Коментарі

Вітаю, авторе!

Проблематика актуальна. Можливо, дійсно варто так звести до повного абсурду, щоб потім шукати вихід і вирішення проблем.

Успіхів!

Вітаю, авторе!

Ідейно – класно. По формі – не дуже. Певно, гумористична фантастика таки не моє. Особисто мені було б приємніше почитати про це без ухилу в гумор.

Успіхів!

Вітаю, авторе!

Отже, детектив. Гарно, сподобалося. З петлями вкрай нелогічно і незрозуміло. Не вірю, що агент не знає про можливість виникнення петлі. Мені здається, такому їх мали вчити. І ще – не сподобався Маленький крок. Ви ніби кричите цим про відповідність темі конкурсу. Ну ок, нехай ви вперше його так назвали, далі по тексту можна було обійтися просто кроком. Але ж у вас він і далі Маленький. Трохи напружувало.

Успіхів!

Вітаю, авторе!

“Собачка” – вдалася 🙂 На мені спрацювала, можливо через те, що якраз поруч кіт мурчав, як я дочитував) Мені поведінка Петра видалася незрозумілою і невмотивованою. “Раптове бажання” – тут більше як рояль у кущах грає, а не як мотивація. От якби його переграти, зробити якусь підводку, хай навіть на фоні цих таки тварин. Згадалося, що в самого в дитинстві щеня було, якого він дуже любив. Думка “а раптом воно там?” Щось таке.

Успіхів!

Вітаю, авторе!

Ідея гарна, а от втілення – підкачало. В мініатюру не вкладається – точно. Бо мені просто розповіли про ГГ, ніж показали його пригоди, його еволюцію і фінальний катарсис. Ну і суто суб’єктивне і смакове – вкласти тринадцять з гаком років у мініатюру – занадто. І так, ледь не забув – коли ви вже кожну сцену починали віком – то скільки ж Гнату у фіналі?

Успіхів!

Технічно оповідання виконане добре, світ є, персонажі є, ідея є, але не зачепило.

Як прийнято писати у таких ситуаціях, життєво. Гарна мініатюра, і автор явно оптиміст по життю)
Тематика, щоправда, не моя, коли моралізують про потребу в читанні будь-яких книжок і відхід від мережі.

Сподобалось, посміялася!
Прикметно, що це гумористичне оповідання має біль-менш серйозну ідею: що серйозному починанню дуже важко пробитися повз рутину і розваги.

Сподобалося. Хотілося б почитати у більшому форматі, бо зараз схоже на синопсис. Не вистачило знаків, щоб розвернути інтригу.

Якщо коротко, фантприпущення сподобалося, досить детальне і нетривіальне, але персонажі картонні. Після слів “молодий вчений” хочеться закотити очі. Цього словесного штампу ліпше уникати.

Особисто мені сподобалися: “Таємниця завіси”, “В ім’я пам’яті”, “Вітер”, “Дороги, що нас обирають”. Про колір та смак – це все правильно, але ж …
Та Все це, звичайно, суб’ктивно. Моя особиста думка, що може бути помилковою.

Cassandra, дякую за відгук! Так, наш світ сповнений магією, на жаль часто не в найкращому її прояві. Герою б сподобався коментар про історію кохання 🙂 Завісу ще не зруйновано – остання крапля ще не впала.

Примарна хмаро, дякую! Загальна ненависть слабшає, але керівництву держави за завісою могло не сподобатись, що сусіди відкривають її, коли хочуть (або могли віддати наказ з інших власних міркувань). Дівчина – ідеалістка з прагненням показати себе, а правитель її країни вирішив, що варто підстрахуватись і перевірити, як справи у колишніх ворогів. Можливо, після першої спроби він змінить думку.

Удачі навзаєм!

Із другої групи, наприклад, найменше виникало питань до “Таємниці завіси”. Інші, як на мене, були справедливо обрані як найрівніші за подачею, структурою та ідеєю. Та ж мініатюрка “Вийти заміж за марсіянина” доволі кумедна і використовує прийом “вривання” автора в основну оповідь. “Нудна поїздка” — теж доволі рівна історія.

Пілігриме, Крейдо, які твори вам найбільше сподобалися, якщо не секрет?

Гарний приклад, як фентезі може бути актуальним і сучасним. Кінець трохи порушує логіку, тут погоджуюся з іншими коментаторами. Логічнішим було б посилити магію для закриття в завісі тих прогалин, що помітила ГГ. З одного боку, ненависть, яка живить завісу, слабшає, а з іншого – стріла прилетіла-то з-за завіси. Щось тут не узгоджується одне з іншим. Висновок випливає один – не потрібно за цю завісу зазирати, бо нічого за нею не змінилося і, певно, не зміниться. А написано добре. Удачі на конкурсі!

Цікаве поєднання детективу з фантастикою. З мотивацією Селіни трохи туманно, як на мене. Написано динамічно і якісно. Успіху!

А мені сподобалося – легке, кумедне. І справді фантастичне. І без постійних інтертекстів й алюзій прекрасно сприймається. Правда, шкода трійню. Куди ж поділися діти-восьминіжки після переселення батьків на Європу? Хоч русалки, звісно, нам ближче. І розгорнути далі оповідь вже можна як космічне фентезі) Дякую, Авторе!

Пілігриме,
Мене теж здивували деякі фіналісти. Може, дехто мудрить при голосуванні, а може, просто на колір і смак товарищ не всяк 🙂

“Останнє правило”, “перший пішов”, “нудна поїздка”, “ретро”, “прояв людяності”, “сувора заборона” і “вийти заміж за марсіянина” – просто немає слів.

Вітаю, авторе! Ви погралися з ім’ям, тож герой зробив крок до місячної дівчинки, богині місячного сяйва. Підкреслили її незвичайну зовнішність, відмінність від інших і більші ніж в інших знання. Люблю таке.