Коментарі

Вітаю, авторе!

Імператор помирав-помирав, і помер 🙂 Виникає сакральне питання – ну і шо? Конфлікту немає. Експансії теж не дуже помітив.

Образний ряд гарний, картинка прямо оживає.

Успіхів та наснаги!

два *****-троля…і вже ніхто не прочитає веселий стьоб про створення світу…
Цей сайт явно гине…

1. Планета-зірка. Це як?
2. Як вони на неї потрапили, якщо захист так і не подолано? Нікому ж це не вдавалося , якщо ніхто не знав що там.
3. Чому Руд назвав це новим домом, якщо йому там не по собі? Особливо, коли переслідувачі можуть туди дістатися вслід за розшукуваними.
4. Момент, де іншопланетяни описують героїв, як людиноподібних істот вгазалі якийсь безглуздий. Чому міняється точка розповіді та спостереження? Звідки іншопланетяни знають, як виглядають люди? Який сенс людей описувати, як людиноподібних істот?
Вердикт: Оповідання шите білими нитками і виглядає, як пролог ненаписаної історії. Якщо у Вас дійсно є добре прописаний світ, в якому все відбувається, то твір цього не передав.

6
“Літун почав знижувати швидкість, та різко збільшувати висоту.”: обдовбався і тепер смерті хоче. XD
Хто в здоровому глузді почне знижувати швидкість, при наборі висоти? Тягу треба збільшувати, швидкість і сама до нуля впаде.

Однак не засмучуйтеся Авторе. Емоції від польоту ви дійсно добре передали, мені сподобалось. Просто з них самих історії не буде.

Єдине, що я знайшов тут – непогана ідея планети. Цікаво було би почути розмови та думки людей, що точно помруть, але продовжують безперервною працею здобувати хоча б ще трохи часу для життя навіть на такій жахливій планеті. Тут можна було показати чудові мотивації, бурю емоцій, глибинну психологію, що не видно в звичайних умовах, але ні. У творі цього не буде. Тримайте чергову розповідь про перебіг основних подій та зовсім ніяку кінцівку. Все почалось, коли на “Землі 1” всіх вбив астероїд, та закінчилося, коли за пару років на “Землі 2” всіх вбив астероїд. Хто прикрутив камінцям систему наведення на планети з колоніями людей?

Хороший твір. Ідеї цікаві, непогані, але туманні (Героїня від початку й до кінця не розуміє себе справжню і замість хибних рішень приймає знову хибні рішення). Під час прочитання уявляв героїню аніме: “Аліта: Бойовий янгол”. Є щось схоже в атмосфері та головних персонажах.
Мінусом хочу відмітити саму подачу історії. Речі подаються, як набір фактів й іноді губишся при переході від однієї події, до іншої. Не вистачає чіткої межі між ними. Наче телепортувався несподівано. В один момент вона вітаміни від горя по колишньому приймає, а в інший мова вже про якусь новеньку в якійсь лабораторії та її розлучення. Читаєш і не розумієш коли місце дії змінилося, новенька це героїня, чи якась інша дівчина…?

Актуально. Захоплююче написано. Легко читається. От-тільки хотілося б, щоб і на Землі-1 залишилася Україна та українці))

Чудово! Творчих злетiв!

Надії нема(
Журба.

Прикольна сатира) Є два дуже хороші моменти, але твору не вдається до кінця витримати грань між смішним та безглуздим абсурдами. Також тема експансії натягнута на твір, як труси на голову.

Миленьке оповідання)

Що? XD

Весело! Дякую! Творчих злетiв!

Читав i не плакав. Гарненько. Творчих злетiв!

Станіслав Лєм на мінімалках. Ну типу із клоунадою, але без крутої ідеї, та й гумор… на любителя. Із дійсно крутого: динаміка та хуліганські метафори час від часу (так, так, Росія із боргом у залік).

Дуже перепрошую.

Почав читати цей текст трошки під градусом і подумав: ВОУ! (Кіану Рівз стайл) Оце мене пре!

Потім почитав камєнти. Коротше, це або повна маячня, або псіходел вищого гатунку. Я нічого не зрозумів, але є в цьому щось таке свіже. Типу як подивився у вікно та побачив у вікнах сусіднього будинку парочку, яка займається сексом у костюмах Івана Мазепи та Леді Гаги.

Чому??? Хтозна! Але відчуття, що доторкнувся до іншого Всесвіту. Але навіть якщо так, надто складно. Треба все ж таки якісь приземлені речі ********** ***** залишити 🙂

Відчуття, що текст дуже штучний і награний.
Структурно — ок, але на тому все.
Здалося, що проблематика притягнута за вуха.

Доволі цікаво було читати. Цікаво, що ж воно насправді?

Чудовий початок;)

Веселе оповіданнячко! Добре заданий тон з самого початку.
Хоча відповідності теми не бачу, та що ж.