ятнадцятивідсоткову знижку на першу покупку.

Марина Василівна, почувши слово “знижка”, моментально відчинила двері і затягла комівояжера в квартиру. Разом вони зайшли у простору, світлу вітальню, облаштовану сучасними меблями. Господиня мовчки посадила гостя в крісло, а сама присіла поруч на диван.

– Ось ваш сертифікат, – простягнув Дмитро пластикову картку з голограмою і штрих-кодом.

Пані Присядько взяла її, оглянула з усіх боків і поклала поруч себе.

– Тоді може почнемо демонстрацію? – поцікавився Дмитро.

– Не завадило б, – нетерпляче відповіла господиня.

Дмитро встав з крісла і звичним рухом поклав свою валізу на журнальний столик. Приклав долоні до сканера відбитків, потім натиснув на декілька важелів і валіза почала трансформуватися у виставкову платформу. За декілька секунд перед Мариною Василівною з’явилося багато прозорих баночок з маленькими пігулками всередині.

– Перед вами, пані Марино, головний претендент на звання “Товар року-2039” – пігулки пам’яті! – з захватом промовив продавець.

– І що, дійсно вони мені подарують нову пам’ять?

– Саме так. І насправді, кожна пігулка – це легкий і безболісний шлях до отримання нових знань, зауважте – будь-яких знань. Наприклад, ця секція – кулінарія, – він вказав на сектор, що підсвічувався зеленим кольором, – Ось ці, синенькі – медичні знання на всі випадки життя, жовті – базова психологія, червоні… – тут Дмитро так подивився на господиню, що та аж зашарілася, – Червоні – це таємниці кохання. Вся “Камасутра” в одному флаконі, так сказати. Є набори базових знань для різних професій, наприклад, бухгалтерський облік, юриспруденція і багато чого іншого. Ці білі – дитяча серія: курси з математики, мови, літератури, фізики і так далі. Також ми надаємо послугу по виготовленню особливих пігулок на замовлення клієнтів. Так-так, все що ви захочете, може бути втілено ось у цих маленьких капсулах!

– Ось-геть-ось “все”?

– Все, що не заборонено законом. Наприклад, ваші колеги по роботі обговорюють восьмий сезон “Повернення святої Варвари”, а у вас через різні причини немає часу його дивитися. От ми вам і готуємо спецпігулки зі спогадами про серіал, прийнявши які ви будете пречудово орієнтуватися в ньому і зможете підтримати розмову з колегами на цю тему.

– Цікаво. Про це у рекламі не казали.

– Ефірний час дуже дорогий, пані Марино, тому в рекламі ми розповідаємо тільки основне. Всі подробиці – у приватних бесідах, ось як тепер. Ну то як, вас щось зацікавило?

– Трошечки так. Знаєте, Дмитро, ми з чоловіком одружені вже двад… – Марина Василівна поправила зачіску, – дванадцять років. Хочеться внести якесь різноманіття у відносини. Йому було б дуже приємно, якби я освоїла кулінарію. Тепер мало хто готує сам, всі замовляють готову їжу. Але, після останнього підвищення чоловіка на роботі, ми можемо собі дозволити купувати натуральні продукти.

– О, пані Марино, ви принесете цим своєму чоловікові неймовірне задоволення. Хто б відмовився, наприклад, від домашнього борщу чи вареників? І вам якраз пощастило, що до вас я завітав першим, бо кулінарію завжди розбирають дуже швидко. Ось, дивіться, – він витягнув одну баночку, – вся традиційна українська кухня, купа рецептів борщів, супів, вареників, запіканок, пирогів, компотів, узварів і багато чого ще. Маємо і французьку кухню, і італійську, навіть китайську, будь-що на ваш смак.

– Цікаво, – задумалася господиня, – Напевно, поки що я візьму українську кухню.

– Чудовий вибір, пані Марино! – продавець витягнув одну баночку і поклав її у спеціальну коробочку, яку витягнув з валізи, – Можливо, ще щось?

– Ну, я не знаю. Хотіла б спочатку спробувати щось одне, а потім перейти на інші знання.

– Дуже раціонально, одразу видно господарський підхід до витрат. Але мушу вам сказати, що тепер діє спеціальна акція. Хто візьме три і більше комплектів знань, той отримує знижку – п’ятнадцять відсотків! А враховуючи ваш сертифікат, знижка буде становити цілих тридцять відсотків! Виходить, що один комплект вам дістається майже задарма. Не подумайте, що я на вас тисну, просто я бачу, що ви, окрім того, що неперевершено красива та чарівна, ще й вмієте берегти гроші. Повірте, пропозиція дуже вигідна.

– Ну, я не знаю… – зашарілася Марина Василівна, – Це ж немалі гроші.

– Дійсно, гроші немалі, але знання – річ дуже цінна, вони залишаться з вами назавжди і зроблять вас та вашого чоловіка щасливими. Тим більше, ми можемо надати вам розстрочку і витрати стануть не такими помітними.

