Авторе, ви знаєте, це просто шикарна розповідь! Дуже по-шекліанськи, дуже сатирично, дуже актуально. Поки що це топ на цьому конкурсі. Звісно ж, у моєму особистому заліку 🙂
Автор
Дуже дякую за відгук. Ваші б слова та до остаточного результату)))
Зіркохід
На злобу дня :-). Непогано. Але надто фантастично 🙂 . Повірте, медогляд так не проходять. Усе значно цікавіше :-).
Удачі на конкурсі!
Гарний твiр! Тiльки цiкаво, що буде, раптом у пацієнта нестерпність до вакцини чи аллергия?
Удачi на конкурсi!
Клешоногий Паротяг
А мені не сподобалося. Виправдали людські вади хімією. Ну і фіналу я не побачив.
Автор
Це намагання осягнути чому люди, які приходять до влади аж НАСТІЛЬКИ міняються, вади вадами, але вони реально стають немов і не люди вже взагалі. Фінал? А який фінал вам би сподобався?
Клешоногий Паротяг
Я не автор, не можу вирішувати. Але якийсь таки мав бути. Хитрий доктор на останньому етапі дав інший препарат, і президент заговорив правду? Або доктор конкретно кинув клієнта, бо ж і сам накачаний препаратом? Або ми б дізналися, як доктор набирає у шприц воду з крана. Та хз. Але щось же мало бути. А так вийшов нарис, замальовка.
Автор
“заговорив правду” то вже фантастика якась)))) Ваші варіанти хороші, але мій робить мініатюру трохи гострішою (на мою скромну думку). Я щиро вірю, що література може і повинна показувати людям проблеми і змушувати замислитися, навіть якщо це крізь сміх і доведення до абсурду.
Клешоногий Паротяг
От тому я й кажу, невдячна справа – давати поради авторам 🙂
Удачі на конкурсі 🙂
Автор
Ну що ви. Я насправді вдячний і ваш хід думок обов’язково пригодиться у майбутньому при написанні інших речей. Дякую за побажання. Вам також удачі!
Волод
Щеплення.
Гарне оповідання. З запалом. Явний фаворит. Які ставки? 🙂
Але згодом у мене з’явився неприємний післясмак. Десь такий, як і після усвідомлення, наскільки масовою є підтримка люмпенських гасел, типу: “всім депутам і чиновникам – мінімальну зарплату… хай поживуть…”
Бо справді страшно було би жити в країні, чиї керівники на мінімалці, (чи летіти в літаку, де пілот на мінімалці…)
І так само тут, в оповіданні, страшно усвідомлювати, що всю вину покладено на чиновників, які, ніби-то навипередки біжать по “щеплення”, а от народ “білий і пухнастий”…
А насправді – дуже цікавим був б експеримент (таємний,відстежуваний і з публічним звітом), в якому народний потік поділиться на пару русел: одне до чесних і непідкупних чиновників, які вимагають 100% виконання діючих правил і норм; і потік до чиновників, що здатні “увійти в становище”, “допомогти”, “посприяти”…
Зі свого незначного досвіду я знаю, що переважна маса тече туди, де “мир, дружба, жвачка…”, а не у місце, де вимагають працювати, напружуватись… і дотримуватись Закону…
Але, звісно ж, у всьому винуватій чиновники! 🙂 Саме вони мали би загатити греблю своїми тілами і не допустити появи незаконного потоку. І все це – за мінімальну зарплатню… 🙂
Viva la revolution! 😉
Електроскат
Складно пояснити, але от не припало до душі. Занадто очевидно, що і як висміює автор, а коли очевидно, воно якось і не цікаво вже. Твір доладно написаний, кілька ком загуляли, але то таке. Легко читати, тут автор молодец. Але не моє геть. Суто суб’єктивний фактор: у мене розмови про “поганих можновладців”, зокрема й художні варіації на тему, викликають роздратування, бо нічого не міняють. Розмови розмовами і є. Проте ні, усі навколо, від бабусь до старшокласників, не пропускають нагоди проїхатися на цю тему – і чомусь починати з себе не хочуть. Як справедливо помітив попередній читач, тих, хто хоче “по совісті”, струмочок, а тих, хто хоче домовлятися, – нормальна така річка. Усім треба “порішати”, у всіх якісь виняткові обставини. А потім ті самі домовлянти (я не про автора, а про згаданих обивателів) розмірковують про погану владу. Не вигодовуйте такий непотріб – то його й не буде. Мабуть, я ідеалістка, але от не можу я сприйняти такий однобічний погляд на проблему. Перепрошую.
На тему дня нгаписано, але занадто все просто, без вигадки, все й де прямо й прямо на висоту, так би мовити, престолу. Без пригод і перешкод, А так в житті не буває. А тому в таку створену реальність просто не вірится
Лісовик
Хвак-к…. Я хотів перепостити у фейсбук… Ща актуально як ніколи. Як тепер жити? Які у нас шанси?
