Коментарі

  • Від Владислав Ленцев на Фатум

    …І не фіналіст 😀

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 11:11 pm
  • Від Владислав Ленцев на Сувора заборона

    Мова дужа гарна тут. І наче ідею я повністю підтримую. Але…

    Але є величезне АЛЕ.

    На мою особисту, дуже суб’єктивну думку, злободенне оповідання не має відтворювати події з життя буквально. Тому що виходить нехай талантовита, нехай та, з якою я погоджуюся, але – пропаганда. Вона бере весь необхідний контекст і асоціації ззовні та концентровано б’є по емоціях. Ефективно, але це маніпуляція. Я розумію, що така пропаганда навіть необхідна для тої частини населення, яка не відчуває війни, проте все це робить твір майже публіцистикою. І це дуже, дуже погано для конкурсу фантастичних оповідань.

    Це якраз фантастика дає чудову змогу абстрагуватися від повсякденних проблем. Можливо, побачити їх з іншої точки зору. Чи є щось загальне, зрозуміле для будь-кого, незалежно від культури, у нашому конфлікті між тилом та фронтом? Де тут суть проблеми? Я точно можу сказати, що вона не в цьому чуваку з підкатаними рукавами та не в його виборцях. Все набагато складніше, об’ємніше, а тут 2D, нехай і дуже яскраве.

    Я не кажу, що ніяк не треба актуалізуватися – але вважаю, що якась суттєва дистанція потрібна, зокрема в сетингу. Інакше у нас просто текст-мораль, та ще й з безвихідністю в кінці. Тобто я у Фейсбуці читаю нескінчену прірву постів, що ми все просрали, пардон, а тут давайте ще оповідання заполірує. Вибачте, досить. Цей текст, напевно, як і ті пости, набере чимало голосів і навіть посяде топ-місце, але це буде скоріше симптом, ніж досягнення.

    На жаль, це кон’юнктурне сміття про зраду. І враховуючи стилістичну силу автора, яка так використовується, я маю поставити тут чи не найнижчу оцінку.

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 11:08 pm
  • Від Зелений промінь на Дороги, що нас обирають

    Бідні дороги – скінчилось іхне спокійне життя 🙁 “Правда, вони всі різні – асфальтові, ґрунтові, насипні… Це хто їх заасфальтува, якщо вони всі там дороги? 🙂

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 11:00 pm
  • Від Зелений промінь на Втручатись не можна спостерігати

    Пиво, багато пива і геніталії – я розумію, що гумореска, але вже дуже карикатурна. Живемо в столітті надзвичайного прогресу і відкриттів – більше віри в земних вчених! 🙂

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 10:48 pm
  • Від Annet на Дороги, що нас обирають

    Справді, хороше оповідання. Мені дуже сподобалась і ідея і подача. Чудово відповідає темі конкурсу. Відкритий фінал для читача. Дякую, щасти на конкурсі!)

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 10:47 pm
  • Від Annet на Ретро

    Мені також сподобалось ваше оповідання. Всі пишуть, що тема не нова, але для мене -цікава та актуальна. Ви гарно описали про мигання та нагадування, спам, одним словом. І ще те, що ніхто б не повірив а треба прийти особисто – реалістичне майбутнє… ну і море документів та довідок, що ти не псих))) куди без них?)
    Читання було приємним. Дякую! 🙂

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 10:39 pm
  • Від Саша на Несподіване відкриття

    У Бабули й Владка схожі сюжети не зустрічав, але я не всі їх оповідання читав. Стартрек теж не дивився, глянув опис серії, ну там зовсім інший сюжет, подібне лише “Вояджер” і сигнали. Але про фінт чомусь все одно здогадався. Гадки не маю як. Та фінт все одно оцінив.
    Удачі на конкурсі!

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 8:23 pm
  • Від Ін на Таємниця завіси

    Оповідання чудове.
    Ідея — як жива.
    Не ідея — а мрія. 🙂
    До слова — і сам про щось таке вже мріяв, цього літа, але ще не до кінця. Моїй мрії ще треба поніжитись і подрімати. 🙂
    І думаю — ще багато таких оповідань почитаємо. Жаль, що з “того боку” — нікому таке написати… 🙁

    Але покритикую деяку нелогічність саме цього оповідання.
    1) Маги створили завісу. Молодці. Але слабо віриться, бо маги — то влада. А влада “розділяє і володарює”. Але ж всередині(!) країни розділяє, аби було кого і на кого нацьковувати… 🙁
    2) Куди поділи 5-ту колону???
    3) Як можна створити завісу зусебіч? Десь же можуть бути цілком пристойні сусіди! Для прикладу: якщо робимо завісу на сході (Мордор), то ніби-то недоречно робити її на півночі (Білорусь), а особливо безглуздо — на заході…

    Втім, ця, вже зазначена читачами, наївність, не так аж дуже псує оповідання.

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 8:16 pm
  • Від Крейда на ІІ тур голосування конкурсу «Маленький крок»

    Rosava, мені сподобались “Музика смерті”, “Таємниця завіси”, “Несподіване відкриття”, “Реквієм” і вагаюсь щодо “Суворої Заборони”. Тож в моєму випадку майже всі фаворити пройшли до фіналу, але пройшли декілька творів, які я зовсім не зацінила, і це нормально.

