Директор Ідеаріуму оглянув невеличку робочу групу ідеургів, що розсілась у нього в кабінеті, та мовив:
− Сьогодні, від Нього Самого, – він підняв крило вгору, − надійшла вказівка вселити в голову одного земного вченого ідею для виведення людства на новий рівень.
− О, − застогнав хтось із присутніх, − знову ці втрутні. Мало було Колумба, Маркса чи Ейнштейна… Зараз знову боком людству все вилізе, знову мільйони жертв…
− Припинити! – суворо відрізав Директор. – Втручання так Втручання! Ми, ідеурги, просто робимо свою роботу. І так, ми висаджуємо Ідею Створення Генератора Енергії з Вакууму в голові втрутня Джузеппе. Там Ідея, коротко назвемо її – ІСГЕВА, заявить про себе Джузеппе. Далі нейрагенти свідомості втрутня підберуть нашу ідею і помістять її в Реалізатор, де вона визріватиме та набиратиметься сил, поки не настане Реалізація.
000
Ідея Створення Генератора Енергії з Вакууму, одягнута в яскравий комбінезон, стояла перед енергетичною стінкою мозкового порталу. Лише один крок – і вона опиниться на місці призначення.
Подруги ідеї із заздрісними посмішками бажали удачі: кожна з них мріяла про Реалізацію.
− Це маленький крок для тендітної ідеї та велетенський стрибок для всього людства! – ніжним голосочком промовила вона.
− Навіщо кожного разу цей пафос? – буркнув Директор за склом кімнати управління.
ІСГЕВА боязко відірвала праву ніжку від підлоги, повагалась хвильку, а потім нахилилась вперед і зникла за стінкою порталу.
000
Молодий вчений-фізик Джузеппе розпластав своє тіло на дивані. По телевізорі йшов матч серії А. На маленькому столику перед ним виросло містечко з пляшок пива.
000
ІСГЕВА відкрила очі. Вона стояла на вершині піраміди. Одна. Але навколо внизу на землі та на сходинках кипіло ціле море істот – таких же ідей, тільки інших. Не встигла вона оговтатись після приземлення, як її хтось грубо шарпнув.
− Ей, хто така? Геть звідси! Тобі тут не місце!
То була Ідея Дивитись Футбол. Вона жорстко відштовхнула новеньку.
Раптом згори опустились, ніби на невидимих нитках, два чоловіки в однакових сяючих костюмах.
− Нейрагенти! – благоговійно гукнув хтось з натовпу.
Агенти схопили Ідею Дивитись Футбол і потягли нагору. За мить усі троє зникли в незвіданому темному небі.
ІСГЕВА звелася і зайняла місце на площадці, готова для підбирання нейрагентами. Зненацька Ідея Випити Ще Пивка безцеремонно накинулась на ІСГЕВА усі тілом. Обоє впали. Ідея Випити Ще Пивка виштовхала суперницю на сходи. І в цей момент згори опустились два нейрагенти.
000
Джузеппе потрусив пивну пляшку. Порожня.
«Ще пивка», − подумав він, встав і пішов до холодильника.
Готуючись відкривати наступну пляшку, він звернув увагу на її порожню сусідку.
«Порожнеча…Немає нічого…А було…»
000
Було боляче. ІСГЕВА аж засичала. По ній топтались ті ідеї, які лізли на вершину!
Нова ідея бачила, як нахабніші суперниці видираються на площадку, і їх успішно підбирають нейрагенти.
Ось зникла в хмарах Ідея Зайнятись Сексом, Ідея Потролити Друга, Ідея Покормити Кота, Ідея Коли Заб’ють Гол Вибігти На Балкон Та Заволати.
ІСГЕВА боролась довго. Їй таки вдалося вирватися на вершину. Поки суперниці нещадно мотузили одна одну, вона присіла в самому центрі, щоб її ніхто не помітив. А ось і агенти!
Та в останню мить Ідея Перехопити Що-Небудь помітила її та вперіщила по потилиці. ІСГЕВА впала ниць, а нападниця випросталась на повний зріст. І нейрагенти забрали останню.
000
«Порожні ворота… Вакуум? Там немає воротаря. Але якби воротар вискочив нізвідки? Пиво з порожньої пляшки… Великий вибух… Тканина Всесвіту… Енергія з …
Тьху! Щось я голодний! Треба перехопити що-небудь!»
000
Знеможена ІСГЕВА у розірваному комбінезоні сиділа на землі недалеко від піраміди.
− Що, теж невдаха? − спитала така ж знесилена колега-ідея.
