Коментарі

Ні, ну робити головних героїв драконами це читерство. Всі люблять драконів : )
Автору явно забракло місця додати якийсь ширший фінал на один-два абзаци. І роль зниклої-віднайденої Іти майже нульова, порівняно з двома головними героями. Зате відповідність темі конкурсу 100% і є якась оригінальна світобудова. Ідея, що чим менше лишається лдей, тим сильніші вони стають, досить оптимістична. На їхній планеті треба лишити напис для ворогів “Не лізь – уб’є”.

Дуже цікаво. Чимось нагадує одну з серій “Чорного Дзеркала”. Чи навіть не одну. Особисто я також думаю що людину людиною робить і hardware і software. Однак чи вважати істоту без чогось одного живою – питання відкрите.

Що ж, це дійсно хороше оповідання. Хоч концепція не нова, от тільки акцент у ній актуальний як ніколи для нашої буденності. Мені це нагадало не тільки “Прибуття” та росіянську експансію, а радше китайську (бо хто вивчав їхню історію та культуру в курсі, що то ніяка не “альтернатива” Заходу) і “Проблему трьох тіл” Лю Цисіня (хоч там ця гіпотеза, наскільки пам’ятаю, не застосовувалась). Гадаю, другий тур оповіданню гарантований, а там – хай переможе найкраще 😉

Цікаво, але трошки допрацювати варто. Якось забагато питань без відповідей. Чого екіпажу двоє!? Ті двоє довгожителів, сподіваюся дуже дорогі біороботи які є спарвжніми громадянами землі. Тоді ясно нащо телепорт. А в гібернації весь цей час негромадяни, чи злочинці? Сподіваюся планета носить імʼя – Нова Австралія?

Історія дивна, але гарно написана. Сподобався і гумор автора, і впертість персонажа. Посміхнуло

Я завис на першому реченні.
Але техномагічна лікарня це таки щось оригінальне і назва заінтригувала. Хотілося б побачити якесь рішення щодо клонів і деталей становища головного героя. Бо внутрішній конфлікт в нього є, а проявів цього конфлікту бракує.

Дуже добре, чудово раскручений конфлікт, першокласна робота з обʼемом, оповідання саме такого розміру, як має бути + насичене науковими приколами, прям те що треба. Один з моїх фаворитів наразі.

Сумбурно і незрозуміло. Читається важко. Частково через сумбур і хаос, частково – через стиль написання. Історія здається висмикнутою із чогось більшого за обсягом, а після того – порізаною, щоб вміститися у конкурсні вимоги.
Окремий біль – пунктуація. Розділові знаки, здається, розставлені у випадковому порядку: десь зайві, десь не вистачає.

Не втримався, пробачте “Електроди ми не вживляємо, це вже в минулому” нагадало з класика “питкі і казні це не наше діло” і далі все його голосом читалося.

Було кумедно спостерігати як репліки все довшають і довшають, з’їдаючи місце описів і коментарів. В автора ж було ще 4500 знаків, цілком можна було дописати.

Не втримався, пробачте “Електроди ми не вживляємо, це вже в минулому” нагадало з класика “питкі і казні це не наше діло” і далі все його голосом читалося.

Печальна і жорстока історія, все як у житті, а темі конкурсу відповідає більш ніж цілком. Хоча, також проглядається посил, що як би не було важко, але люди продовжують жити і виживати, даючи шанс як не собі, то хоча б своїм нащадкам. Удачі на конкурсі!

Коли зайшло про агресивну кисневу атмосферу, стало ясно, що 113-3-1 – це Земля. Ну й тема, що люди такі-сякі погані в галактичній спільноті затерта ще десь із 50-х років. Мова хороша, розвиток дії є, але інтрига зникає вже на початку.

цікаво, це в мене мозок зіпсований, чи всі читачі з першого погляду розклали ЦБД на Центральна База Даних?

Оповідання нічогеньке. Але схоже автор поспішав. Оці два слова взагалі на поверхні первірки “бешено” та “сильною болю”

Мяка лапка, а ви жили з людиною з “параноїдною шизофренією”, що тут розписуєтеся? Якщо дружина одружилася на людині з панаїдною шизофренією, то їй було норм, а не вам. Це не означає, що дружина теж була психічно здоровою…. Де ви бачите аутизм в тексті? Аутистичні порушення це тільки кілька симптомів, що характерні для діагнозу аутизм.

Всі диванні психологи та психіатри позакривайте свої роти, і не вказуйте мені, як лікарю та автору, як писати науково-фантастичні оповідання на медичну тематику. Не Вам знати, що тут правильно, а що ні, бо Ви самі ніфіга не знаєте. Якщо хочете вступити зі мною в дискусію пишіть мені на пошту [email protected] і я Вам розжую для чого взагалі писалося це оповідання. Ви причепилися до фігні… Реально не думав, що тут буде стільки тошнотиків….

Перший твір, який викликав емоції.
Дякую.
Удачі на конкурсі.

Думаю це було задумано щоб зміст щоденника гарно контрастував зі звітом про нього, але чи варто було взагалі наводити той звіт? Чим писали, і так очевидно, а ці дати, номери, бренди лише вибили мене з занурення. Шкода, бо я б ще почитав абзац чи два свідка подій. На кшталт от хоча б – чого вони не пробували їсти померлих? Духовність, любов, старх покарання?

В цілому досить непогано. Цікаво тільки, чому ім’я ворона закрите зірочками. Це натяк на щось, це просто так, чи було впадло придумувати ім’я для пташки? Фінальний твіст трохи проглядався з момента знахідки. Ну і в цілому це більше схоже на фанфік по казці, ніж на самостійний твір

Дуже оптимістична і обнадійлива замальовка, аж самому захотілося повірити, що все буде відновлено і відбудовано та ще й з таким заповзяттям. Дуже вправно написано, видно руку майстра. Удачі на конкурсі!