Коментарі

Якщо чесно, не дуже второпав, про що твір. Сприйнялося як набір якихсь сюрних картинок без будь-якого ладу і зв’язку. Може, десь у кінці є пояснення? Але ж сон безконечний :-).
Із технічного: дуже кострубато, оформлення прямої мови е-е… альтернативне, купа русизмів на ковриках і коми з ефектом Чеширського Кота.
Удачі на конкурсі!

Мікс не просто так, все мало бути впізнаване. Щодо опису реальності, то мета – переконати читача, що мова саме про конкретну реальність, не в одкрованнях річ))
А от щодо ком, вибачте.
Дякую за побажання, вам також удачі!

Ідея про таблетовані знання – і не тільки, – далеко не нова, тож усе очікував, що буде якийсь фінт у кінці. Фінт відверто покоробив – їсти ложками таблетки навіть свідомі самогубці не завжди здогадуються. Так що тут Станіславський просив переказати: “Не ві-рю!” :-).
З технічного: мова непогана, але трохи книжна, люди так не говорять у повсякденні. Ну і вичитка б фінальна не завадила.
Удачі на конкурсі!

Написано доладно, проте, як казав поет, вже переспівано не раз цей перефраз. Вітром новизни не повіяло, та, може, просто не в мій бік віяло :-).
Удачі на конкурсі!

Писати оповідання про конкурс оповідань – справа невдячна, їх потім ніде не друкують. Після першої тисячі самі переконаєтесь :-). А твір написаний непогано, якщо почистити від паразитарних якань і викань з великої літери. Правда, проблема з новизною. Її нема, точніше. Новизни :-). Всі описані фантреалії вторинні з фіналом включно. Втім, не виключено, що це саме воно – мільйонперше :-).
Удачі на конкурсі!

Дякую!
Посвята і здивувала, і порадувала. Не очікував такої реакції, хоча попадання стовідсоткове.
Щодо війни, то діло довге і механіка побажань не до кінця вивчена ) Можливо, невідворотними є саме дитячі побажання ))
Ще раз дякую!

Якось усе плутано. Почали за здравіє, закінчили за упокій. Проблема-бо піднята серйозна, а ви її гуморескою по хребті… Неорганічно вийшло :-).
З технічного: поступово гобіти трансформувалися в гобіті, та й деякі інші слова подібно мутували. Не певен, що це для підсилення ефекту.
Удачі на конкурсі!

Ну, якщо отой відсоток фантастики тут: “почали пити морозиво і їсти каву”, то беру свої слова назад. Фантастика детектед :-).

Відразу видно, що читали далеко не всі твори Майстра. Тут прямо пов’язано з одним з оповідань, що мені найбільше запам’яталося. Воно також не на сто відсотків фантастичне, але піднімає багато цікавих тем. Невже не знайдеться бодай когось, хто його також читав?

Це, взагалі-то, конкурс фантастичних оповідань. Від слова “фантастика”:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Фантастика
І потім, яким боком твір стосується Шеклі?

Посвята: Рекомендується для прочитання переважній більшості сучасних фантастів України й околиць, які зазвичай забувають, що думка матеріальна.
Про твір: Непогано, хоч і без новаторства :-). Незрозуміло, правда, чому досі атомної війни не сталося, ГГ ж її так бажє в своїх творах.
Ну і написано явно не в стилі Шеклі. Це радше Бредбері :-).
Удачі на конкурсі!

Твір потребує серйозної вичитки, але атмосфера мені сподобалася.
Успіхів на конкурсі!

Дякую!

Більша частина тексту – лекція. Так, не позбавлена цікавості, але все ж ота говорильня насмерть убиває динаміку. Тому, як на мене, потенціал твору не розкрито до кінця. А шкода.
Із технічного: діалоги вийшли ще сяк-так, а от те, що між ними – не дуже (“Плечі Нанни рухалися у слід рукам” – в атлантів руки ростуть з іншого місця, ніж у нас, щоб на такому акцентувати?). Ну і пряма мова записується трохи по-іншому (не “хххххххххххххх. -“, а “ххххххххххххх, -“, скажімо).
Удачі на конкурсі!

Не шекліанський це твір, радше компіляція з сюжетів Азімова і нашого Тесленка. Ще на початку згадався “Роббі”, але я не сподівався, що і кінцівка буде схожою до болю. Тобто чогось нового оповідання в фантастику не внесло, на жаль.
Із технічного: після “дивився на грізну особу начальника” стало ясно, що тут затесалася рука Транслейта – вичитано кепсько, проскакують русизми, аналітіка, іноді ігнорується клична форма. Трапляються невдалі звороти на кшталт “семирічний Богдан запив за сніданком” :-), багато повторів.
Із позитивного: фантастичним антуражем автор володіє на рівні, цього не віднімеш.
Удачі на конкурсі!

“якась патрубок у роті заважала ”
“щелепи розтулити видалося непростою – голова”
Майже в одному місці ці дві помилочки.
Але, в цілому, дуже пристойно. Ну, в літературному плані, а не в плані етичної пристойності 🙂 Не хотілося б мені дожити до членопіхв 🙂
Успіхів на конкурсі!

Досить! Досить! Досить! Досить! Досить! Досить! Досить! Припиніть!
Пізно… Мою стріху знесло, закружляло під сталагмітами хмар, закатало глибоко в медовий асфальт, і вона проросла конопляними грибами, розхлюпалась медовим молочком, зароїлась міріадами членистоногих думок…
А якщо в прозі, то це не Шеклі :-). Написано гарно, метафорично, і першу тисячу знаків читати цікаво. На другій починає напружувати, на третій свідомість пливе, а після четвертої мою стріху… ну, ви знаєте :-). Як на мене, це перебор. Або я не вашого поля гриб, тобто читач.
Удачі на конкурсі!

Не скажу, що геть нове, але в наших реаліях досить актуальне. При зустрічі першого воно зразу стало ясно, що мова піде про гендерну рівність :-). Написано гарно, читається цікаво. Але! З такою-бо назвою твір цілком можна було сміло закінчувати після членопіхви – позиція автора задекларована, посил зрозумілий, і все подальше – звичайна вода, яка лише розмиває враження. Підозрюю, Шеклі так би й зробив :-).
Удачі на конкурсі!

Вся сіль оповідання пішла для мене в молоко – читано-перечитано таких переспівів без ліку. От кінець зацікавив. Але його надто мало! Ось звідки, НМСД, варто було починати :-).
З технічного: рівень тексту “жовтий”, на жаль. Утім, тут побутує цікава думка, що то клопіт редакторів :-).
Удачі на конкурсі!

На злобу дня :-). Непогано. Але надто фантастично 🙂 . Повірте, медогляд так не проходять. Усе значно цікавіше :-).
Удачі на конкурсі!