Коментарі

Біоток, дякую за коментар!

Оглядатор, Єва спокусилась плодом із дерева. Кажуть, що то було яблуко. Ось така історія))

Клешоногий Паротяг, це можна вважати передісторіїю до створення і вигнання Адама та Єви із Раю. Принаймі, було бажання зобразити події “перед тим”. А це – задовго до народження Христа.

Автор не потрудився хоч трохи прояснити свій задум для читачів. Є зав’язка, опис героїв, згадка про дарунок і банку, і… все. Адьйос, амігос. Ми простилися з героями, навіть не випивши з ними по склянці чаю. І тут бац – примітивна розмова істот, які названі надрозвиненими. Розмова, більш притаманна двом блазням з комедії. Але найголовніше, що я так і не зрозумів, чого саме було занадто у самиці. Чи то волосся, чи то бородавок. А може у неї був “готтентотський фартух”? Хтозна. Автор нам про це не захотів розповісти. Тож і мотиви вчинків всіх героїв залишилися таємницею.

Тут буде моя десятка! Вітаю!

Початок розгубив увагу, а вже як ГГ зайшов на біржу стало жвавіше. Кінцівка непогана, але якось Ви різко історію з дівчиною обрубали :(. Але може, це лише на мою, жіночу, думку 😉

Соціальна фантастика? Цікаво.

Чудово! Прочитав із задоволенням)

Для всіх, хто нарікає на відсутність Шеклі.
Шановні, маестро Шеклі – єдиний і неповторний. Я навіть намагатися не буду писати так, як робив це він. Все, що я можу зробити, на пошану до нього – писати коротко, намагаючись передати в маленькому оповіданні закінчену історію. Все. На більше я не претендую! Тож вибачте, але Шеклі ви тут не знайдете.

Навіть не знаю, як оцінювати твір. Мені також здалося, що від Шеклі тут хіба тема використання чужого тіла.
Але ідея, насправді, оптимістична – є шанс пожити після смерті, були б гроші 🙂

Пташко, дякую 🙂
А то поки що з новим дизайном не розібрався.

Звичайна вигадка-припущення, але – не віриться.Бо автор не потурбувався про те, аби створити реальність, яка б постала річчю переконливою і збурила якісь думки. НЕПЕРЕКОНЛИВО.

Щось я нічого не второпав. Щось таке: невідомо що і подоба чогось. Мішанина коротка, та і все.

Написано цікаво, образи різнохарактерні, але кінцівка все зіпсувала, бо геть не вмотивована попереньою розповіддю, як на мене.

Чимало техніцизмів, а історія – нічого так, але не здивувала; проходняк

Мурррчику, на цій сторінці можна побачити

Конкурс

Доброго дня!
А як дізнатися до якої групи потрапило оповідання?

Думаю, це різні речі. Характер героя можна показати з його інтересів, мотивів, зайнятть, з рішень, які він приймає.
Але це не значить, що сюжет має бути таким само провислим і ненапруженим, як характер самого ГГ 🙂
Це навіть не художній момент, а технічний. Якщо в сюжеті нема гачка – він просто не тримає увагу читача.

Де речі, дякую за пояснення – про Люцифера і Астероса це було не надто очевидно, і тепер ідея твору заграла новими фарбами 🙂
Але все ж це мабуть було недостатньо очевидно з самого твору, раз стало ясно тільки з коментарів.
І до речі про Бібілю – там нема жодного слова про яблуню 😉

Автору. Це може перейти у спір про ангелів на вістрі булавки, та якщо прискіпуватися, то вони ж завантажилися не одразу, а той сказав, що за сотню років ТАМ пройдуть мільярди, отже, якщо за Біблією Світ створено близько 8 тис років тому, а Христос прийшов 2 тис. років тому, то десь так і вийде :)))