Ідея адаптації людей до життя у часовій петлі – непогана, хоч і клішована. Автора можна похвалити за те, що він (вона) не намагається детально це пояснити, посилаючись на “тупість” ГГ. Це відразу знімає частину відповідальності за подію, яка сприймається “теоретично можливою, але капець якою неймовірною”. З іншого боку, бракує розуміння у двох ключових речах:
– як саме люди можуть відхилятись від сценарію петлі?
– чому люди не забувають? Адже свідомість – результат цілком матеріальної взаємодії клітин мозку. Якщо обнуляє матерію – чому не обнуляє свідомість?
Потенціал конфлікту, як вже зазначили колеги вище – неймовірний, з ним можна працювати в масштабах цілого роману. Оповідання мало б сфокусуватись на конкретному наслідку цього. Автор же спробував(ла) дати загальний погляд – і вийшов ніякий висновок.
Це важливий урок, через який, напевно, проходять багато (якщо не взагалі всі) автори: неможливо зробити твір/ідею універсальною, чи охопити всі нюанси потенційного конфлікту. Слід обрати, що розкривати.
Я вірю, що з часом ви писатимете ще кращі оповідання. Удачі!
Мені здається, десь тут є все для чудового оповіданнячка, але воно не реалізовано як слід. Зараз поясню.
Перше. Тема конкурсу натягнута, мов сова на глобус. Точніше, історія іде одним шляхом, але потім перекручується і вивертається в бік найбільш прямолінійного трактування теми конкурсу. Тому розвʼязка викликає тільки одне питання: і шо? Арка протагоніста незаслужена, непідготовлена. Щоб він почав працювати окремо від звичного боса, треба йому було навчитися чомусь/зрозуміти щось конкретне під час цього сюжету, а просто “треба імпровізовувати” – недостатньо для зміни. Але це ж у нас тема така, безвиграшні сценарії, і єдина відповідь чомусь – імпровізація. Коротше, тема реалізована зверхнево і шкодить самому оповіданню.
Друге. Всезнаючи оповідач тут не потрібен. Оцей вступ і подальші деякі ремарки оповідача роблять все надто наївним і дитячим. Чому просто не почати з дії і не подавати все виключно через протагоніста?
Третє. Після мідпойнта, який є стрибком в портал, більше немає ескалації. Тобто не відбувається нічого аж настільки гіршого для героїв, що вони повинні ще більше старатися для розвʼязання проблеми. Як приклад: вони доставили товар, але їх спробували вбити. І що це за товар був, який аномалії викликав? Незрозуміло, недокручено. І виходить, що друга половина тексту просто повільно скатується у вирву по напрузі, тому і розвʼязка з рішенням протагоніста взагалі не чіпляє. Їй не передувало бодай щось значуще/драматичне.
Четверте. Ніби оповідання маленьке, явно забагато триндежу персонажів. Все те саме можна передати набагато яскравіше і коротше, а звільнений простір використати, щоб докрутити сюжет.
В підсумку вийшло, що найцікавіше в оповіданні або не розкрито, або закінчилося десь посередині тексту. Його може врятувати комплексне редагування через трьохактну структуру і розкриття теми не настільки в лоба. Дякую за увагу.
Деякі абзаци завеликі. Для цього варто розділяти монологи та описи.
Ідея із гіперпросторовими штормами й закриттям Землі — чудова знахідка, але варто пояснити детальніше наслідки такого рішення. Чи точно всі на Землі будуть ізольовані? Чи були інші варіанти?
План Айвана — фактично геноцид у відповідь на геноцид, але текст більше виправдовує його дії, ніж досліджує моральний вибір. Було б цікаво, якби він глибше усвідомлював свою роль у майбутній катастрофі та демонстрував більше особистих переживань. Потенціал є – варто доопрацювати.
Дуже гарно зроблено! Все на місці – і напруга, і пророблений характер головної персонажки, і гарні деталі, що дають уявлення про характер персонажів другорядних. Щиро бажаю успіху на конкурсі!
Дуже сподобалося, як передана зміна настрою в залі: спочатку цікавість, потім жах, потім справжня паніка. Можна трохи підтягнути – це деякі моменти із повторенням. Наприклад, коли вдруге згадується про те, що перший розумний вид сам себе знищив – тут можна трохи стиснути, щоб не збивати темп. Але загалом – дуже атмосферно, масштабно і з хорошим присмаком космічного жаху.
Описані відчуття настільки реалістичні, що у мене з’явилася фізична відраза. Вислів “людина – це двонога тварина без пір’я” – гарно описує Атласа. Мутнувата вийшла історія.
