Тиша космічного вакууму кипить квантовими флуктаціями, які формують віртуальні частинки. Ці силові поля досить часто нехтуються вченими, незважаючи на те, що так звана темна енергія становить більше 70% Всесвіту… Віртуальні частинки – надзвичайно цікаві кванти з унікальними властивостями. З віртуальних гравітонів складається звичне всім гравітаційне поле… І саме вони відіграють роль в існуванні антигравітації… Однак, це далеко не все. За допомогою віртуальних частинок можна перетворювати енергію на фізичну матерію внаслідок отримання, наприклад, електронів чи фотонів. Людина – немов віртуальна частинка, яку тривалий час помилково можуть вважати пустим місцем, поки вона не виявить себе…
– Капітане, сьогодні за штурвал прибуде випускник Космічної академії.
– Та ви жартуєте! Наш крейсер оснащений надпотужними кварковими двигунами, тому вимагає ювелірної точності в управлінні! Чи сьогодні я маю вийти в рейс з якимось невігласом на борту?
– Капітане, тихіше… Директор йде… Спробуйте заспокоїтись…
– Координатори, всі мої нерви вже давно перегоріли… Бачите, я спокійний, немов пітон…
– О, капітане Айронклад! Радий вас бачити. Для вашої місії я знайшов справжній скарб. Познайомтеся: це новий пілот кваркового крейсера – Сейфі.
– Директоре Десент, давайте трішки відійдемо… Мені доповіли, що ваш кандидат немає досвіду тривалих космічних польотів… До того ж, ви тільки-но погляньте – це зовсім юна дівчина… Зжальтеся наді мною. Невже ви хочете смерті нашого екіпажу?
– Айронклад! Негайно припиніть свою істерику! У вас ненадійні джерела інформації! Чи відомо вам, капітане, що Сейфі вже пілотувала на кварковому крейсері? У місії з евакуації персоналу дрейфуючої бази «Primary», яку мав зруйнувати джет високочастотного пульсару, вона успішно вивезла всіх людей! Без жодних втрат! Чуєте капітане?!!
– Як мило… Відіслати новачка до «Primary»… Ну, правильно! Майже всі професійні пілоти – ваші добрі друзі. А як можна посилати на пряму загибель свого друга?!! Краще якогось випускника-відмінника посмертно нагородити престижною медалькою. Всі в шоколаді, чи не так?!! Те, що цій Сейфі дивом пощастило одного разу – це нічого не значить! Я відмовляюся виходити в рейс!
– Айронкладе! Як я втомився! Ви цілий місяць перебирали кандидатами. Якщо сьогодні вночі не вилетите з Сейфі в рейс, то я обкладу вас, капітане, такими штрафами, що вам і в жахах не снилося!
– Директоре Десент, прошу вас, пробачте мене. Оскільки це всього-на-всього перевезення вантажів до бази в кількох світлових місяцях від Землі, тому туди можна хоч і на автопілоті долетіти… Ха-ха-ха… Словом, Сейфі значить Сейфі. Але давайте домовимося, якщо вона наробить якихось дурниць – ми знайдемо іншого пілота. Добре?!!
– Та добре. Айронкладе, коли мої накази створювали для тебе проблеми? Скажи мені, щоб я пригадав! Ти ж мені як син!
– Будемо сподіватися на краще… Заждіть трохи, директоре! Я організував в честь нашої зустрічі смачний обід. Давайте підемо, доки Сейфі трішки освоїться за штурвалом.
– Сейфі, чому крейсер скинув швидкість?
– Капітане, система звітує, що ми потрапили в ділянку з високою щільністю астероїдів на одиницю простору… Ви впевнені, що вже пролітали тут на крейсерах?
– Сейфі, куди ти нас завезла! Біля цієї бази зроду не було метеоритів! Продиктуй координати, перевірю де ми знаходимось…
– Сектор RT 87 504, 78°.
– Дивно, ми на вірному шляху… Яким чином сюди налетіло стільки астероїдів? Я так і знав, що станеться якась дурниця. Розвертай корабель двигунами вперед! Будемо зараз проплавлювати собі дорогу крізь каміння…
– Добре, капітане.
– Сейфі, капітане! Та ви що! Ми ж вибухнемо!
– Координатори, цитьте, бо я людина слабка… Можу не втриматися й натовкти ваші інтелігентні пики! Ваша справа – супроводжувати вантажі. Чому ви мовчали про появу астероїдів!
– Ну… це значно збільшує оплату за транспортування…
– Сейфі, я їх зараз позакручую!
