Коментарі

  • Від Том Самжене на Пластичність думки

    Коментарі ще не дочитав. Схожу по пиво та чіпси. 🙂

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 7:17 pm
  • Від Сівер на Пластичність думки

    Та яка різниця, і так пролечу :). Колись розглядав срач, як необхідність людини в момент самотності. Може в мене такий момент….

    В інших конкурсах, я якось спокійніше ставився до коментарів. Може набридло? Може хотілося накликати на себе тролів? Ні.

    Думаю, основною причиною, що вважав, що тут будуть твори з максимально науковою складовою і люди будуть чіплятися швидше до наукових фактів, а в результаті люди чіплялися до стилю тексту. Конкурс з наукового перетворився просто на конкурс фантастики. І це, мабуть, мене найбільше засмутило.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 6:57 pm
  • Від Автор на Повтор

    В принципі, все правильно, хоча люди часто ірраціональні і в космосі шукають собі подібних, і створюють когось за своєю подобою, а тим часом вбивають свій вид (ближнього), але це вже тема для чогось іншого.
    Так, ви маєте рацію, використаний мною сюжет не новий. Оцей епізод з загубленою хвилиною мені приснився, а далі вже так думка пішла.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 6:56 pm
  • Від Сівер на Формула життя

    Оповідання в жанрі кіберпанк. Мені бракувало наукової складової саме для цього конкурсу, але саме оповідання з грою памяті сподобалось. Трохи скомкане, мабуть через ліміт символів. Можливо краще було б відокремити частини главами, щоб зробити переходи більш плавними.
    *****
    спойлер
    ****””
    Тут трохи не зрозумів. Казали, що родині теж зітруть спогади. То що вони не побачили, що в дочки формула? Або вони ж можуть випадково видалити формулу?

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 6:49 pm
  • Від Владислав Лєнцев на Пластичність думки

    Окей, в даному контексті важливіше, що ви проявилися в коментах до свого оповідання і залишили по собі, гм, неоднозначне враження. Подобається вам це чи ні, справедливо це чи ні, але це впливатиме на оцінки, така вже наша мережева реальність. І саме тому, навіть коли мені пишуть щось неприємне у відгуках, я, на відміну від вас, Сівере, ніколи не пишу у відповідь нічого конфліктного. І вам щиро бажаю теж так навчитися, бо ви надто легко стаєте мішенню для тролінгу. Буквально малюєте на собі ці концентричні кола з крапкою. Дуже прошу, не робіть так, зупиніться. З найкращих міркувань кажу.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 6:38 pm
  • Від Раст на Паркур

    Дуже і дуже хороший стиль, який затягує і зацікавлює. От тільки біда – сама історія робить протилежне. Логіка вчинків, чи є якісь ризики, і якщо так – то які – це все зовсім не зрозуміло. Потрібно добряче вичитати, але не на предмет якихось орфографічних помилок, а на логіку між діями. І буде дуже цікава історія.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 6:27 pm
  • Від Раст на Нерівний бій

    Мені особисто історія сподобалась, але вона справді виглядає сухою. Хоча б кілька реплік замінити подіями і було б трішки краще.
    До наукової складової не люблю чіплятись у фантастичних творах, але є питання: де відбувались всі події? На окраїні системи чи біля зірки? Бо якщо на окраїні, то що ж за вибух мав бути, щоб зачіпити тих, хто знаходиться на краю системи? І невже все обійшлось без наслідків для земних кораблів (ну поки капітан не полетів підривати власний корабель)?

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 6:22 pm
  • Від Сівер на Пластичність думки

    Сівер мій нікнейм, а не справжнє імя чи псевдонім. Анонімність важлива, щоб друзі не підвищували оцінку. У мене немає таких друзів. Решту своїх творів я виставляю під справжнім імя та прізвіщем.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 6:17 pm
  • Від Автор на Формула життя

    Це хороша порада, дякую вам. Бо в такому форматі оповідання справді далеко не піде

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 6:01 pm
  • Від Автор на Останній ковчег