− Я більше не можу. Тут не пробитись. Я бачила вже п’ять Ідей Випити Ще Пивка!
− Саме так! Їх клонують сотнями у Звичкаріях.
− Що це?
− Там нейророботи-звички збирають найбільш затребувані ідеї з тих, що були Реалізовані.
− А ти?
− Мене звати Ідея Гравітаційного Зв’язку. Я тебе розумію. Я вже кілька років приходжу сюди і б’юся. Але все безуспішно.
− Чому ми слабші?
− Тому що дикі ідеї Ідеаверзуму пристосовані швидко проходити для Реалізації. – похнюпилась і собі Ідея Гравітаційного Зв’язку. – Наприклад, Ідея Слави, Ідея Закосити Грошенят та Ідея Зайнятись Сексом. Ну, і армія Ідей Попити Пивка.
− Як ідеї сюди потрапляють?
− Майже всі просочуються з Ідеаверзуму спонтанно. Я ж народилась в цьому мозку ще в юності Джузеппе. Та він мене забув під тиском диких. А ти звідки?
ІСГЕВА зітхнула та розчаровано розвела руки:
− В нашому Ідеаріумі цей мозок визначили таким перспективним! Невже нічого не вдасться, і людство не здійснить свій стрибок?
ІСГЕВА не знала, що в цей момент на вершині піраміди Ідея Незвичайно Зустріти Новий Рік блаженно віддалась у руки нейрагентам.
000
Захмелілий Джузеппе стояв на балконі і глипав у миготіння міста.
− Я таки здійсню стрибок. Про мене заговорять!
000
Директор Ідеаріуму звів погляд на доповідача.
− Що там людство? Здійснить стрибок?
Ідеург хмикнув. Він лише махнув крилом, і перед Директором виник плоский екранчик, а на ньому – стаття з людської мережі.
− Уже здійснило. – хихикнув працівник.
Директор уважно вчитався в статейку.
«Доволі незвичайно увійшов у Новий Рік Джузеппе Брендеделлі, 36-річний житель Палермо. Точніше стрибнув. На власноруч сконструйованій катапульті молодий вчений запустив себе за дві секунди до та успішно приземлився на широкий батут дві секунди після початку Нового Року. Цікаво, що рівно о 00:00 тіло молодого чоловіка перетнуло контрольну лінію між двома стовпами. Особливим стрибок був і тим, що пан Брендеделлі здійснив його повністю голим, а у польоті він обома руками стискав свої геніталії.»
− Великий стрибок для всього людства… От втрутні! − майже нечутно прошепотів Директор Ідеаріуму, − Кращі ідеї губимо… а я думав, це новий Хокінг… − закрив лице крилом і голосно зітхнув. – Пора мені на пенсію.
Ідеург-доповідач стримано спитав:
– То втручатись далі чи спостерігати?
Iconic One Theme | Powered by Wordpress
Прийшла ідея написати великий схвальний відгук на оповідання, але тут кіт заважає. О, точно, піду потролю кота.
Маленький …, але гігантський … Тримайтесь міцно за свої …! Гм, про що це я.
Якісь недолугі ці ваші Ідеурги. Мають крила та не літають. Знаходять голову для розміщення ідеї, але не бачать, що голова безнадійна.
Сюжет чимось нагадав мультфільм “Думками навиворіт”. До речі. чи є різниця між ідеєю і думкою? Бо ідея “випити пивка” може бути такою перший раз, потім це вже не ідея, нмд.
Тут була Велика, Абсолютно Геніальна Ідея Написати Абищо.
Хороша мініатюра, місяцями навіть оригінальна, що в наш час рідкість :-). Словотвір “втрутень” узагалі геніальний, раджу всім стягнути його, поки автор не бачить, для позначення попаданців. Гумор на місці, і ненав’язливий.
Написано гарно, попри кілька русизмів (площадка, покормити).
Удачі на конкурсі!
Нормальний анекдот, тільки догий трохи. У дусі драматизованих оповідок про життя організму, російською, не пам’ятаю, хто автор, бродили оце цьогоріч мережею.
Пацани з Ідеаріуму справді якісь недолугі, шкода їх.
Що у твору не відняти – він, безперечно, впливає на читача. Ідея Випити Пивка не полишає мене досі.
Щось я не вірю в такий недолугий Ідеаріум. Якби всі корисні ідеї були настільки нежиттєздатні, людство досі б не вийшло з печер і не спустилося з гілок.
Тобто Ідея Поставити Десятку тут не проканає, її негайно потарганять нейрагенти.
