Коментарі

  • Від Лісовик на Місячні незабудки

    Сподобалося. Чимось нагадало Олеся Бердника. Єдине, що трохи непокоїть, що всі ці часові петлі звідкілясь мають починатися.

    Перейти до коментаря
    2019/08/10 at 9:37 pm
  • Від Cassandra на Дороги, що нас обирають

    Цікава ідея! Дорогу дійсно можна уявити як щось живе.

    Перейти до коментаря
    2019/08/08 at 11:06 pm
  • Від Автор на Дороги, що нас обирають

    Дякую за прочитання! На обидва питання одна відповідь: головний герой зробив саме те, про що його вмовляли дороги – зробив крок по одній з них. Контакт може набути різнх форм, і мешканці цієї планети обрали звичну для нас.

    Перейти до коментаря
    2019/08/08 at 6:11 pm
  • Від Автор на Бограч

    Вітаю, Сашо!

    Радію, разом з Вами обома, що маємо таку цікаву мультяшку – грозу всіх-всіх-всіх прибульців. 🙂
    І дякую за відгук.

    P.S.
    Оповідання перекочувало крізь ГАК і аж сюди: http://liveua.in.ua/literatura/readingroom/vyovych-bograch.html
    По дорозі відростивши собі все порізане мантикорою.
    І тепер воно вже не на якихось 9.99тис символів, а на всі 15.755. 🙂

    Перейти до коментаря
    2019/08/08 at 6:01 pm
  • Від NotAFake на Дороги, що нас обирають

    Оповідання сподобалось, дякую.
    Два моменти які не даюсь спокою:
    1. Про що вмовляли дороги?
    2. Це нормально, що при першому контакті із позаземною цивілізацією Олексій вирішив просто потоптатись по ній? 🙂 навіть якщо ми назвемо цих істот дорогами, це не значить що вони “дороги”.

    Перейти до коментаря
    2019/08/08 at 12:27 pm
  • Від Cassandra на Реквієм

    Вітаю! Герой не-телепат відрізняється від телепатів тим, що рубає правду? Круто.

    Перейти до коментаря
    2019/08/07 at 11:30 am
  • Від Rembrandt на Новий конкурс «Маленький крок»

    Щойно прочитав у правилах, що “Наразі не передбачається проведення творчої майстерні за підсумками конкурсу.” Як же так 🙁 ? Це вже остаточно?

    Перейти до коментаря
    2019/08/07 at 10:50 am
  • Від Автор на Олімпійський резерв

    Дуже дякую за відгук! Що робиться з мораллю в космосі – це велика тема)

    Перейти до коментаря
    2019/08/06 at 9:24 am
  • Від Cassandra на Місячні незабудки

    Успіхів, у вас гарно виходить!

    Перейти до коментаря
    2019/08/06 at 9:21 am
  • Від Автор на Олімпійський резерв

    Дякую за увагу шановному Зіркоходу! Хочу зауважити, що герої самі себе не проголошували богами, це зробили місцеві. І щодо уніфікації дивне зауваження. Хіба можна прогнозувати, кого зустрінеш і яка буде реакція наприклад у розумних блакитних черв’ячків? Ну і… можливо, ви прочитали швидко, і тому не побачили головного. А може мені треба було висловлюватися ясніше)

    Перейти до коментаря
    2019/08/06 at 9:20 am
  • Від Автор на Місячні незабудки

    Дякую, Cassandra! Я ще тільки вчусь!

    Перейти до коментаря
    2019/08/06 at 1:15 am
  • Від Cassandra на Телепорт

    Колись давно було кіно таке “Муха”. Така сама тема телепортації, правда муха там зробила все цікавішим.

    Перейти до коментаря
    2019/08/06 at 12:08 am
  • Від Олег Субчак на Телепорт

    Людина-мураха?
    Наноробот-транспортер мав би рухатися з принаймні світловою швидкістю, та й то процес був би не миттєвим. Електрони в провіднику летять значно повільніше. Вибачте, але фантастичне припущення тут ніяке.

    Перейти до коментаря
    2019/08/05 at 6:16 pm
  • Від Олег Субчак на Олімпійський резерв

    Гарно написано. Виконання на висоті. Ідея так, не нова. Але не можу погодитися із Зіркоходом щодо правил ведення контактів. У високоморальність виконавців рутинних операцій в космосі не вірю, швидше вони будуть схожі на хлопців з “Ностромо”, які косячитимуть направо і наліво. Масова діяльність вона така.

    Перейти до коментаря
    2019/08/05 at 1:05 pm
  • Від Олег Субчак на Восьмициліндрове серце

    Олдскульне таке оповідання. І ніби нічого, але після “Духу в оболонці” та “Аліти” не так все однозначно з механікою та людяністю. Крім того, неонові вогні – то ретро, а не фантастика. Сучасність – LED, в перспективі, напевно, примусять світитися повітря під стелею, абощо.

    Перейти до коментаря
    2019/08/05 at 11:32 am
  • Від Cassandra на Один єдиний лист

    На жаль, в мертвої жінки неможливо взяти яйцеклітину. Її і в живої не легко добути) Варто було б трохи поцікавитися такими питаннями і не залучати патологоанатома туди, де працюють репродуктологи і генетики.

    Перейти до коментаря
    2019/08/03 at 10:40 pm
  • Від Cassandra на Місячні незабудки

    Ідея зовсім казкова, але гарна, романтична. Написано дуже стисло, варто було б трохи розвинути , подати подій…

    Перейти до коментаря
    2019/08/03 at 10:15 pm
  • Від Cassandra на Несподіване відкриття

    Тема космічних кроків розкрита) Фінал несподіваний, сподобалося.

    Перейти до коментаря
    2019/08/03 at 10:09 pm
  • Від Зіркохід на Один єдиний лист

    Маємо готовий синопсис твору. На жаль, це наразі все. Лінійність і монотонність викладу на смерть убиває інтригу. Ну і співпереживати нема кому. Кінцівка зімнута й невиразна. Але це все – як на мене, а мені властиво помимлятись ).
    Удачі на конкурсі!

    Перейти до коментаря
    2019/08/02 at 6:03 pm
  • Від Зіркохід на Олімпійський резерв

    Написано непогано, але сама ідея твору, м’яко кажучи, далеко не нова.
    Поведінка космонавтів абсолютно безвідповідальна. Вже не кажу, що зовнішній вигляд при контакті мусив би враховуватись апріорі: будь-яке відхилення від стереотипу могло б спровокувати зрив, а відтак учасники не мали б суттєво різнитись (уніфікувати зачіски, поголити бороди й вуса, зняти окуля чи прикраси). Але оголошувати себе богами – пряме втручання в розвиток інопланетної цивілізації, причому зі знаком мінус, що взагалі немислимо для космічних гостей. А тому дух Станіславського шепче тут мені: нє вєрю! 🙂
    Удачі на конкурсі!

    Перейти до коментаря
    2019/08/02 at 5:52 pm