    Ви бачили як Америка до цього докотилася дот Трампа та Кью_анона??? до пласкоземельників та мисливців за птахами-дронами? як культурна і розвинута Німеччина докотилася до мракобісся та нацизму у 20-3о роки?
    та будь де як тільки починаються якісь труднощі, а тим більше при катастрофах – починається полювання на відьом. згадайте “Туман” Стівена Кінга як там божевльна сектантка перетворила людей на наріжених фанатиків! та прикладів – безліч. при такій кількості спадкових хвороб найпрстіша відпоівдь- “це все за ваші гріхи”. і ось він – фанатизм. а тут ще вчені змінюють геноми та експерементують з ембріонами

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 6:00 pm
  • Від Котику-вуркотику, тепленький животику на Електронна вдача

    Авторе, редактор то звісно круто, проте варто спочатку почати з бета-читачів. Їх і простіше знайти, і співпраця може бути на взаємодопомозі. Душний бета-читат здатен простимулювати покращення тексту не гірше за редактора.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 5:51 pm
  • Від Раст на Найкраще — попереду

    Дуже цікава історія, сподобалась ідея зі стрімом емоцій. Половину часу хотілось “Дима” прочитати як “Діму”, навіть подумалось, що може це помилка. Але ні, далі стає зрозуміло, що саме Дим мається на увазі. Не якась проблема, просто цікаве спостереження.
    Не дуже прослідковується зв’язок з темою конкурсу, але вийшло все одно дуже добре, дякую.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 5:50 pm
  • Від Автор на Лабіринт Вінчестер

    Звірунька-бурмотунка
    Браво про Бетельгейзе. А така гарна назва зіроньки, ех))

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 5:35 pm
  • Від Раст на Море ясності (12+)

    Щодо фейкової висадки на місяць – допустимо, все ж, тут науково-ФАНТАСТИЧНІ твори, тому нічого страшного, хоча з такими ідеями потрібно бути обережним – не усі спокійно сприймають подібне. Чому не можна було використати іншу локацію? Наприклад, Марс?
    Щодо самого сюжету: так і вийшло зрозуміти, чому саме Данило не загинув, і як взагалі хоч якесь життя змогло вижити на Місяці. Чим взагалі харчувались ці істоти до того, як прилетіли космонавти? Чому вони можуть виживати на цьому самому Місяці? І чи на Землі їх не приб’є просто тому, що там сильна гравітація і є атмосфера?
    Самі описи досить непогані, стиль приємний. Питання лише до сюжету.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 5:32 pm
  • Від Раст на Завтра буде перший дощ

    Насправді, історія дуже сподобалась, хоч і не вистачило глибини і якихось дій. Незрозуміло тільки, чому батько доньку називав по номеру. Чому у них тут взагалі якісь номера є? Штучний інтелект штучним інтелектом, але навіть йому немає ніякого сенсу змінювати імена на номера от просто тому що. Та в цілому, вийшло непогано.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 5:19 pm
  • Від Владислав Лєнцев на Пластичність думки

    То може не треба деанонімізуватися, м? Що заборонено правилами взагалі-то. Бо виходить прям як на тій картинці, де чєл сам собі вставив у колесо велосипеда палку і звинувачує когось іншого. На жаль.

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 5:07 pm
  • Від Катерина на Останній ковчег

    Дуже дивно, що люди змогли заснувати позаземну колонію, але не позбулися цієї релігійної дикості. Хотілося б, щоб у вас було більше об’єму, аби показати, як все так сумненько в них відбулося, як вони до того докотилися. Удачі!

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 5:04 pm
  • Від Владислав Лєнцев на Війна сценаріїв

    Хех, ну як скажете, вам видніше))

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 4:59 pm
  • Від Ванк на Чапля

    Від моменту, де в творі з’являється шоколадка, мене переслідували питання: “А якого, власне, біса? Чому чапля? Чому всім було пофіг на станцію 500 років? Чому вона знадобилась зараз? Чому туди не відправили підготованих спеціалістів?..” на цьому фоні деякі одурківки бліднуть. Класна ідея погублена реалізацією

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 4:58 pm
  • Від Том Самжене на Яблука для тата

    Нарешті щось справді цікаве! Підозрюю, що вже читав схожий текст цього автора — і він теж потрапив до моїх фаворитів. Бажаю успіху!

    Перейти до коментаря
    2025/02/28 at 4:54 pm