– Капітане, облиште. Підійдіть краще сюди. Дивіться, я почергово вмикаю двигуни, адже вони працюють на повну потужність… Однак пального все одно мало. Воно залишилося лише в 2 та 4 відсіках…
– Молодець, Сейфі. Бачу, що плазмові потоки успішно розчищають нам дорогу… Гравітаційні щити в нормі?
– Так, не хвилюйтеся, капітане. Дрібне каміння не становить загрози. А ті брили, що попереду, ми успішно руйнуємо плазмою, згенерованою кварковими двигунами. От тільки палива для створення безпечного проходу нам вистачить лише в один кінець…
– Координатори, на вашій базі є паливо 507 стандарту?
– Так, вдосталь, але по передоплаті…
– Безкоштовно і повні відсіки! Інакше зашелестите за грати немов сухе листя в осінню пору! Як там за пунктом 43.2. Міжпланетного кодексу пишеться: «Свідоме вчинення загрозливої ситуації для життя льотного персоналу, яке знаходиться в відрядженні на транспортних кораблях…»?
– Капітане, заправитесь безкоштовно, скільки вважатимете за потрібне.
– Інша справа!
– Капітане, я виявила, чому тут з’явилися астероїди… Я не впевнена, але до сектору прибуття рухається занадто характерна гравітаційна аномалія…
– Який розмір і маса?
– Прилади вказують, що діаметр всього 20 см, однак… маса… За моїми підрахунками, в цієї кулі для боулінгу 8 412 сонячних мас…
– О, це рідкісний хижачок… Голодна чорна зірочка на полюванні… Сейфі, вона швидко рухається?
– Ніби-то повільно, але краще скоріше забрати людей з бази… Астероїди стають все більш динамічними…
– Капітане, нам пощастило, що людей в цей час на базі не багато… Вже всі на борту.
– Сейфі, що там із пальним?
– Залишилося 3 порожніх відсіки… Ще півгодини…
– Опускай циклові затвори. Нам вистачить 7 заповнених відсіків… Бо та чорнява хижачка може нажертись різного космічного мотлоху десь на своєму шляху і значно прискоритись…
– Додому через астероїди, капітане?
– Ні, туди вже не полетимо. Є інший шлях… Провідаємо мого друга на планеті Амбер. Там і людей висадимо. А потім вирішимо, як краще повернутися на Землю… Сейфі, це добре що ти виявила причину появи тих астероїдів… Дякую, що спокійно виконувала всі мої накази. Навіть навіжені. Ти дійсно – мій скарб. Вирушаймо.
Чи автор часом не той же, що в “Подорож до Північного полюсу Меркурія”? Це оповідання має ті ж гарні риси, а недоліки не так виражені. Тут малий обсяг тільки сприяє розкриттю ідеї про людину як “віртуальну частинку”. Будь твір довшим, ця думка загубилася б.
Щодо імен: сподіваюсь, Айронклад чи Сейфі це позивні. Бо назвати людину Броненосець дивацько та попахує традицією всіляких Атомів Петровичів і Парткомів Івановичів перших років Радянського Союзу. Але якщо це позивні, то чому їх не перекласти нашою мовою?
Дякую за рецензію! Щодо імен – дійсно я трохи перегнула 🙂 Врахую 🙂 Спасибі. З повагою, автор
Не хотілося б викабенюватися, але як автор уявляє проліт задом в перед в космосі? Це якби перед зорельотом була стіна, між стіною і зорельотом домкрат, що долаючи тиск вихлопів з двигуна зорельота просував його вперед. Якось автор забув що протидія дорівнює докладеній силі. І вибачаюся за повтор в реченні слова “зорельот”, але не зміг простіше придумати речення.
Відповідь Дукату:
За моєю гіпотезою, плазмові потоки можуть впливати на гравітаційну взаємодію віртуальних гравітонів викликаючи зміну їх параметрів та утворюючи потенціал для появи антигравітації. Мій крейсер оснащений технологіями, які приборкали цю властивість, тому може подорожувати у вакуумному просторі Всесвіту вперед двигунами (нагалошую, вони спалюють не бензик, а побудовані на основі кваркових взаємодій). Таким чином, в моєму розумінні, пілот Сейфі змінювала пропорції кварків та антикварків, внаслідок чого простір перед крейсером ставав менш “насиченим” енергетичними квантами, що ніби виштовхувало крейсер в ділянки з попереду з меншою щільністю).
Однак, наголошую, що це не наукова стаття, а лише уявний світ. Я не претендую на достовірність моїх гіпотез, оскільки глибоко не вивчала це питання.