Але гумор приємний, а за “втрутня” взагалі все можна пробачити. Це ж так звана “контамінація”, тобто поєднання значення двох слів. “Трутень” + “втручати” = дурня вчити, що в решеті воду носити. 🙂
Удачі на конкурсі!
Весела, але до болю реалістична історія. Боротьба неординарних ідей з масою посередніх – це одвічна проблема, і не лише для вчених, але й для митців. Якби ж то існував ще інший ідеанаріум, який би допомагав Ідеям у боротьбі з тими паразитами…
Гарний та веселий твір, однак…По суті він закликає відкласти книжку і почати власну, тож він трохи жорстокий по відношенню до колег. Але безсумнівно заслуговує на високу оцінку, особливо на загальному фоні.
Мені сподобалась ідея. Свіжо, оригінально, з гумором. Все вірно, геніальні ідеї повинні боротись за виживання та реалізацію. Якби все було так просто, то людство було б вже давно на новому рівні. Але ж Випити пивка, чи Поспати – з ними важко боротись. Те, що обрали саме цього вченого не вважаю помилкою. Він також може. А от, чи переможе ІСГЕВА – хай читач додумує. Хороша робота. Дякую)
Цікаво.
Але, все-таки, не полишає відчуття надмірної абсурдності…
Невже на всій планеті нема більше людини із знаннями й інтелектом достатніми для цієї ідеї, крім як отого пивково-генітального Джузепа?
Дійсно, для анекдоту забагато об’єму. Мені не подобається експозиція, ці ідеурги там взагалі не потрібні, можна відразу з Ідеї починати. Ну то таке, а загалом непогано на тлі інших.
Ага, втрутні – геніально. Авторе, як вас звати, щоб робити на вас посилання?
Ох, рано ще, анонімність поки що не можна розкривати (
Дуже веселеньке оповідання. Хороша ідея повинна мати кулаки, щоб пробитися нагору.
Успіхів!
Дякую, шановні коментатори за те, що прочитали і висловили свої думки!
Щодо недолугості ідеургів. так, я зобразив небесну канцелярію дуже наївною в питаннях людей.
Цим я хотів показати складність процесу мислення людини і виникнення ідей.
Крім того, мати ідею, не означає, що вона буде реалізована. Вона має ще визріти і оперитись.
Своїм твором я хотів звернути увагу на те, що багато людей “багатіють думками” і не набираються мужності їх реалізувати.
І так, звичайно, показати трагедію зникнення великих ідей під тиском буденності.
Так, Владиславе Лєнцев, можливо Ідеаріум видається зайвим, але потрібен був сторонній спостерігач, той, через чиї очі ми побачимо оцей цирк.
Не буду приховувати, що хотів просто створити щось гумористичне. Бо мене вся ця космічно-корабельна сірість вже гнітить.
Ще раз дуже вдячний всім!
Сподобалось, посміялася!
Прикметно, що це гумористичне оповідання має біль-менш серйозну ідею: що серйозному починанню дуже важко пробитися повз рутину і розваги.
Вітаю, авторе!
Ідейно – класно. По формі – не дуже. Певно, гумористична фантастика таки не моє. Особисто мені було б приємніше почитати про це без ухилу в гумор.
Успіхів!
Оповідання гарне, але недоказане. Річ навіть не в тому, чи проб’ються ідеї створення генератора енергії з вакууму та гравітаційного зв’язку, зрештою через дві тисячі років хтось із людства все одно їх придумає. Мені цікаво, яка ж думка промайнула в голові Джузеппе, коли він голим промайнув контрольну лінію між двома стовпами.
Звісно, не настільки, щоб повторити цей “подвиг”.
Але, але, але…
P.S. А-а-а, не треба Джузеппе!
В сенсі треба, але не для цього.
В Ідеаріумі знову допустилися помилки: ім’я ідеї записано неправильно, потрібно – Ідея Створення Генератора Енергії з Вакууму в Голові Втрутня Джузеппе!
Звісно, йому ніякої ідеї в Новий РІк в голову не прийшло! Там же вакуум! Залишилися його навчитися генерувати в енергію! Це ж… це… Це ж вічний двигун!
ІСГЕВА це розуміє, і починає шукати справжнього втрутня, якому вона насправді назначена, і який її реалізує! А заодно забирає подругу Ідею Гравітаційного Зв’язку.
На складному шляху їх чигає безліч пригод!
Дивиться Нового Року на всіх телеканалах!
P.S.S. Я ж казав, що оповідання недоказане 🙂
Пиво, багато пива і геніталії – я розумію, що гумореска, але вже дуже карикатурна. Живемо в столітті надзвичайного прогресу і відкриттів – більше віри в земних вчених! 🙂