Коментарі

Трохи подушню. Теорію струн ще не всі закинули на полицю?
Якби змістити часові рамки оповідання на кілька століть назад, то всі притензії до фантастичної складової усуваються. Дійсно дивно що в 2333 році люди нічого не змогли вдіяти з небезпечним метеоритом.

Долучусь до пепередніх коментаторів. Для повноти картини не вистачає дивних штук схожих на яйця в які команда по черзі б голову пхала.
Загальна ідея втім цікава. Нагадало “Світ смерті” Гарісона. Це все цілком можна розвинути добротне протистояння людина-природа в якому люди б не робили зовсім вже дурних помилок, проте природа долала, якимось чином, найпродуманіші заходи протидії.

Опис корабля-дерева дуже красивий! Сама пригода цікава, жвава така, хоп-хоп – все відбулось, всіх спасли, все добре, хепі енд.
По ходу було мабуть запитання тільки до одного моменту у фантдопі. Є ситуація, де використовують одну технологію – занурення в спогади людини. Це круто, але це не прям сильно щоб таке прям ломаюче всі закони фізики. Також нас попереджають, що можуть бути блоки чи якісь ще приколи, то потрібна кнопка. Нічого з цього не відбулось. Тобто в мене зʼявилось очикування що щось буде на так, та треба буде якось викручуватись. І щось йде не так, але зовсім неочикувано, в цьому світі є подорожі у часі, та це там майже повсякденна справа. Оце мене трішки збило + я спеціально під кінець зупинив себе від того щоб задавати запитання в стили “А чому якщо вони знали, не сказати просто код?” чи “А чому якщо вони знали не допустити просто виліту корябля у космос?”

Але! Також хочу відмітити, що я насправді майже не здивувся коли відбувся прижок у часі, я думаю через такий яскравий та сочний опис корабля я вже переключився в режим де я не читаю, а ніби бачу образи, майже як сновидіння. Та це був поворот дійсно, дуже схожий на те що відбувається у ві сні. Все просто повертається дуже в неочикувану сторону, а тобі норм.

То так, дуже добре, дякую.

Оповідання трохи нагадує опис картини Ієроніма Босха. Фактично все оповідання це мить заморожена в часі. Однак, на відміну від картин художника, тут немає нескінченної кількості деталей аби до них придивлятись і розмірковувати про суть речей. Нажаль.

Уф, оце прям добре. Я поки ще прочитав небагато, але це точно один з фаворитів у групі. Конфлікт класний, персонажі живі, ставки високі, рішення складні.
Звісно є пряма паралель з “Історією твого життя”, бо та сама гіпотеза хоча б, але воно не більше цього, скоріш просто згадав той твір.
Також в мене асоціації з россійсою мовою та культурною окупацією, теж так, подумав над життям трішкі.

Все добре, причиталось легко, картина намалювалась, ідея чітко проговорена та проілюстрована. Дуже порадовали невеличкі детальки типу опису відчуттів при сильному голоді, чорне небо Марса тощо, це додало реалістичности. Звісно можна було ще докрутити, але й зараз все ок.

Сподіваюсь містер Кінг оцінив такий космічний горор, ги-ги.

Цікаве оповідання. Дяді і тьоті ставлять лайк 🙂

Сподобалось оповідання. Не затерта ідея, персонажі доволі цілісні, і кінцівка гарна. Теж цікаво – встигла?

Добре. Але текст, написаний у теперішньому часі, трохи важкувато читати.

А де 18+?
Котик сумує.

Досить захоплююче оповідання.
Автору удачі.

Твіст в кінці гарний: дотепно, неочікувано. Але те що йому передує, трошки розчаровує. У світі, де пограбувань не бачили вже “кілька тисяч років”, очікуєш якихось неймовірно просунутих систем безпеки (особливо в казино), а тут рандомні челіки залітають у залу зі зброєю — і за 5 хвилин вже у сейфі. Потім ГГ бере у них сумку грошей (під чесне слово) і спокійно собі виходить на двір — ніякої охорони чи сигналізації. Такі умовності доволі сильно б’ють по атмосфері.

Написано не погано, але капець то дивна логіка і рішення в героїв. Бо можна було прийняти антидепресанти і подумати більше ніж хвилину, знайшлася би безліч адекватних альтернатив, а не оте все ‍♀️

Мабуть гарне оповідання, сильно б виграло якщо вичитати і пунктуацію покращить.

Попри всю критику вище, мені оповідання сподобалось, повільне, рівне, з якимись філософським фльором. Безсмертя і бажання смерті, як єдиний вихід від мук існування.
Удачі автору.

дякую, приємно читати. Чортові менеджери

Це геніально. Дякую за розповідь і чарівний фінал.
Сподобався детектив без детектива і художник який малює свої полотна прямо в атмосфері. Дуже образно та атмосферно

Написано гарно. Історія драматична та тримає в напрузі.

Дякую за твір. Цікава робота. Шкода, що команда загинула і цей вчений загине теж. Однак, я так розумію, що доставити повідомлення інакше, ніж з кораблем не можливо? Тоді це дуже геройський вчинок
Дякую

Маю віддати вам належне: це хороше оповідання. Є, звісно, певні орфографічні помилки, але нічого такого, що не виправила б ретельна вичитка. Щоправда це не дуже схоже на НФ, скоріше на якесь міське фентезі з елементами НФ.