Авторе, ви знаєте, це просто шикарна розповідь! Дуже по-шекліанськи, дуже сатирично, дуже актуально. Поки що це топ на цьому конкурсі. Звісно ж, у моєму особистому заліку 🙂
Дуже дякую за відгук. Ваші б слова та до остаточного результату)))
На злобу дня :-). Непогано. Але надто фантастично 🙂 . Повірте, медогляд так не проходять. Усе значно цікавіше :-).
Удачі на конкурсі!
Дякую!
Гарний твiр! Тiльки цiкаво, що буде, раптом у пацієнта нестерпність до вакцини чи аллергия?
Удачi на конкурсi!
А мені не сподобалося. Виправдали людські вади хімією. Ну і фіналу я не побачив.
Це намагання осягнути чому люди, які приходять до влади аж НАСТІЛЬКИ міняються, вади вадами, але вони реально стають немов і не люди вже взагалі. Фінал? А який фінал вам би сподобався?
Я не автор, не можу вирішувати. Але якийсь таки мав бути. Хитрий доктор на останньому етапі дав інший препарат, і президент заговорив правду? Або доктор конкретно кинув клієнта, бо ж і сам накачаний препаратом? Або ми б дізналися, як доктор набирає у шприц воду з крана. Та хз. Але щось же мало бути. А так вийшов нарис, замальовка.
“заговорив правду” то вже фантастика якась)))) Ваші варіанти хороші, але мій робить мініатюру трохи гострішою (на мою скромну думку). Я щиро вірю, що література може і повинна показувати людям проблеми і змушувати замислитися, навіть якщо це крізь сміх і доведення до абсурду.
От тому я й кажу, невдячна справа – давати поради авторам 🙂
Удачі на конкурсі 🙂
Ну що ви. Я насправді вдячний і ваш хід думок обов’язково пригодиться у майбутньому при написанні інших речей. Дякую за побажання. Вам також удачі!
Щеплення.
Гарне оповідання. З запалом. Явний фаворит. Які ставки? 🙂
Але згодом у мене з’явився неприємний післясмак. Десь такий, як і після усвідомлення, наскільки масовою є підтримка люмпенських гасел, типу: “всім депутам і чиновникам – мінімальну зарплату… хай поживуть…”
Бо справді страшно було би жити в країні, чиї керівники на мінімалці, (чи летіти в літаку, де пілот на мінімалці…)
І так само тут, в оповіданні, страшно усвідомлювати, що всю вину покладено на чиновників, які, ніби-то навипередки біжать по “щеплення”, а от народ “білий і пухнастий”…
А насправді – дуже цікавим був б експеримент (таємний,відстежуваний і з публічним звітом), в якому народний потік поділиться на пару русел: одне до чесних і непідкупних чиновників, які вимагають 100% виконання діючих правил і норм; і потік до чиновників, що здатні “увійти в становище”, “допомогти”, “посприяти”…
Зі свого незначного досвіду я знаю, що переважна маса тече туди, де “мир, дружба, жвачка…”, а не у місце, де вимагають працювати, напружуватись… і дотримуватись Закону…
Але, звісно ж, у всьому винуватій чиновники! 🙂 Саме вони мали би загатити греблю своїми тілами і не допустити появи незаконного потоку. І все це – за мінімальну зарплатню… 🙂
Viva la revolution! 😉
Складно пояснити, але от не припало до душі. Занадто очевидно, що і як висміює автор, а коли очевидно, воно якось і не цікаво вже. Твір доладно написаний, кілька ком загуляли, але то таке. Легко читати, тут автор молодец. Але не моє геть. Суто суб’єктивний фактор: у мене розмови про “поганих можновладців”, зокрема й художні варіації на тему, викликають роздратування, бо нічого не міняють. Розмови розмовами і є. Проте ні, усі навколо, від бабусь до старшокласників, не пропускають нагоди проїхатися на цю тему – і чомусь починати з себе не хочуть. Як справедливо помітив попередній читач, тих, хто хоче “по совісті”, струмочок, а тих, хто хоче домовлятися, – нормальна така річка. Усім треба “порішати”, у всіх якісь виняткові обставини. А потім ті самі домовлянти (я не про автора, а про згаданих обивателів) розмірковують про погану владу. Не вигодовуйте такий непотріб – то його й не буде. Мабуть, я ідеалістка, але от не можу я сприйняти такий однобічний погляд на проблему. Перепрошую.
На тему дня нгаписано, але занадто все просто, без вигадки, все й де прямо й прямо на висоту, так би мовити, престолу. Без пригод і перешкод, А так в житті не буває. А тому в таку створену реальність просто не вірится
Хвак-к…. Я хотів перепостити у фейсбук… Ща актуально як ніколи. Як тепер жити? Які у нас шанси?