Дякую.
Капібара мешкає переважно на низовинних ділянках на берегах річок і озер, в болотистих місцевостях, в манграх. Часто трапляється в антропогенних ландшафтах, особливо поблизу тваринних господарств. Найбільші популяції спостерігалися в сезонно затоплюваних частинах колумбійських та венесуельських степів льянос і в бразильському Пантаналі (штат Мату-гросу).
…
Захопливо, чи не так? А чому читачі повинні починати з лекції про віртуальні частинки та флуктуації? Це відбиває бажання переглядати твір, і без того майже повністю складений з діалогів. Він не поганий, в жодному разі. Але прочитавши, знизую плечима та думаю: тема чому людина – то віртуальна частинка, розкрита. Але цього не досить для хорошого твору.
Відповідь Віщуну:
Дякую вам за коментар.
Великим недоліком цього твору з точки зору сюжету є створення “діади” кораблів. Навіщо два кораблі? Невже не можна дистанційно якимись гарматами накидати міток, щоб летіти, куди очі бачать? Вам треба було показати героїзм “пілотки” ? То хай би вилетіла з головного корабля в якомусь винищувачі та й розбиралася з ворогами!
Ну, будемо думати, що “діада” – це аллюзія на стосунки в парі
Щодо замудрованого початку:
Запхати цей текст потрібно було наприкінці, було б презентабельніше
Вибачайте
У мене відкрито кілька вкладок, і окремо ворд для відгуку, тому уже сама запуталася куди вставляти написаний відгук 🙂
Таким чином, мІй попередній відгук на цій сторінці має бути під іншим твором, тому прошу вибачення.
Щодо конкретно цього твору:
Авторе, якщо існує непереборкане бажання поділитися своїми знаннями, потрібно це зробити дозовано, тобто сіль – гарна приправа, але ж думайте, скільки сипнути, щоб можна було їсти!
До речі, можна розкидати факти по різним абзацам, не буде муляти очі.
Пробачте
Відповідь Читачу:
Дякую за висловлену думку.
Вибачаюсь, розділ “Фізика елементарних частинок” я ледве здав. Згоден, що там багато нелогічного як для класичної фізики. Але якщо не помиляюся – плазма то є класична фізика.
Дукате, думаю – не зовсім. Описується кварк-глюонна плазма (хромоплазма), яку можна розглядати як окремий стан у фізиці, оскільки утворюються адрони, що містять кварки різних типів.
Таким чином, в гру вступають квантові взаємодії. Однак я не претендую на науковість твору. Просто припускаю, що кваркові двигуни не суперечать описаному в сюжеті механізму руху крейсера.
Спасибі вам за коментар.
Всіх учасників вітаю з І туром голосування!
Запрошую всіх бажаючих прокоментувати мій твір.
Бажаю ВСІМ задоволення від прочитання мого оповідання, оскільки створювався він саме для формування чудових емоцій!
Ваша думка дозволить:
1) краще зрозуміти власні помилки в творі;
2) виявити, що саме подобається людям;
З повагою, автор.
Написано гарно. Цікаво освітлено упереджене ставлення керівника до молодого спеціаліста, та ще й дівчини.
Але дуже важко читається через перевантаженість фізичними термінами.
Плюси: спокійне позитивне оповідання, завершеність.
Мінуси: відсутність драми, переобтяжена лекція.
Що можу порадити, лекції треба суміщати з описами, бажано порівняннями. Наприклад: “Віртуальна частинка – це наче кошеня, що чекає свого господаря…” І ваше оповідання вже набирає нових відтінкуів.
Успіхів та наснаги.
Я все терпів, поки не з’явилася оця маячня:
“– Капітане, система звітує, що ми потрапили в ділянку з високою щільністю астероїдів на одиницю простору…”
Спробуйте пролетіти крізь пояс астероїдів у найщільнішому місці насправді. Що буде?
А нічого! Не побачите жодного, бо космос, блін, надто великий. Тут мало того, що нереалістична проблема в них, та ще й оцей пасаж на початку з метафорою про віртуальну частинку… Хочеться сказати англійською “cheesy” за відсутністю українського відповідника. “Нахально примітивно”, якось так.
Відповідь Владиславу Лєнцеву:
Перш за все дякую, що прочитали та написали коментар.
Щодо астероїдів:
Владе, ви, мабуть, погано обізнані з космічними об’єктами та феноменами. Астероїди в космосі дійсно можуть знаходитися дуже близько одне від одного. Далеко йти не треба. Простий приклад – кільця Сатурна. Більш детально про так звані хвилі густини ви можете прочитати в цій науковій статті (https://ui.adsabs.harvard.edu/abs/1999DPS….31.4406S/abstract). Тому ваше зауваження не зовсім компетентне.