Погоджуюся з колегою Сівер, щось усе надто заплутано. Я так поняв, що це повноцінний андроїд зі штучним інтелектом, бо йому ж потрібно тіло, щоб грати у футбол. Були б ще це шахи, тоді туди-сюди. А так виходить, що всі знають про тих ШІ-андроїдів-монахів, і раптом спеціалісти не можуть розібратися, що він вкрав у дівчини роман. Ну типу, авторство було б цілком можливо довести – принаймні, що це точно написав не ШІ, якщо він ближче до генеративного, як сьогодні. Але якщо він вже набагато більш просунутий, з самосвідомістю, як тут ніби показано, то в чому новизна? Чому саме він перший щось написав, а не інший до нього? Якщо навіть самосвідомі ШІ нічого такого не створюють, тим паче має бути очевидно, що це не його книжка. Коротше, все розвалюється, бо не видно однієї послідовної лінії, яку можна вибудувати за підсумком твіста. Треба як слід подумати, як це виправити, але я не знаю, що запропонувати, бо так і не поняв основний задум. Якщо це просто про “ШІ буде красти в нас творчість” – якось надто складно все і твіст не факт що потрібен.
Погоджуюсь із коментарем вище. Автор(ка) чудово прописала психологічний стан та напругу ГГ, її прагнення Танатосу через зникнення найважливішої людини у її житті. Також мені сподобалося протиставлення психології батька і матері, як вони по-різному пояснюють собі доцільність спуску.
Єдине моє запитання пов’язане з назвою оповідання, хоча воно суб’єктивне: чому саме “Впасти”, а не “Втонути” чи “Спуск”?
Незрозуміло, що саме Айван хоче зробити при атаці ворогів. Схоже, щось суїцидне, але руйнівне для ворогів. Окей, а чому його план аж настільки відкинутий іншими архонтами? Одне не протирічить іншому. Люди мали б застосувати усі можливі плани. Адже колоністів вони відправили? Чомусь цей план не суперечив їхньою гіперзариттю Землі, а атака камікадзе Айвана – суперечить? Так, обмежена Земля перебуватиме у стагнації, але якщо обирати між цим та винищенням – ну, по-моєму нарікання Айвана, м’яко кажучи, позбавлені логіки. Люди значно охочіше жертвують людяністю в ім’я виживання, ніж полюбляють про це романтизувати. Айван протиставляє гіперзакриттю розвиток їхньої галактичної цивілізації… а хіба їм в такому разі не гайки від інопланетян? Якщо обирати між неіснуванням і виживанням з надією, хай і примарною, вибір, по-моєму, очевидний.
Архонт робить самопожертву заради майбутнього людства – це зрозуміло, але чому він при цьому засуджений іншими архонтами? У чому в них стався такий непримиренний конфлікт? Момент з вагітною Люсією, яка з’являється лиш на мить – клішований, але спрацьовує, як слід. Втім, це тригерить ще більше питань. Якщо Люсія вагітна, Айван мав би підтримати найбожевільніший план, за якого у його обраниці та дитини буде майбутнє, а не винищення.
Згадка рядка з “Мексиканця” наприкінці… ну, це прикольно, але трохи крінжово, бо звучить занадто пафосно. У “Мексиканці” ці слова – монолог, а тут – фраза, сказана до коханої, і тому цитата сприймається геть по-іншому.
Релігія, що зосереджена на збереженні душі через інформаційний слід могла б мати назву. Для мене, це виглядає як секта))) Де є обов’язкові правила, які дотримуються всі групи членів, для досягнення мети, зокрема досягнення “вічного буття”. Якісь дивні ці персональні тренери, що постійно контролюють діяльність авторів, змушуючи їх писати “якісну інформацію”, щоб залишитися в інформаційному полі Всесвіту.
Хоча мотивацію Сави я зрозуміти можу, бо спосіб мислення змінюється під час тривалого перебування в середовищі з викривленою мораллю, і було б радше дивно, якби він діяв раціонально, все ж саме оповідання викликає питання.
Ідея “м’ясогінного” підприємства, яке знищує людей задля бізнесу абощо – є цікавим, ідея, на мою думку, недопрацьована. Попри те, що це неосновне для ідеї твору, мене дійсно турбує, як саме вирощування дітей на забій є економічно вигіднішим, ніж курей, наприклад, або якихось модифікованих зернових? Як інноваційне підприємство з подолання світового голоду ніхто не регулює? Немає інших менеджерів та помічників інвестора, які читають звіти? В персонал набирають МАҐАвців, яким всім поголовно крім бідолахи Сави чхати на унтерменшен?
Ну, і наостанок, я можу помилятися, та вбивство Атласа, який просто “дурачок”, не відчувається як повноцінна карма. Якби він був циніком, котрий все знав і йому було байдуже – це інше. Навіть його благання наостанок – вони більше про щире розкаяння, аніж про прохання пощади.