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 7:31 pm
  • Від Зелений промінь на Нудна поїздка

    Легка історія про маленький крок хлопця до стосунків з дівчиною на фантастичному тлі. Шкода, що все так сумно з Землею 🙁

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 6:47 pm
  • Від Зелений промінь на Маленький крок Селіни

    Підглядання минулого – тема не нова, але широка. Дарма автор притягнув за вуха термін “маленький крок”, бо де ж тут перший крок зла? От як би та маньячка, скажімо, в дитинстві хлопців залякувала – то був би перший маленький крок. Мотив не для феміністок – дійсно, як ще дівчина може прославитись – тільки завалити чим більше чоловіків 🙂 При чому прославитись = вразити декількох неснайомих детиктивів 🙁

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 6:35 pm
  • Від Автор на Перший пішов

    rosava, дякую за коментар і за пораду, буду старатися.

    Фантом, дякую за коментар, радий, що оповідання сподобалося. Я так і знав, що котяча тема когось та й зачепить 😉

    Зелений промінь, дякую за коментар. Дівчина відчувала, що улюбленцеві там буде добре, тому і ризикнула.

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 5:30 pm
  • Від Автор на Ретро

    Дякую за відгуки.

    Повчати, моралізувати – думки якось і не було. 🙂
    І потребу в читанні – кожна людина визначає таки сама.

    Питання в іншому – після чого людині краще?
    Якщо їй втомлюють, виснажують, спустошують мережа/фільми/книги… (щось одне, або кожне з них) – то може проблема не в людині? Може вина лежить на невідповідності інфопотоку до свідомості?

    Чи є це оповідання літературою абсурду?
    Чи можна вважати хаосом інформаційно перенасичений світ? (і то за умови, якщо він є таким).
    Чи, можливо, потрібні зовсім несуттєві заходи задля його впорядкування – хоч би й релевантнішим спрямуванням інфопотоків?

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 4:55 pm
  • Від Зелений промінь на Перший пішов

    “Перший пішов” – Взагалі-то другий 🙂 Люблю історії про аномалії. Ризикова та дівчина – а раптом плями заманюють тварин, щоб переробляти на паливо чи ще на щось жаливе. І хлопець туди ж…Я б свого не відправив (кота тобто), бо домашні до вільного життя не пристосовані 🙁

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 4:41 pm
  • Від Зелений промінь на Останнє правило

    Сподобалась перша частина, як цікава замальовка антиутопії, а потім побачив оту всю Московію, Гетманщину… Я не проти згадок про реалії, але краще не кидати такі речі прямо. Достатньо натякнути, щоб читач сам здогадувався. ГГ якийсь непевний типчик – перемітнувся, тому що завалив іспит (який готував в останні дні), собаку ображав, батька кинув. Але і такі бувають 🙁

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 4:11 pm
  • Від Зелений промінь на Таємниця завіси

    Гарне фентезі. Наче все сподобалось, але на місці правителя я б краще пильнував цінні кадри 🙂 Цікаво було б побачити, як змінювалось ставлення людей до колишніх ворогів: просто з плином часу, чи все ж таки завдяки зміні “політики партії”.

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 4:05 pm
  • Від Автор на Таємниця завіси

    Сашо, дякую за коментар! Схожі роздуми були і в мене при розробці оповідання.

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 10:53 am
  • Від Автор на Таємниця завіси

    Владиславе, дякую, що поділились міркуваннями. “Треба просто припинити стріляти” чи що?” У тексті відсутні будь-які натяки на таку мораль. Спробую відповісти на решту питань.
    Героїня вірить, що більшість людей вже готові до відкриття завіси. Стріляли саме в героїню, щоб вона не могла відкрити завісу. Це може свідчити лише про те, що керівництво сусідів або не хоче відкривати прохід взагалі, або не хоче, щоб відкриття контролювала інша сторона. Дівчина вперта ідеалістка – вірить у свою ідею.
    У тексті є згадка, що героїня вже двічі до моменту оповіді відкривала завісу. Останній раз (третій раз), як ми бачимо, була офіційна церемонія – обидві сторони підготувались.
    Щодо альтернативного сюжету – Ваш варіант теж цікавий.
    Успіху!

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 10:44 am
  • Від Автор на Нудна поїздка

    Щиро вдячний зі відгуки і конструктивні пропозиції (пане Фантом, дякую). Усім успіху на конкурсі та в роботі!

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 9:43 am
  • Від Ін на Реквієм

    Якийсь невиправданий депресняк…
    У людини талант — а вона забилась у куточок і ниє.
    Нагадало мені “повелителя дощів”, який працював далекобійником (зд., у Дугласа Адамса) і якого постійно поливало… Він теж нив… Поки, нарешті хтось не підказав йому, що на тому можна неабияк заробляти.

    Так і тут.
    Навіть якщо шапочка з фольги не поможе (але чому?), то як щодо всього іншого??
    Невже він не згодився б на рок-концерті? А при бандитських “розбірках”? Або для захисту від рейдерів чи й взагалі — ворожих військ? Та навіть як “глушилка” у важливих і складних переговорах або тестувальник стресостійкості кадрів…

    Та й так як є — його не вбили, дали грошей, житло, ще й можливість їздити у місто, може ще колись “шумерів” підженуть — але йому все не так…

    Чи це було дослідження на тему: “як винести собі мозок і зробити перший крок до самогубства — покрокова інструкція…”

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 8:03 am