Останній крок

Автор | 06.08.2019

12+          Майже одночасно вони опинилися по обидва боки периферійного тунелю сектора Сім-біс Прикордонної  станції.  Станція мала свій код та індекс в Космолоції,  та земляни прозвали її «Вавилон» через стовпотворіння гуманоїдів різних рас.  Знедавна тут відмінили зонування,  прибравши пости з турнікетами, та  нашпигували Станцію вічками камер, що контролювали  кожний  дюйм внутрішнього простору.

Хоча фігури були малопомітними при черговому освітленні, неважко було здогадатися, що постать у сріблястому комбінезоні належала  землянину (З)  а інша, у хламиді сіро-жовтого  кольору – падорцю (П).  Вони сунули назустріч, не маючи змоги звернути: тунель не мав ніш і відгалужень. Ситуація патова і чимось нагадувала комп’ютерну  гру, коли в «мирній зоні» несподівано стикаються аватари ворожих рас. Але  зараз все відбувалося в реалі, і цим двом конче треба було “розрулити” ситуацію.
Камери спостереження в поєднанні з псі-дешифратором безпристрасно фіксували не лише те,  що відбувалося, а й помисли наших героїв.

З. –  Овва! Падорець намалювався! Тушка середнього розміру  з гребенем вздовж спини. Самець… Точняк! Начебто мужики в них менш агресивні, аніж їхні крокодилисті  жіночки.  Він мимоволі сповільнив кроки.    – На рейнжера  не тягне: ті одразу в бійку, без роздумів.   Злиняти б (пофігу оту гордість!) та нікуди. Справа глуха переборка, зліва…  вентлюк.  Завузький!  Не проповзеш,  як отой  Вілліс у старому кіні.  Та й  спину підставляти не хочеться.  Маякнути нашим? Не встигнуть…  От, лажа! Сушняк дістав після проводів пацанів з корвета.  От і довелося чапати за пивом  до лавки аж на Північному боці.

     П. – Т’яра! Землянина крук приніс! Ме-особина, точно. Стверджують, що вони більш агресивні аніж Жо-особини. Худий, як вся їхня раса. Дивно, як вони ще здатні  пересуватися на суглобистих цирлах без підтримки анкерного хвоста!  Повертати пізно, та й ризиковано – можна отримати заряд в спинний гребінь. Подати сигнал? Ніякого сенсу…  Судячи з вигляду, цей явно не десантник, в тих фактура кремезніша, а  агресивні дії на рівні рефлексу.  Повна гепа! А все через чмо-паті у клубі! Протоки пересохли, ось і довелося чимчикувати за порцією х’зами до наливного пункту  на Південній стороні.

З. –  І зброї з собою нема… Бластер змусили лишити  в сейфі. Правила у них тут такі, типу, прикордонна зона. І що тепер робити накажете? У пам’яті, тільки мочилово з комп’ютерних іграшок. Його рука мимоволі потяглася до пояса, де в піхвах  покоївся офіцерський пернач.  – Декорація, не більше! Чому погано вчив космобіоніку? Там наведені  боді-схеми гуманоїдів, якщо конфлікт намутиться! Спробуй тепер згадай, де у падорців слабкі місця. Начебто, внизу тулуба –  s-залози… Можна з ноги засандалити,  чи то… згадати «млин» з сільської дискотеки – несамовито молотити  руками –  може щось і попаде.  Та  чи вдасться його вирубити?
П. –  От, лихо: практично ніякої зброї, окрім ритуального жезлу з набалдашником.  Приналежність форменого одягу. Наростами ма-події він судорожно стиснув різьблену рукоять. – Річ нісенітна при конфлікті!  А схоже  доведеться захищатися. Але як? Землянин – носій іншого біокоду.  В такій обстановці сутужно пригадати тренінги з самозахисту. Може цикнуть йому в нюхало зеленим алкалоїдом? Та за чутками, їм це лише в кайф! Крук цих землян зрозуміє! Начебто слабина в них в нижній третині тулуба, по центру. Органи і залози, не прикриті кістяком скелета. Можна прикластися ходо-подієй,  чи краще…   хвостом   стьобнути по цирлах…  Та чи виведе це його з ладу?
З. – Все! Лишився останній крок.  Що робити? Демонструвати спокій або атакувати першому?  Як довести, що ти не десантник, а звичайний ботан – комп’ютерник!  Може підняти розкриту долоню правиці? Так це у нас –  мирне вітання, а цей … жовтий крокодайл, такий жест може зацінити, як загрозу. Правда, падорець не став плюватися отрутою з дистанції …  Розраховує причапати впритул? А ця фіговина в лапі, якраз для ближнього бою …  Засвітить по кумполу, так що матінка моя!  Та нехай, лише спробує!