Ідея, що книга, написана штучним інтелектом, підкреслює науково-фантастичний мотив, але для цього можна було б зробити більше натяків у тексті про технології і як штучний інтелект впливає на людські стосунки. Деякі моменти переходу між сценами виглядають трохи різко.
Класна атмосфера, напруга і хороший баланс між дитячими сприйняттями й науковою фантастикою. Якби додати більше конкретики щодо самої кротовини та механізму «прискорення часу», історія б ще більшою переконливою стала в науковому плані.
Сподобалась ідея з бездумним виконанням наказів (і хто тут ще машина?..) Інші речі виглядають для мене десь між дитячою казкою та підлітковою історією. Гроші з неба – прикольно, але варто було зупинитись на перших епізодах і далі розвинути думку: купатися в грошах, кури не клюють тощо. І для знищення цивілізації придумати щось простіше. Тоді не довелось би натягувати сову всемогутніх стелс-дронів на глобус апокаліпсису.
Удачі на конкурсі)
Небезпечна екзопланета ще й жива! Ви майстерно передаєте масштаб події – від епічного входження корабля в атмосферу до детальних спостережень екіпажу. Це створює сильний ефект присутності. дякую за це. Зробити діалоги більш живими – і буде цукерка! Кінець разючий. Хочеться посилити емоційний конфлікт капітана – замість того, щоб діяти майже автоматично, можна більше заглибитися в його внутрішній монолог перед фінальним рішенням.
Так, я трохи заплутався. ДАЛІ СПОЙЛЕР
**************
СПОЙЛЕР
**************
Отже, головний герой не був монахом, а був ШІ, який відтворив в себе в штучній уяві померлу дівчину. Так? Закохався в неї, але потім його память стерли і він за неї забув. Але перед цим послав в видавництво її книгу. Я все правильно зрозумів?
Якщо так, то тоді з футболом на мою думку недоречна вставка. Вона збиває з пантелику і так добряче замаскований сюжет.
Надмірні описи приглушують динаміку оповіді, сповільнюючи розвиток подій. Це підійшло б для більш об’ємного твору. Мотивація персонажів залишається розмитою: чому люди стоять у черзі? Що саме ховається за загадковим “виходом”? Натяк інтригує, але мені хотілося більше зачіпок для розуміння. Також варто уникати повторів і структурувати текст на абзаци. Ідея цікава, хоча для мене вона звучить більше як релігійна, ніж наукова.
Від Ірма на Впасти (16+)
Перейти до коментаря2025/02/24 at 3:22 pm
Від Rem Raven на Вчора настане сьогодні
Перейти до коментаря2025/02/24 at 3:15 pm
Від Владислав Лєнцев на Без сценарію не імпровізувати!
Перейти до коментаря2025/02/24 at 3:10 pm
Від Ірма на Вибір архонта
Перейти до коментаря2025/02/24 at 3:08 pm
Від Валерія Малахова на І прийшов вогонь
Перейти до коментаря2025/02/24 at 3:01 pm
Від Ірма на Багнюка
Перейти до коментаря2025/02/24 at 2:59 pm
Від Ірма на Homo Esculentum. (14+)
Перейти до коментаря2025/02/24 at 2:55 pm
Від Владислав Лєнцев на Авторство довести неможливо
Перейти до коментаря2025/02/24 at 2:39 pm
Від Rem Raven на Впасти (16+)
Перейти до коментаря2025/02/24 at 1:41 pm
Від Rem Raven на Вибір архонта
Перейти до коментаря2025/02/24 at 12:56 pm
Від Ірма на Від простішого до складного
Перейти до коментаря2025/02/24 at 12:07 pm
Від Сівер на Все не так погано
Перейти до коментаря2025/02/24 at 11:48 am
Від Rem Raven на Homo Esculentum. (14+)
Перейти до коментаря2025/02/24 at 11:46 am
Від Ірма на Авторство довести неможливо
Перейти до коментаря2025/02/24 at 11:38 am
Від Сівер на Війна сценаріїв
Перейти до коментаря2025/02/24 at 11:25 am
Від Ірма на Дзвінок у 3333-й
Перейти до коментаря2025/02/24 at 11:15 am
Від Звірунька-бурмотунка на Капітал (16+)
Перейти до коментаря2025/02/24 at 10:09 am
Від Ірма на Говорить капітан Уоррен Сміт...(12+)
Перейти до коментаря2025/02/24 at 10:01 am
Від Сівер на Авторство довести неможливо
Перейти до коментаря2025/02/24 at 9:58 am
Від Ірма на Вихід (18+)
Перейти до коментаря2025/02/24 at 9:47 am