Коментарі

В лоб і про космос. Але загалом слабенько. Першу частину можна сміливо скоротити і не зміниться абсолютно нічого. Тільки більше лишилося б знаків щоб розвинути сюжет.
Наснаги авторові. Ті, хто пробують свої сили – ті вчаться.

чудово

Нечитабельна стіна тексту. Так наче програміст написав штучний інтелект і згодував нам його творчість. Нам, білковому слизу, до високої кремнієвої літератури ще рости і рости.

Ні, ну а що? Прикольно. Люблю збирати пазлики в текстах.

Герой з квестовою свідомістю? Гм…

Зіркохід, Шпротина, дякую за коментарі і за критику. Кінцівка тут відкрита тому що ми не знаємо до чого може призвести наш перший крок і не знаємо, що може з нами статися десь там, за обрієм або просто за рогом вулиці.
Герой вказаний неробою не просто так, цим я хотів показати що магнетизм невідомого і непізнаного може зачепити будь-кого, навіть того, кому нічого не потрібно від життя. Та й хотілося залишити читачеві простору для уяви
Про огородження плям. Так, мій прокол, я забув згадати про це. А бетон би не допоміг, бо плями не матеріальні.
Annet, Mesnik, дякую за підбадьорювання, радий, що мініатюра сподобалася

Люди дивні. Китай запускає кораблі на місяць, але якщо жінка народжує двійню — одну дитину вбивають.
Саудівська Аравія — одна з найбагатших країн, але до жінок ставляться як до тварин.
Ділитися ресурсами з псованими? Фу.

В ідейній частині насправді не так все погано. Темі відповідає. Герой так захоплюється роботою, що зрештою втрачає сім’ю. Можливо, дійсно не вистачило якогось конфлікту. Точніше, він є, але не доведений до потрібної гостроти (герой свариться з дружиною, але ти не очікуєш чогось серйозного після того).
Сцена з дочкою усміхнула.

перечитайте оповідання “Арена” Ф. Брауна…Шедевр.
Тут трохи не так. Сорі, але це вже третій останній крок у групі. А хіба не можна було ті кроки по одному розсипати по всіх групах?…чи це

The croc

То був останній крок, який вижив у радіоактивному пеклі,
і ліз він щоб зжерти нещасних авторів, які пишуть оповідання і навивають його Останній кро:-)..

У Воттса ідея з життям у віртуальному світі скінчилася не так оптимістично)
Ідея є, структура є. Написано, на жаль, нечитабельно.

Не зрозуміла( погуглила, чи, бува, не було астронавта на ім’я Джеремі, якого завернули з “Аполлона-11”, але знайшла тільки канадійця, сучасного. Якщо тут якась фішка, розкажіть, будь ласка.

Може, я чогось не второпала, але в чому фантприпущення? Хлопець упав до ями і марить Місяцем і прибульцями, як говорить нам фінал (це пояснює стрьомнувату матчастину). Це психопатологія, а не фантастика.
Якщо ні, то таке враження, що саме фантастичне не влізло у твір.

іграшкова планета у Шеклі – то бомба…
а тут літера “П” радше пасує до слова, ну скажем так, політкоректно, …простенька…

Загалом, сподобалося. І підхід до викладу, і героїня, і сам сюжет. Революціонери з’явилися для мене дещо несподівано, але нехай.
Питання до фантприпущення: якщо в них розвинена генна інженерія і є певний технологічний розвиток, то чому вони не могли виправити “кришталеву хворобу” після народження дівчинки? Дискримінація дискримінацією, та зробити їй життя простішим було б реально, мені так здається.

Стоунхенд – новобудова, яку будували нині…але то таке…

задумка добра. але трохи недопрацьована…буває.

“чоловік із силою закрив двері”
Тут має бути “грюкнув дверима” чи щось таке.

Не зовсім зрозуміла, як ця мініатюра стосується теми конкурсу. Самій історії не вистачає структуризації, щоб розуміти, що і де.

досить добре, навіть у такій не новій темі…
456 oF

Мені знадобилося три рази перечитати текст, щоб зрозуміти про що він. А я не люблю читати, та ще й читати так багато. Авторе, ваш задум банально не втиснувся у ліміт. І я не раджу його допрацьовувати. Бо це безнадійно. Так буває, коли задум ще не сформовано. Краще напишіть три-чотири окремих оповідання, де окремі ідеї не будуть заважати одна одній. Можна їх об’єднати появою спільних героїв і допитливі читачі відчують паралелі.
Успіхів.

Кінець рятує весь текст. Описи бога подекуди вдалі, подекуди — ні. Я сказала б, що щось в цьому є, але дуже важко продиратися крізь початок.

непогано…

>>> Тут можна пригадати Борхеса. Є чотири типи сюжетів. Пошук, штурм фортеці, повернення додому, та самогубство бога

Лісовику, я не автор цього оповідання, але погоджуся – тут усі сюжети пов’язані зі “штурмом Фортеці”.