П. –  Землянин вже поруч.  Лишився останній крок. Яку вибрати стратегію?  Як позначити, що не рейнджер, а тільки біо-обчислювач? С’їсад-мін,  по  їхньому. Покачати гребенем мовляв, дружба … А якщо він неправильно розцінить сигнал? Ще вирішить, що це – виклик. Он як вчепився за якусь довгасту штуку в чохлі… Правда, стріляти здалеку не став.  Можливо  розраховує, на близький контакт.  Нехай тільки почне,  відповідь не забариться …
Двоє  – зустрілися. У землянина між лопатками з’явилася цівка поту, а у падорця зрадницьки засвербів хітиновий гребінь.  Перший затамував подих, а другий прикрив складкою шкіри нюхало …

Майже зіткнувшись тілами, двоє стражденних інопланетян насилу розминулися у вузькому тунелі. Все минулося. Сценаристи трилерів були б розчаровані: іскра проскочила, але пожежа не спалахнула.  Як по команді, дійшовши до кінця переходу, обидва обернулися, щоб подивитися на перехожого, який мало не перетворився на супротивника.
З. – Навроді,  нормальний чел  цей падорець, а наші  фахівці з контактів постійно нагнітають:  падорці –  пафосні та зарозумілі.  Типу, обламки давньої цивілізації. Звідси і гонор. От мало не вляпався в мокру справу – поклав би пасажира, ні за що.
П. –  Цілком адекватний гуманоїд, а скільки розмов про брутальність землян!  Називають їх дикунами,  козаками Всесвіту  і космічними вискочками …  Добре, що не порішив  індивіда, а то взяв би гріх на д’уку  (чи як там у них на Землі це називається…)

 

6 коментарів до “Останній крок

  1. Зіркохід

    В принципі непогано, місцями навіть кумедно. Хоча сумно, що автор переносить у майбутнє такі інфантильні звульгаризовані типажі, ще й проєктує їх на інопланетян. Посил-то мені зрозумілий, а от форма подачі могла б бути й цікавішою, позаяк досконалість не має меж :-).
    Удачі на конкурсі!

  2. Саша

    Цілком адекватне оповідання. А скільки розмов про гуморески! Називають їх… як тільки їх не називають!

    Удачі на конкурсі!

  3. US

    Дякую, панове!
    Лише дещо, навздогін ) Якщо придивитися, то більш брутальним виглядає якраз наш спів…землянин, а не інопланетянин. А, що до вільгаризації наступних поколінь… думаю, давнім грекам ми би здалися товстими, примітивними та… недолугими. ))

  4. Шпротина

    Мені якось так класно, легко зайшло. Невибагливо, весело й прозоро.
    Цілком адекватний гуманоїд – це тепер в активний лексикон))

  5. George Longly

    перечитайте оповідання “Арена” Ф. Брауна…Шедевр.
    Тут трохи не так. Сорі, але це вже третій останній крок у групі. А хіба не можна було ті кроки по одному розсипати по всіх групах?…чи це

    The croc

    То був останній крок, який вижив у радіоактивному пеклі,
    і ліз він щоб зжерти нещасних авторів, які пишуть оповідання і навивають його Останній кро:-)..

  6. Крейда

    Обіграно симпатично, лишень такий момент- всюди камери спостереження, то чого ж хтось має нападати в прикордонній зоні.
    Кумедно, але я якраз днями натрапила у Фейсбуці на Ваш сюжет. Вибачаюсь, що російський контент, іншого
    першоджерела не знайшла https://rutube.ru/video/f82c541dff9106af8461ac82bbe70712/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *