Коментарі

О, так!
Надзвичайно!
Бунт нормалів, бунт природи!
Все чудово, може бути прологом до чудового роману.
Тільки “решітчату” може варто замінити на “гратчасту”?

О, так!
Надзвичайно!
Бунт нормалів, бунт природи!
Все чудово, може бути епілогом до чудового роману.
Тільки “решітчату” може варто замінити на “гратчасту”?

Вітаю!
Ніби й не погано, але вийшло не оповідання, а ілюстрація лекції.

Нормально.
Тільки давайте не будемо ображати Ігорів.
Ігор – звучить твердо. Ігорь – якось не дуже. За таке будь-який Ігор дасть в бік голови так, що цілий консиліум знадобиться.
Тому давайте домовимося: якщо незмінна частина слова закінчується на твердий голосний, то не будемо ліпити туди м’який бабський знак.
p.s. Ольги крутіші, ніж Ігори. Майте на увазі.

Насправді, є різні сорти картоплі. Є шестидесятиденка, моментальна, є Ольвія, яку як посадиш пізно, то чекатимеш до жовтня, поки бадилля засохне. Але якщо копають всі навколо, то хто там думає про зелене бадилля )))
А так оповідання надто прямолінійне. Прийом стоптаний. Але впоралися.

Припускаю, що автор ніколи не копав картоплю. Зелені кущі можуть бути хіба в молодої, але їхати «в поле» копати молоду?
Хоча, чого я тут починаю. Он у декого полють буряки в мерзлій травневій землі — і нічого який цикл відхрохали…
Решта — дуже добре. Краще більшості тут.

Дійсно сильно.

Сподобалось.
Дякую.

Здається, ви не дуже уважно читали. Спускалися не всі, та і не в тому справа. Технічні подробиці може і важливі, але не тут. Згадайте іспанські кораблі, що прибули до берегів Америки. Діалог між прибульцями і аборигенами фактично діалог між двома епохами, ці люди одночасно перебувають в різних часах. Якщо вам важливіше, Чи користувалися іспанці астролюбією, вибачте.

Може бути, що й зі Стартреку. Я на жаль не дивився, але допускаю, що ідея не оригінальна. Надихався зовсім іншим.

Чи не зі Стартреку сюжет?

Найбільш сподобалась перша частина , а найменш спроба альтернативної історіїї Стоунхенджу . На мою думку краще б місце лишалось загадкою . Цілком сподобалось . Автору успіхів.

Дякую, сильно.

Текст – нечитаєма нудна стна.
Зміст – мішанина упереджень та образ.
АЛе в мене тільки одне питання: алкоголь тут до чого? ЧОму не кава? Не сіль? Не цигарки? Що вам поганого зробили кефір та вишневий сік ?

Дякую.
Шкода що більшості авторів ніяк сусіди не розкажуть що в країні іде війна.

Плаский сюжет.
Пласкі персонажі.
А два персонажи потрібні лишень для того аби написати діалог між автором та читачем.
Сумно.

Боже яка мила, найвта та ніжна історія. Дякую.
Але варто було б ще трошки розкрити про принцип і що квіти провокували повернення додому. Два три речення і буде добре.
Приємна історя.

… кхм…
Мотивація персонажів? – не зрозуміла.
Стосунки в екіпажі? – незрозумілі.
Нащо всі спускалися? Нащо знімали шоломи? До висадки іде розвідка. Тимбільше якщо маємо тронів сканери і решту хайтек ніштяків.
В подібній експедиції має бути спеціалісти з історії та соціології. Це, раптово, важливо.
Поведінка тубільців логікою теж не описується. Зовсім.
Ну і трошки техніки: масса, вага, енерція, гравітація та імпульс – це не просто дивні слова з підручнику фізики.
Резюме: для 1966 року це слабеньке оповідання. на дворі 2019 рік.

У часи лема можна було писати такі тексти. Сьогодін часи трошки інші. Вдихнть життя у це створнія – і тоді щось буде. А так Зіркохід все чітко описав.

І чогож вона пішла?
І якого ляду він зупинився?
І чого поганого у механічному серці (воно як і іоний двигун вже 30 років не фантатсика а буденність)?
Але читається легко та приємно.