Коментарі

За стилем дуже нагадало оповідання Рея Бредбері з “Марсіанських хронік”. Навіть міг би переплутати якби побачив це десь у збірці 🙂 фінал трагічний , що трохи зіпсувало враження

Спостерігач, гарний аналіз. Слушне зауваження про назви колоній. І так, там мала бути любовна лінія))
Риба-зеленуха, там недокручена іронія навколо “всі в захваті від Крістіни”, приймаю, фінал слід рятувати.
Дякую усім за коментарі, знатиму, куди рухатися далі.

Мені сподобалося. Гарний задум та гарний стиль, є сюжет. є історія. Але я не зрозумів яка тут природа “магії” – начебто технічна. але це не дуже виразно показано

Напишу дещо дуже суб”єктивно – але дуже важкий стиль, через це не зміг продратися до змісту. Дуже важко було читати. Може тому й не зрозумів в чому головна ідея твору

Мені сподобалося/ чимость нагадало Psy Corps з серіалу Вавілон 5. Дуже нестандартне оповідання – саме так має виглядати якісна “жіноча НФ”

Не виглядає як оповідання, а радше як фрагмент з якоїсь повісті вирваний з контексту. Ні початку, ні зав”язки, ні розв”язки

Здається, друге чи третє оповідання про суд на цьому конкурсі 🙂 Загалом, непогане, не розумію прикіпувань декого з коментаторів. Так, ми знаємо про життя дуже мало, бо бачили його лиш на нашій планеті. За інших умов життя може мати зовсім іншу форму, навіть таку, яка здасться нам неможливою.
P.S. Кібела, кристали – чомусь це нагадало мені трилогію Володимира Савченко “Дерево життя”

Може здатися старомодним, але мені оповідання дуже сподобалося! Це справжня НФ, нагадало Азимова-Стругацьких , чітко поставлена проблематика що краще – “свої” живі організми чи питомо живі аборигенні форми життя? Та у чому різниця між життям органічним та неорганічним? Читати було цікаво. Автору респект!

Мені оповідання сподобалося. Дуже потужно написано, стисло та яскраво!

Сюжет мені не дуже сподобався, але написано гарно, якісно, я би сказав майстерно. Текст тримає у напрузі до самої розв”язки. Ідеї досить суперечливі, але подано дуже цікаво. Майстерність в автора є. я би поставив високу оцінку якби міг голосувати у цій групі

Ох, а цього року багато хороших оповідань. І це – одне з них)

Трохи не повірилося репліці Нори щодо “не може отак прийти, відчинити двері й привітатися”. Але дуже потішив жарт про росіян. Взагалі сподобалось 🙂

Окей, тепер, мабуть, цей твір виривається для мене на перше місце в топі.

Ну, якщо чесно, то найкращий бік оповідання – опис технічних деталей, але цим нас свого часу вже вражали багато фантастів, тому, як на мене, твір випадає з сучасного контексту. Але непогано.

Хоча нічого супернового оповідання не приносить, стиль дуже смачний, і поки це найкраще, що я прочитав у групі. Успіхів!

Дякую за зауваження, але дещо можу заперечити 🙂
1. Тут “сцена” – не “тюремна камера”, а психiатрична лiкарня. це як кажуть у Одесi “двi великi рiзницi”
2. Лекс зустрiв “професора” у “кiмнатi дозвiлля” де не буйнi хворi можуть спiлкуватися. дивитися фiльми та грати у настольи iгри.
3. iнодi трапляються такi кумеднi спiвпадiння що навiть у книгах про це не наважаться написати, але вони мають мiсце у нашому життi

Як ви вважаєте, чи варто писати збірку таких оповідань у подібному форматі?

дякую зауваження 🙂
проте я нічого не натягував
бо спіпадіння у житті бувають такі неймовірні що у книжках ви цього не побачите 🙂

Дякую за відгук. Мабуть таки речення задовге, хоча мені воно сподобалося) але на майбутнє врахую, що не варто так захоплюватись)

George Longly, лише вищі боги знають, чому відповідність темі 40%… Ну, це аби придертися.