Коментарі

Досить розлога з’ясувалка на початку оповідання. Краще було б обставини героя розтлумачити в тексті.
“Фізичні характеристики планети теж приваблювали: інтенсивний обмін енергії між планетою та зіркою, природні потоки електрики, що аж пронизують атмосферу. Мешканці планети, як стверджував Путівник, ще не наблизилися до серйозного використання цієї енергії, і це також плюс: менше шансів наразитися на технічну химеру, небезпечну через свою недолугість”.
Це плюс для мешканців, але минус для читача. Тому що забагато термінології, але на сюжет це не впливає. Це стосується першої половини оповідання. В другій з`являється, так скажімо, бiльша людянiсть. але фiнал залишає питання. Головне – в чому iдея цього твору? Герої занадто легко ставляться до суттєвих змін в Їхньому фізичному вигляду. Мовби вони не персонажі оповідання про далеке майбутнє, а привиди з готичної літератури 18 століття. Десь так.
Удачi на конкурсi!

“тримаючи в руках віртуальний екран”
А нащо та як його тримати, якщо вiн віртуальний? Незрозумiло.
Написано дуже гарно, гумореска відмінна. Читати цікаво, характери героїв змальовані ярко. Проте бракує другого шару. Є світ, є конфлікт. Але виникає питання – до чого це написано? В чому полягає iдея? Я не знайшла відповіді. Бажаю успіху на конкурсі!

Добре, що оповідання написано такою гарною мовою. Автор знав, що хотів написати, і в нього це вийшло. І прикро, що це не фантастика. Я теж, як Зіркохід, не знаю, який саме твір Шеклі надихав автора. Але ми розглядаємо тексти не як фанфики. Це має бути оригінальне оповідання. І воно повинно бути фантастичним. Проте фантастики взагалі немає. Ані антуражної, ані сюжетостворюючого фант. припуску.
Бажаю удачі на конкурсі!

Забула додати – удачі на конкурсі! )))

Відсутній конфлікт. Майже три чверті оповідання – класична розтлумачка. Тільки наприкінці з’являються більш-менш живі персонажі. Щодо використання лелек – так, із точки зору читача це, можливо, елегантне рішення. Але з точки зору героїв це не так. Уявить собі, що багато поколінь нічого не бачили, крім корабля, не знали інших законів, крім тих, що було встановлено декілька століть тому. В їхніх мізках відсутній зв’язок між появою лелек і інстинктом розмножування.

шикарне оповідання!

Дякую за коментар. Але, гадаю, герої оповідання з ним би не погодились, бо сиропа не побачили б… Кожен з них переживає драму – дівчина втратила домашнього улюбленця, і ясно, що якийсь там осяйний юнак не може замінити таке чудове створіння… А космічний турист втратив надію отримати назад гроші з турбюро, бо, виявилось, що рекламні проспекти не збрехали, і місцеві мешканці , та ж дівчина, дійсно, не зовсім сповна розуму… Це трагедія, а не мелодрама. Хоч і в мініатюрі 🙂

Гарно написане оповідання з малозрозумілим (для мене) фіналом. Тому елегантність рішення оцінити не можу, хоч перечитав твір кілька разів. Як бузьки корелюються з “любовним безумством”? От якби мова йшла про кролів… 🙂
Ну і кораблі зі зміною поколінь – це такий же бородатий енефний релікт, як і мандрівка на Місяць у снаряді. Втім, автору видніше, звісно :-).
Удачі на конкурсі!

Дякую, авторе! Дуже цікавий і Каледойскоп у вас вийшов у коментарях.

Символічно. Хоча спочатку подумав про кота, якого за традицією треба першим запускати в нову домівку. Але то я просто котолюб. Удачі на конкурсі!

Загалом сподобалося, за винятком сиропної кінцівки. Як на мене, мелодрама і мініатюра несумісні, навіть якщо це фантастика :-).
Удачі на конкурсі!

Непогано як для космоопери. Такий собі філософський бойовичок вийшов. Ще б трохи його вичитати, було б узагалі ОК. Бо, скажімо, “прямо” означає напрям руху, і тільки за поребриком кажуть “прямо січас”, тоді як у нас – просто зараз :-).
Удачі на конкурсі!

Забавки з часом до добра не доводять. Суміш стім-панку з комедією абсурду теж :-). Та все б нічого, адже твір написаний непогано і читається жваво. Проте, як на мене, вводити в твір Шеклі на конкурсі імені Шеклі – м’яко кажучи, зайве. Це вже навіть не омаж, а загравання з ЦА. А ЦА тут строката й зубата :-).
Удачі на конкурсі!

Якщо чесно, не дуже второпав, про що твір. Сприйнялося як набір якихсь сюрних картинок без будь-якого ладу і зв’язку. Може, десь у кінці є пояснення? Але ж сон безконечний :-).
Із технічного: дуже кострубато, оформлення прямої мови е-е… альтернативне, купа русизмів на ковриках і коми з ефектом Чеширського Кота.
Удачі на конкурсі!

Мікс не просто так, все мало бути впізнаване. Щодо опису реальності, то мета – переконати читача, що мова саме про конкретну реальність, не в одкрованнях річ))
А от щодо ком, вибачте.
Дякую за побажання, вам також удачі!

Ідея про таблетовані знання – і не тільки, – далеко не нова, тож усе очікував, що буде якийсь фінт у кінці. Фінт відверто покоробив – їсти ложками таблетки навіть свідомі самогубці не завжди здогадуються. Так що тут Станіславський просив переказати: “Не ві-рю!” :-).
З технічного: мова непогана, але трохи книжна, люди так не говорять у повсякденні. Ну і вичитка б фінальна не завадила.
Удачі на конкурсі!

Написано доладно, проте, як казав поет, вже переспівано не раз цей перефраз. Вітром новизни не повіяло, та, може, просто не в мій бік віяло :-).
Удачі на конкурсі!

Писати оповідання про конкурс оповідань – справа невдячна, їх потім ніде не друкують. Після першої тисячі самі переконаєтесь :-). А твір написаний непогано, якщо почистити від паразитарних якань і викань з великої літери. Правда, проблема з новизною. Її нема, точніше. Новизни :-). Всі описані фантреалії вторинні з фіналом включно. Втім, не виключено, що це саме воно – мільйонперше :-).
Удачі на конкурсі!

Дякую!
Посвята і здивувала, і порадувала. Не очікував такої реакції, хоча попадання стовідсоткове.
Щодо війни, то діло довге і механіка побажань не до кінця вивчена ) Можливо, невідворотними є саме дитячі побажання ))
Ще раз дякую!

Якось усе плутано. Почали за здравіє, закінчили за упокій. Проблема-бо піднята серйозна, а ви її гуморескою по хребті… Неорганічно вийшло :-).
З технічного: поступово гобіти трансформувалися в гобіті, та й деякі інші слова подібно мутували. Не певен, що це для підсилення ефекту.
Удачі на конкурсі!