– Я згідна, – сказала господиня, – Начальниця відділу, де я працюю, брала участь у програмі тестування ваших пігулок. Тобто, це тепер вона начальниця, а до того була рядовою співробітницею. Тож я впевнена, що ваші пігулки діють.

– Пані Марино, та ми б їх не продавали, якби вони не діяли! – запевнив її Дмитро, – Все працює чітко і надійно.

– А побічна дія є?

– Якщо дотримуватися то рекомендацій, то немає.

– І що це за рекомендації?

– Конкретно можу сказати тільки після експрес-обстеження.

Жінка секунду вагалася, а потім простягнула відкриту долоню до співрозмовника і сказала:

– Даю дозвіл медичне експрес-обстеження.

Дмитро вийняв з валізи аналізатор, приклав його до руки своєї клієнтки. Прилад блимнув декілька разів різними кольорами, потім на дисплеї з’явилися дані. Проглянути їх, продавець сказав:

– Згідно аналізів, а також відомостей з вашої медичної картки, ми рекомендуємо вам приймати пігулки перед сном, але не частіше, ніж один раз на шість днів.

– Маєте на увазі, по одній пігулці з кожної баночки кожні шість днів.

– Еее… По одній будь-якій пігулці раз на шість днів. Перед сном.

– Ви серйозно? Та я три баночки й за рік не встигну випити!

– Пані Марино, для нашої компанії дуже важливе здоров’я наших клієнтів. Сама технологія перенесення знань та пам’яті є абсолютно безпечною. Кожна капсула – це оболонка для масиву нанороботів, які через систему кровообігу потрапляють у мозок, там вони починають створювати потрібні синаптичні зв’язки та формувати конкретні РНК. Але щоб спогади правильно розмістилися у мозку людини, потрібен час для того, щоб нанороботи обрали найбезпечніше місце, відносно вільне від спогадів. Якщо перевищити потрібну дозу, то нові знання ви отримаєте, але, можливо, втратите деякі спогади. Які саме? Спрогнозувати це неможливо, тому ми і рекомендуємо дослухатися порад щодо прийому препаратів, інакше наша компанія не гарантує цілісність вашої пам’яті.

– А я сподівалася на швидкий результат, – важко зітхнувши, мовила Марина Василівна.

– Результат від прийому пігулки ви відчуєте наступного ж дня, але наступну пігулку можна прийняти не раніше вказаного строку. Повірте моєму досвіду, краще розтягнути задоволення в часі, так-так, – закривав Дмитро головою, – У вас буде щось нове кожного тижня. Новий досвід, нові відчуття. Вам це сподобається. І не лише вам.

– А знаєте, я беру. Дайте мені кулінарію. Завтра неділя і чоловік з сином якраз приїжджають з рибалки, трошки побалую їх смачненьким. А ще дайте ті любовні пігулки та водіння автомобіля, бо набридло вже їздити на таксі.

– Прекрасний вибір, пані Присядько! – зрадів продавець, – Якщо ви серйозно все зважили, то давайте закріпимо нашу угоду.

Без жодних вагань господиня поклала руку на термінал, підтверджуючи оплату. Продавець витягнув потрібні пляшечки, запакував у подарункові коробочки і простягнув їх Марині Василівні.

– Вітаю вас із придбанням, – посміхнувся Дмитро, – Повірте, ваше життя з сьогоднішнього дня зміниться на краще.

– Не сумніваюся в цьому, – люб’язно відповіла Пані Присядько і випроводила свого гостя, порекомендувавши зайти у декілька будинків поруч. Потім пішла на кухню, прихопивши пігулки пам’яті з собою. Там вона висипали вміст всіх трьох баночок на тарілку, перемішала їх і почала їсти ложкою, запиваючи водою, примовляючи:

– Буде він мене вчити, як я маю отримувати задоволення.

Очистивши тарілку від капсул з нанороботами, Марина Василівна прийняла  снодійне, потім вмостилася зручно на ліжко і зробила замовлення продуктів з доставкою додому. Жінка не зчулася, як поринула у сон.

***

Марина Василівна вимкнула будильник, швидко підвелася і одразу ж пішла на кухню. У приймальній камері на неї чекали замовлені вчора продукти, все свіже та чистеньке, наче щойно з грядки. Жінка почала їх розкладати в різний посуд, готуючись до роботи. Кухня, можна сказати, закрутилася навколо неї. Перебуваючи у прекрасному настрої, господиня постійно наспівуючи собі під ніс якусь незнайому, але веселу пісеньку. Раптом пролунав дзвінок у двері.

– Кому це в такий ранній час не спиться? – здивувалася вона і пішла до входу.

Глянувши в монітор спостереження, пані Присядько побачила на сходах якогось чоловіка та підлітка, обоє були одягнуті у туристичний одяг, виглядали трошки втомленими.

– Я нічого купувати не буду! – різко вимовила пані Присядько, – Вчора вже купила… Ну, ті, як їх там… Тож ідіть собі, бо зараз викличу… ну, тих, як їх там.

Жінка повернулася на кухню до своєї справи, залишивши пана Присядько з сином розгублено стояти під дверима.