Коментарі

В оповіданні присутня лише легка тінь фантастики. Іноді цікаво прочитати і таке. Певно автор хотів занурити нас у радянщину через опис всіх тих буденностей. А тут – опа! Шапка.
У поточну тему твір не вписується взагалі.
Але не вважаю, що витратив кілька хвилин часу даремно.

Нагадало повість Кемпбела “Хто йде?”
Лісовику, така фантастика теж потрібна. Просто для того, щоб не погрузнути у депресивний стан, потрібно просто змінювати тон, як при читанні, так і при написанні. А загалом згоден, що нам потрібно більше позитиву.
Але ця думка не має впливати на оцінку цього твору.
Мені сподобалось.

Відповідь Саші:

Ви навіть не уявляєте, як приємно читати ваш коментар (◕ ‿ ◕) ! Адже всі мої літературні потуги були спрямовані, щоб порадувати тих, хто доторкнеться до цього народженого світу! І ось коли я прочитала ваш коментар, то в серці розлилася радість!

Піду, відсвяткую ваш коментар чимось смачненьким ( ͡◕ ͜ʖ ͡◕)

Успіхів вам на конкурсі!

Відповідь Mesnick:
Дякую вам за коментар! З вашого зауваження стало зрозуміло, що потрібно робити діалоги більш простими, а сам сюжет – образнішим. Це дуже корисна інформація для мене!
Дякую.

P.S. За будь-яку оцінку (навіть за найнижчу) буду вдячна , оскільки коментарі учасників під цим твором містять надзвичайно важливу інформацію! Тому я вже отримала свою винагороду: досвід в напрямку удосконалення! Можливо, колись, завдяки допомозі ваших слів, я створю ідеальний витвір ʕ ᵔᴥᵔ ʔ

Так, жаль, звичайно, що не вдалось передати все задумане. У цьому і основний виклик цього конкурсу.
А так, у мене залишились непогані враження.

Непогано. Про здійснення мрій – це позитивно. Зміна реальностей – для мене особисто актуально.
Бо бачу, що всі ми дійсно живемо у різних світах.
Мандрівнику, я теж задався цим питанням. Гм, певно автор хотів показати, що, якщо про щось щиро мрієш,
то мрія набирає м’язи та сама до тебе рухається.

Твір сподобався. Нестандартна експансія. Написано економно та ефективно.
Отого роману з такою ж задумкою, про який говорить Влад, я не читав, тож для мене це рівень.
Тим більше, у порівнянні з іншими у цій групі.
Я вважаю, що навіть написати щось про заїжджені шляхи, але зробити це добре – це вже повага.
Хочеться натякнути також на те, що більшість творів на цьому конкурсі протоптують уже збиті стежки. І це нормально.
Але головний критерій для мене – які враження я отримав під час прочитання. Хороші.

Понравилась подача текста. Всё просто читается, хороший посыл, крутые персонажи

Не знаю, мені сподобалось. Чомусь.
Творчих злетів!

Теж невдала назва. Наприклад, “Остання історія з планетою Кхулта-3” трохи вирівняла б, на мою думку, різкий перехід від Пфрока з цивілізаційною проблемою людей до Гаркуна з його гастрономічною проблемою людей. Вийшов б невеликий спойлер, але знав би куди вгадувати сюжет, а отже, став би співучасником оповідання.
Творчих злетів!

Невдала назва, Голмсе! “Тридцять шість і шість за Брейдом” ось це був би розмір.

Єдине, що помітив позитивного, це дизайн чотириоких прибульців. Вони були цікаві й не звичайні.

Історія ні про що. Ні емоційного гачка, ні філософії з уроками, ні атмосфери, ні цікавих персонажів. Група неважливих ноунеймів побачила планету, підлетіла, їх прогнали, вони почекали доки можна буде прилетіти знову, кінець.
Любите порівняння з життям чи Грою Престолів?
Пару Таргаріенів прилетіли на драконах у Вестерос, побачили велику крижану стіну з малюнком короля ночі та зі словами:”ну його в баню”, вернулися до дому.
Ось такий “сюжет” Гри Престолів був би схожий на цей твір, а так нічого спільного в інструментах подачі, принципах чи чомусь ще.
Може твір і добре написаний, але змістовно все буквально пусте.

Овва. Крок назовні буквально.
Творчих злетів!

Чудовий стиль! Не на відмінно, а на зразково. З тих, що прочитав, “Поки люди сплять” може позмагатися. Ще б, авторе, до вашої “Неземної” несподівані повороти та найкращі сюжети, і було б наче у світових фантастів. Хоча, у Чана стиль навіть у перекладі все одно витягує, щоправда, в нього трохи довші оповідання, то є де більше розгулятися.
Творчих злетів!

Під час прочитання коментарів, здолося наче майже половину написала одна й та сама людина, але під різними ніками… Перечитайте і скажіть чи ще у когось чуйка спрацьовує?

Твір сподобався. Добре передає відчуття людини під час ворожої психічної атаки. Все відбувається гармонійно і не встигаєш отямитися, як пастка вже зачинилася. Я б, на місці героїні, першим ділом, прийшовши в каюту, намагався ізолюватися від звуків якимись навушниками чи затичками, але не факт, що це допоможе. Може вплив видбувається не через музику, а якусь ПСИ-енергію, чи вібрації. Гарний був би сюжет для тренажеру на уроці захисту від ПСИ-атак))

“А, як серйозно, то світ дуже нагадує Лігу із Аллодів онлайн.”
Не згадуйте лолоди всуї. Їхні котобляхи мають мало спільного з моїми лодіями. :\

Дякую всім за коментарі.

Мну нра! Пиш ще! Як до, що Пра врят ) Тво злет!

Дякую за відгуки, шановні коментатори!
Хочу сказати лише одне: справа тут далеко не в дитині, а Даяна — ненадійний наратор, думки якого передаються у творі без змін. Натяків у творі дуже багато (у тому числі на те, хто такий “він” і з якого дива їй красти чужу дитину і летіти саме на ту планету, з якої її списали), але так — вона з’їхала з глузду, хоча мій погляд, як автора, на причину цього, відрізняється від того, що читачи побачили у творі.
Щодо звуків напівсвідомості: вибачте, перемудрила з образністю 🙂
Всім успіхів на конкурсі!