Коментарі

Ох ті привиди сивих чоловіків… Без них ніяк. І з ними – занадто штучно. А ще дивна прога… Кожен зміг би збагатитись: перенаправив удачу від всіх інших на себе, забіг на п’ять хвилин у казино, виграв кілька лямів конвертованої валюти та одразу віддав удачу назад господарям. А отримані грошенята – сховав у кілька надійних банків (на випадок банкрутства). Чим не ідеальний бізнес-план?
Але загалом оповідка… сподобалась. Автор/авторка має всі шанси на успіх. Сподіваюсь він/вона не викрав/викрала їх у інших учасників на час проведення конкурсу? Якщо так – ображені вже збираються на лаві супроти його/її вікна зі скляними поглядами та піною на писках!

Автору слід додати на початку оповідання застереження про те, що його твір не для християн. Інакше він сильно ризикує для початку погрітись на вогнищі святої інквізиції, а потім поваритись у котлі в пеклі…

У мене таке відчуття, що творець оповідання в досить оригінальний спосіб посміявся над… всіма нами. Ще й таку потужну теорію безсмертя вигадав! А виявляється, що ті автори – просто божевільні пацієнти психлікарні. Сидять по палатах, а поміж лікувальними процедурами строчать багатороздільні шедеври, нібито спасаючи власні душі. Напевно подібна терапія заслуговує на увагу та є помічною при певних ментальних розладах, але в рамках даного конкурсу залишає по собі гіркуватий присмак. Втім, можливо це тільки мені здається. Цікаво буде дізнатися про враження інших читачів.

Спочатку я написав для великих абзаци. Потім стер.
Це компьютерна лоботомія, хай би що вона не означала.

Хіба влаштовувати експерименти над людьми – законно? Гадаю, що гг слід звернутися з позовом до суду на чіпошахрайників. А також зробити запит до власника казино щодо оплати кропіткого тестування охоронних систем (адже Весел сам нічого не крав, і на виході його не зупинили коли він випадково прихопив із собою контейнер для сміття, яке він, як культурна людина, планував викинути десь далеко за межами населеної планети). Нехай знайде гарного адвоката – ото і буде найбільша вдача!

Мене спочатку дуже заінтригувала ідея твору, я вже відчував і теорію змови, і повстання машин. Однак фінал залишив змішані почуття. Якби замість тексту був код. Тоді, напевно, вийшла б чудова наукова фантастика.

Як на мене, в тексті відчуваються незначні неясності і невідповідності. Також хотілось би більше динамічності і напруги

Було атмосферно, хоч кінцівка мені не сподобалась. А ще якось дуже неймовірно, що одному кораблю так пощастило: дивна хижа істота всередині, яку чомусь вперто звали рослиною і невідомі світлові істоти зовні, які начебто прибули на допомогу….

Вічна боротьба за життя! Оповідання просочене відчуттям безвиході. Мені особисто не вистачило внутрішніх думок Макса. Це могло б глибше розкрити його характер та зробити фінальну сцену ще потужнішою. Маленький науково-фантастичний горор! Дякую.

Добре оповідання. Складне для сприйняття початківцями в науковій фантастиці, але це не принижує його рівень. Мабуть, потрібен час, щоб українська фантастика сягнула рівня відповідного сприймання. Сьогодні ще виграють фентезі про кохання та патріотизм.

Хвак-к…. Я хотів перепостити у фейсбук… Ща актуально як ніколи. Як тепер жити? Які у нас шанси?

Шкода, що натрапив на конкурс пізно, та я отримав задоволення від читання оповідань.
Мої вітання переможцям, а також авторові оповідання, обраного на публікацію «The Universe Space Tech»!
Оповідання заслужено отримали перемогу!
Не побачив списку тих, хто потрапив до щорічного альманаху. Де його можна знайти?

Ми ще сперечаємося щодо одного з оповідань, тому не оголошуємо список.

Так а які оповідання відібрали для щорічного альманаху?

Вікторе Грігаш, вітання з публікацією!

Не зовсім згодна з попереднім коментарем щодо вільної теми для початківців. Не так багато початківців тримають в голові якісь заготовки. Кажу це з досвіду відвідувань сходин Клубу Анонімних Авторів. Мета цих сходин — сісти і написати текст на задану ведучим тему, а потім його обговорити. 90% учасників, які переважно є початківцями в прозі, задоволені мати чітку тему. Це змушує їх зосередитися на письмі, а не мріяти про гіпотетичний текст. Типовий відгук учасника: “Сам би я ніколи не задумався про це, а тут поставили тему — і я замислився про це й написав текст”.

Відповів на питання. Дещо з відповідей напишу тут для публічного простору.

Про незручність оцінювання:
Незручність оцінювання, як на мене, полягала в тому, що було дуже багато творів для оцінки і не так багато часу. Якщо в першому турі на це давалось цілий тиждень, то у фіналі – лише 4 дні на 20 творів. А фінал – це все ж певна відповідальність. Думаю, терміни оцінювання повинні бути більш гнучкими і збільшуватись у разі великої кількості конкурсантів.

Про вдосконалення конкурсу та нові проекти:
Хоча б раз на рік – конкурс на вільну фантастичну тему. в коментаріях під оголошенням “Це ще не кінець” я (під ніком Учасник і читач) пояснив чому так вважаю. Думаю, це буде краще і для розвитку конкурсу і для самих учасників. Просто не стримуйте молодих талантів до польоту фантазії). Тематичний конкурс, думаю, трохи лякає початківців, не дозволяє реалізувати ті “заготовки”, які вони, можливо, вже довго тримають у своїй голові. А коли вони будуть мати трохи більше досвіду, то сміливо будуть брати участь у тематичних конкурсах, цінність яких, безумовно, я вважаю повинна бути набагато більшою.

Вважаю, що список лише тих оповідань, що не потрапили до фіналу, не зовсім доречно називати “загальним рейтингом”…

Саме так. Це друга причина, чому беру участь в конкурсах (2. користь вiд коментарiв: фiдбек, конструктив та настрiй). Але суб’єктивiзм такий потiшний, що став четвертою причиною участi в конкурсах )

Спершу трохи перелякався, коли на першій шпальті побачив загальний рейтинг без топових оповідань)) Насправді, мені здається, що рейтинги в таблиці по групам набагато інформативніші, оскільки в кожній групі бали ставили виходячи з набору оповідань цієї ж групи. Але для загального орієнтиру бесперечно цікаво.