Коментарі

Я лише мав на увазі, що згадки про вірус якось мали зʼявитися раніше. І ні, не інфодампом, а органічно. Але це вже вищий пілотаж.

Якщо твій твір порівнюють із новелами ОʼГенрі, то це вже комплімент найвищого рівня. Дякую, Владиславе!
Я б не погодилася з тим, що оповідка про безвихідь, радше про одну із доступних форм безсмертя в контексті твору. Пара стоїть на порозі вічности і їхня любов увіковічнюється в дитині, яка без ретровірусу та інших болячок має можливість жити дуже довго.
Що ж до самого вірусу, то у світі твору він є вродженим, невід’ємною складовою життя багатьох людей. Він у нескінченних болячках, кепських показниках на трекері, короткій тривалості життя, плямах і шрамах на шкірі, ускладненнях, що руйнують очі чи серце. Якби закохана пара посеред ночі почала розтроюджувати душу розмовами про те, що їм і так давно відомо, це було б інфодампом, правда ж?
Дякую за те, що підважуєте аспекти, які вам впали у вічі, і за таку високу оцінку.

Пане Владиславе, дякую за вашу пораду!
Якщо чесно, це була моя перша спроба написати бодай щось, тож скласти все докупи виявилося непросто…
На майбутнє обов’язково більше зосереджуся на сюжеті та цікавих твістах.
Ще раз щиро дякую за ваші настанови!

Мабуть, головний недолік цього оповідання – це те, що за абетковим переліком воно останнє. Бо для мене, субʼєктивно, це вже який текст про ШІ у фіналі? Четвертий? Пʼятий? Додайте до цього ще формат чату, і в підсумку все для мене злилося в інформаційний шум. Просто немає вже когнітивних ресурсів розбиратися в тонкощах, а на поверхні – знов про порятунок людства, з надто людяними ШІ. Скільки ж можна)

Я не до того, що текст поганий, просто він опинився в максимально програшному становищі з моєї точки зору. Ось вам мораль: не називайте тексти на конкурсах на букву Я))

Тобто в підсумку шахи взагалі не мають жодного стосунку до розвʼязки, якщо той Аслін все одно вирішив їх обох найняти. В сенсі, це могло б бути будь-що, але однаково незрозуміло, чому Аслін зацікавився ГГ. І як він зможе витягти ту Джесіку, якщо нікому це не вдається вже стільки часу? Таке враження, що це два окремих оповідання, які перетинаються тільки за рахунок спільних фігур, але не концептуально. Власне, як ті багатовимірні шахи. Це відчуття лише підкріплюється тим, що для пояснення розвʼязки довелося різко змінити першу особу на третю, що було дуже неприродно. Та й таке.

Чергова варіація на тему Матриці. Нехай воно написано притомно, але вся ці кіберпанк-філософія вже мільйон разів була, а якогось цікавого твіста на цьому немає. Насправді, якщо зробити все те саме у вигляді яскравого анімме типу “Еджраннерз” це була б афігенна короткометражка. А в формі тексту, без візуалу, який би витягнув… вибачте, взагалі ніяк.

Ні, вибачте, надто людяний ШІ, не вірю. Але жарт про Гегеля смішний.

Все це прекрасно, є тільки одне але: Лем існує) І якби писав він, у нього було б в рази цікавіше філософське або науково-фантастичне наповнення між завʼязкою і кмітливою розвʼязкою. Авжеж, ніхто з нас не Лем, але текст сам запрошує порівняння і програє. Або може це тому, що я недавно його перечитував) Зате в тему конкурсу ідеально вписується, не знаю про що тут писали вище, ніби ні.

Коротше, змішані враження.

Нагадало ту знамениту новелу ОʼГенрі “Дари волхвів”, де пара придбала одне одному взаємновиключні подарунки. Не сподобалося, що тут одна суцільна емоція безвиході, та й ретровірус недостатньо розкритий, зʼявляється ніби нізвідки. Але це все одно одне з найкращих оповідань конкурсу. Дякую.

Знаєте що) У мене в шкільному блокнотику теж була записана ця ідея: людству прийшов кінець, лишився тільки екіпаж космічної станції. Це було років 20 тому, і це не тому що я такий геніальний – просто ця основа для сюжету настільки очевидна і передбачувана. Тут з нею не зробили нічого цікавого, в наявності тільки очікуваний екзістенціалізм. Можна було б витягнути цікавою причиною кінця свтіу, але вірус має такі неймовірні властивості, що я просто не вірю в те, що відбувається. І ось вам спойлер: ніхто з двох людей людство не відродить, якщо тільки вони не мають величезної генетичної лабораторії.

Занадто розумна дівчинка. Занадто віддалене майбутнє для продемонстрованого рівня технологій. Занадто специфічна кротовина. Занадто щасливий порятунок. Занадто очікувана петля з прабабусею. І загалом занадто дешеві емоції, бо не можеш не співчувати. Нехай смаківщина, але мені це не подобається.

Знов-таки, сакраментальне питання: і що? Абсолютно очевидно з самого початку, що їхні стосунки неможливі. В підсумку потенційно цікавий фантприп про першу збережену людину взагалі нічого цікавого не дає. Але так, непогана мелодрама, мабуть, можна навіть короткометражку зробити і збирати лайки далеких від фантастики людей. Коротше, я точно не цільова авдиторія. Та й тема конкурсу тут не ночувала.

Битва з морквиною це було б епічно)

Хей, дуже приємно що вам хочеться сперечатися зі світоглядними ідеями, які лягли в сюжет, це дуже радує!
Я був би радий поспілкуватися про це після закінчення конкурсу, у мене є кілька пойнтів, де я готовий рвати і метати за свої погляди на світ, мотивацію до праці, наркозалежність, etc, але є і кілька місць де коментатори мене підловили недопрацюваннях)

Шановний авторе, навіть і не думала Вас карати) навпаки – заохотити до продовження! Бо сподобалось, а тут бац – і вже кінець)

Дякую вам шановні коментатори Владислав Лєнцев та М.С. Мазл.

Щиро погоджуюсь, що наслідки таких несподіваних мутацій, та й ще з фрагментами людської ДНК мають бути приголомшливими.

Але я намагався залишитись хоч якось біля науки та реальності не переходячи к відкритому фентезі. Тож швидкість мутації не дозволяла додати ноги, руки та зуби до моркви. Я б дуже хотів, але то неможливо взагалі.

Не карайте мене суворо за відсутність битви моркви з людиною прямо тут і зараз. Цей текст про інше.

Ледь не забув: також раджу підскоротити початок, бо він майже беззмістовний, ГГ просто дістається початку сюжету в кабінеті. Або додати туди важливу характеризацією героя та/або світу

Дякую за відгуки. Дуже надихає рухатися далі.
Пане Том Смажене – ні, на щастя нічого особистого. Хоча я знаю людей як дядько власник))
Пане Владе, перепрошую, нечітко прописав цей момент, врахую.
Ще раз дякую всім за відгуки і бажаю успіхів у цьому та наступних конкурсах. Ну і у сфері загалом, ясна річ)

Радий, що ваша історія та її герої пройшли у фінал.

Радий, що ваша історія та її герої пройшли у фінал.