Щодо “Нахально примітивно”
Нахально? Дуже незрозуміло, чому саме цей епітет? Якщо така думка побудована на щільності астероїдів, то вона безпідставна (див. попередній абзац цієї відповіді). Прошу за можливості більш детально роз’яснити.
Примітивно? Ну… Я прочитала багато англомовної літератури щодо коспології, в тому числі ознайомилася з лекціями відомих професорів щодо квантової теорії. Тому прошу більш детально по цьому пункту.
Дякую.
Відповідь Мандрівнику:
Дуже дякую за позитивний коментар! На душі солодко від ваших слів. Щодо термінів – врахую в майбутньому!
Спасибі вам, що приділили моєму твору увагу та написали красивий відгук!
Відповідь Лісовику:
Дуже дякую за слушну пораду. Це для мене надзвичайно важливо! Взято на озброєння.
Спасибі, що прочитали мій твір та порадили гарну річ.
Дякую від душі!
Вітаю. Відверто кажучи, враження не найкращі. Так, це НФ і добре продумане, але…біда в тому, що це не оповідання і навіть не п’єса. Та навіть на радіовиставу не потягне, бо і там є сторонні звуки для створення атмосфери. Тут же я намагався-намагався проникнутися твором, але мені весь час згадувалося як ми з сестрою в дитинстві сиділи під столом і уявляли себе в ракеті. Тобто, бодай якимись деталями варто ці незкінченні діалоги розбавити. Й взагалі, хіба вони мають так спілкуватися? Мені чомусь здається, що буде щось на зразок:
” – Проблема 3.1. Дозвольте діяти згідно інструкції?
– Забороняю. Збільшити потужність двигунів і перейти одразу до третього пункту”.
Тому з науково-технічною складовою я не сперечатимусь, а от до форми в мене претензії великі. Тому, на жаль, не можу поставити високу оцінку.
Не знаю, мені сподобалось. Чомусь.
Творчих злетів!
Відповідь Mesnick:
Дякую вам за коментар! З вашого зауваження стало зрозуміло, що потрібно робити діалоги більш простими, а сам сюжет – образнішим. Це дуже корисна інформація для мене!
Дякую.
P.S. За будь-яку оцінку (навіть за найнижчу) буду вдячна , оскільки коментарі учасників під цим твором містять надзвичайно важливу інформацію! Тому я вже отримала свою винагороду: досвід в напрямку удосконалення! Можливо, колись, завдяки допомозі ваших слів, я створю ідеальний витвір ʕ ᵔᴥᵔ ʔ
Відповідь Саші:
Ви навіть не уявляєте, як приємно читати ваш коментар (◕ ‿ ◕) ! Адже всі мої літературні потуги були спрямовані, щоб порадувати тих, хто доторкнеться до цього народженого світу! І ось коли я прочитала ваш коментар, то в серці розлилася радість!
Піду, відсвяткую ваш коментар чимось смачненьким ( ͡◕ ͜ʖ ͡◕)
Успіхів вам на конкурсі!
Автор хотів похизуватися своїми академічними знаннями у фізиці, а забув, що це – всього лише літературний конкурс. Та і вийшов відверто коктейль невідомо чого. Навіщо потрібно було розкручувати ту безлику Сейфі?
До речі, Владислав Лєнцев правий: відстані між астероїдами досить великі. Я навіть вчора про це бачив згадку у передачі про космос на каналі “Мега”. Там йшлось про те, що фантастичні фільми часто формують викривлене уявлення про Всесвіт( “астероїдні поля”, звук у вакуумі і т.д.). А що, дія відбувається на орбіті Сатурна, прямо акурат у площині його кілець? І посилання чомусь не відкривається.
У цьому оповіданні для себе я нічого не знайшов.
Відповідь Бобру:
Дякую за коментар.
Знову забагато пояснень. Чому персонажі спілкуються так, ніби намагаються все пояснити читачу? Справжні спеціалісти не розмовляли б так про речі, з якими працюють щодня: ніхто не казав би “плазмові потоки” і всяке таке. Ну а щодо сюжету – сам він непоганий, але я не побачив за ним якоїсь цікавої думки, тому назагал складається враження, що авторка створила текст, аби показати, що вона щось шарить у фізиці та у її ліричному сприйнятті.
Але успіхів!)
Відповідь Сторонньому:
Спасибі за коментар.