Коментарі

  • Від Волод на Вірність традиціям

    Десь читав, що викопні алмази значно дорожчі. Мають паспорт. Якісь природні вади (вкраплення). Прив’язані до родовищ… І мільйонери шикуються в черги…
    А штучні – то стрази.
    Навіть золоті зливки зд., мають номер, сертифікат…
    Тобто – якусь сумнівну плату попросив той політик…

    Щодо його ролі – то і вона дивна.
    Якщо харчові автомати читають думки, то чому при голосуванні це не задіяно?
    Нащо їм взагалі залучати сторонніх (з правом вирішального голосу), якщо описане голосування таке недолуге?
    Вони мазохісти? 🙂

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 9:42 am
  • Від Волод на Варіації на тему

    Здивувало, що земляни так затято й безстрашно пропускали психа на рідну планету. Поведінка пілота баржі – не піддається комерц.логіці…
    Виникає враження ніби люди аж зовсім всесильні і страх втратили 🙂 (а раптом там летять кілотони антиматерії…!?) Або ж… зовсім дурні 🙁
    Тому не вистачає хоч якихось натяків на всемогутність нащадків 🙂

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 9:38 am
  • Від Людина в капелюсі на Між кавою та морозивом

    Одна істота прибуває на планету поласувати смаколиками, а інша намагається їй сподобатися. Або так: дівчина, що вміє переміщуватися в просторі й часі (чи просто пам’ятає свої переродження) раз за разом зустрічає свою долю. Авторе, розтлумачие?
    Чомусь дуже посмішила витівка з бородою. Дякую.

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 9:37 am
  • Від Людина в капелюсі на Карчик

    В чомусь вийшла справді казка в дусі класичних східноєвропейських казок. Така, де підсвідомо чекаєш, коли герой перетвориться на кільце, на рибу, — а тоді вже на птаха. Вийшла така балада в прозі. Дякую.

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 9:07 am
  • Від Людина в капелюсі на Елегантне рішення

    Бажання ввімкнути магічне мислення зарази продовження людського роду — це вже частина магічного мислення. Цікавий парадокс. Дякую за історію 🙂

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 8:54 am
  • Від автор на Люкс, напівлюкс, стандарт

    Волод, мабуть тому, що “стандарт” зрозумілий, його менше бояться 😉 Та і хто зна, як за ті поліпшені умови доведеться розраховуватися, потім…

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 8:32 am
  • Від автор на Люкс, напівлюкс, стандарт

    Волод, мабуть тому, що “стандарт” зрозумілий, його менше бояться 😉 Та і хто зна, як за ті поліпшені умови доведеться розплачуватися…

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 8:31 am
  • Від Людина в капелюсі на Тяжко бути дроном

    Симпатична, дуже візуальна замальовка 🙂

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 8:20 am
  • Від Брунатний гоетист на Останні атланти

    Прибульців там нема. Про те, що було після пуску в мініатюрі нема ні слова. Отже, все, що вам видалось “капець ненауковим” виникло лише у вашій уяві. Я не проти критики, але за неіснуючі в оповіданні речі мені виправдовуватись не хочеться, вибачте.

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 3:16 am
  • Від Клешоногий Паротяг на Сталагміти пам'яті фенікса

    ага, тільки намагання встромити оригінальні слівця вилазять боком.
    “…низка триб і валів поступово уповільнює оберти механізму”. То це про триби чоловічого роду чи жіночого?
    Бо триб то є шестерня, а от трибА – класифікаційна одиниця в систематиці рослин і тварин, що посідає проміжне становище між родиною та родом.
    То що на валу крутиться?

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 1:13 am
  • Від Клешоногий Паротяг на Сталагміти пам'яті фенікса

    Потік свідомості. Дякую авторові за купу діалектних та маловживаних слів, які довелося гуглити. Розширює мовну базу. Але сюжету я взвгалі не побачив.

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 1:08 am
  • Від Автор на Мрія

    Дякую, Людино!
    Ваш коментар – саме та квітка папороті, яку хотілося би здибати цієї ночі. 🙂

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 12:50 am
  • Від Клешоногий Паротяг на Спадок

    Якби з першого тому “Гаррі Потера” наосліп висмикнути декілька сторінок, то було б якраз отаке. Це не оповідання. Це шматок повісті або й роману.
    Не зрозумів про 20 років. Ніби спадок передається одразу по смерті. Нє?

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 12:35 am
  • Від Людина в капелюсі на Мрія

    Як на мене, всього цілком достатньо. Відчуття як від перегляду фільму. Хочеться цей сюжет покласти на вірші, щось у дусі Федота-стрільця. Ну і так, не було б обмежень на обсяг — було би навіть іще крутіше, ех. Але і так гарно.

    Перейти до коментаря
    2018/07/07 at 12:08 am
  • Від Птиця Сірін на У пошуку

    Та мені теж шкода тих підлітків. Але це в них таке виховання. Чому, не знаю.

    Перейти до коментаря
    2018/07/06 at 11:56 pm
  • Від Лісовик на У пошуку

    Пташко, дякую за зауваження. Але чим мені запам’ятовуються твори зокрема пана Шеклі, в них саме декорації і характери героїв трансформуються. Чи може людство жити як раніше у “Битві”? Чи зміг би вижити герой “Запаху думки” якби не схотів стати надлюдиною? І список можна продовжувати. Тут герої яскраво зображуються. Але жодних трансформацій і гинуть. Тому сумний після-смак.

    Перейти до коментаря
    2018/07/06 at 11:50 pm
  • Від Людина в капелюсі на Пом'якшуючі обставини

    А от не знаю, мені якраз цілком вистачило сюжету. Гостросоціально, і цікаве рішення з покараннями. Змушує задуматись. А от персонажі пройшли повз. Та й смерть героя відчувається як стовідсоткова симуляція. Втім, імовірно, авторьким задумом так і мало бути.
    Зичу подальших успіхів!

    Перейти до коментаря
    2018/07/06 at 11:48 pm
  • Від Птиця Сірін на У пошуку

    Лісовику, я не автор. ))) Просто спостерігаю за коментарями. Побачила цікавинку та забажала втрутитися до розмови. Ось ви кажете, шкода, що характери не змінюються. А я не згодна. Характер і не здатний змінитися. Це найбільш усталені риси людини. Саме від характеру героя залежить його поведінка. А що ж змінюється, спитаєте ви? Вважаю, що змінюється доля.

    Перейти до коментаря
    2018/07/06 at 11:39 pm
  • Від Лісовик на Апокаліпсис, який не стався

    Дотепно, якраз в стилі “Битви”. Дякую, що не в “Дещо задарма” і “Необхідної речі”, з цим на конкурсі трохи переборщили. А так хто його зна, що було б, якби в нас була можливість у 2012 році…

    Перейти до коментаря
    2018/07/06 at 11:33 pm
  • Від Лісовик на У пошуку

    Текст про те, що навчання – це самогубство і диплом нікому не потрібен. Авторе я з Вами згодний і співчуваю за марно втрачені шість років. Але декорації статичні. І це мінус оповідання. Світ не змінюються. Не змінюються характери героїв. Тільки не кажіть про обмеження для мініатюри. Тема не розкрита. Ми живемо у час змін! Змінюється все! І про це треба писати!

    Перейти до коментаря
    2018/07/06 at 11:26 pm