Коментарі

Насправді, є різні сорти картоплі. Є шестидесятиденка, моментальна, є Ольвія, яку як посадиш пізно, то чекатимеш до жовтня, поки бадилля засохне. Але якщо копають всі навколо, то хто там думає про зелене бадилля )))
А так оповідання надто прямолінійне. Прийом стоптаний. Але впоралися.

Припускаю, що автор ніколи не копав картоплю. Зелені кущі можуть бути хіба в молодої, але їхати «в поле» копати молоду?
Хоча, чого я тут починаю. Он у декого полють буряки в мерзлій травневій землі — і нічого який цикл відхрохали…
Решта — дуже добре. Краще більшості тут.

Дійсно сильно.

Сподобалось.
Дякую.

Здається, ви не дуже уважно читали. Спускалися не всі, та і не в тому справа. Технічні подробиці може і важливі, але не тут. Згадайте іспанські кораблі, що прибули до берегів Америки. Діалог між прибульцями і аборигенами фактично діалог між двома епохами, ці люди одночасно перебувають в різних часах. Якщо вам важливіше, Чи користувалися іспанці астролюбією, вибачте.

Може бути, що й зі Стартреку. Я на жаль не дивився, але допускаю, що ідея не оригінальна. Надихався зовсім іншим.

Чи не зі Стартреку сюжет?

Найбільш сподобалась перша частина , а найменш спроба альтернативної історіїї Стоунхенджу . На мою думку краще б місце лишалось загадкою . Цілком сподобалось . Автору успіхів.

Дякую, сильно.

Текст – нечитаєма нудна стна.
Зміст – мішанина упереджень та образ.
АЛе в мене тільки одне питання: алкоголь тут до чого? ЧОму не кава? Не сіль? Не цигарки? Що вам поганого зробили кефір та вишневий сік ?

Дякую.
Шкода що більшості авторів ніяк сусіди не розкажуть що в країні іде війна.

Плаский сюжет.
Пласкі персонажі.
А два персонажи потрібні лишень для того аби написати діалог між автором та читачем.
Сумно.

Боже яка мила, найвта та ніжна історія. Дякую.
Але варто було б ще трошки розкрити про принцип і що квіти провокували повернення додому. Два три речення і буде добре.
Приємна історя.

… кхм…
Мотивація персонажів? – не зрозуміла.
Стосунки в екіпажі? – незрозумілі.
Нащо всі спускалися? Нащо знімали шоломи? До висадки іде розвідка. Тимбільше якщо маємо тронів сканери і решту хайтек ніштяків.
В подібній експедиції має бути спеціалісти з історії та соціології. Це, раптово, важливо.
Поведінка тубільців логікою теж не описується. Зовсім.
Ну і трошки техніки: масса, вага, енерція, гравітація та імпульс – це не просто дивні слова з підручнику фізики.
Резюме: для 1966 року це слабеньке оповідання. на дворі 2019 рік.

У часи лема можна було писати такі тексти. Сьогодін часи трошки інші. Вдихнть життя у це створнія – і тоді щось буде. А так Зіркохід все чітко описав.

І чогож вона пішла?
І якого ляду він зупинився?
І чого поганого у механічному серці (воно як і іоний двигун вже 30 років не фантатсика а буденність)?
Але читається легко та приємно.

ФІнал легко прогназований але стара добра, ніжан класика.

І що я щойно прочитав?
Але дякую що це була таки фантастика.

Дякую авторові. Цікаво де ж та пані Цея?

Тема мацаків розкрита не повністю. Але загалом дякую авторові за позитивне оповідання.