Коментарі

Девальвація, інфляція, закон зниження граничної корисності… Виявляється, економічна грамотність може рятувати життя.
Дотепна оповідка, з гумором, навіть вловлюється певна притчевість. (без)виграшний сценарій є, ШІ є, критика системи управління є. Цікаво, що в тексті нема головного героя, окрім цього всевидющого оповідача і нам наче розповідають казочку. Відтак, мені особисто Абакса схожа на міфологічного джина, який навмисно втілює бажання так, щоб більше нічого не хотілося.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Текст чудовий. Ідея – одна із небагатьох, які приємно здивували. Хай навіть у дещо сатиричній (як мені здається) манері, ви впорались чудово. Удачі!

Написано жваво, за всіма канонами “сторітелінгу” ;). Читати легко і цікаво, думаю, роботу високо оцінять.
Головному герою трохи передали куті: і в лікарні він лежав у дитинстві, і грошей не вистачає бідному. Трохи занадто, особисто для мене.
Штамп із підслуховуванням надтаємної секретно-секретної інформації просто в їдальні затертий-перетертий і дуже лінивий, навіть на цьому конкурсі він є
Мультивсесвіт вже добряче набив оскомину, хоча тут він органічно виглядає.
Не зрозуміла, як вони грали по 5 днів без їжі чи як їли у шоломах, спали, ходили в туалет… Не критично, але варто було б пояснити
Фінал хороший: очікуєш марті сью, а воно трошки глибше.
Удачі на конкурсі

Ідея кмітлива, хоча мені складно уявити настільки мироблюбну Галактичну міжвидову цивілізацію. Але це напевно тому що я – людина Удачі!

Мені дуже сподобалась ідея твору, особливо її психологічний складник і символізм. Але є певне відчуття пастишу на “Танець недоумка” Ілларіона Павлюка. Можу помилятися.

Динамічно, атмосферно. Присмак як від перегляду Оверлорда.

Було цікаво, хоча що у твір додав Київський зоопарк й ТІМВ я так і не зрозумів?

Неочікуваний поворот наприкінці – чудовий твіст.

“Будь-яка достатньо розвинена технологія не відрізняється від природи”

Трохи псує враження, коли вчені дивуються електромагнітному випромінюванню. Типу, а яке випромінювання вони звідти чекали? Гравітаційні хвилі? Магнітне поле? Коли дізнаєшся, що вони направили кротовину в “найбільш сприятливе місце”, то це тільки підкреслює абсурдність, там було б купа електромагнітних хвиль.
Ну і боженька трохи підкачав: він просто такий собі чувак, як дядя Саня з сусіднього двору.
Але я думаю ви отримаєте непогані оцінки, читається легко і написано доволі добре. Не стримуйте свою фантазію, і буде ще краще)

Цікаво. Нагадало чогось планету Крікет) дякую.

Текст гарно написаний. Але є одне але. Єдине імʼя яке тут доречно мало б зустрічатися – це Цеваот (щоб ближче до витоків). І він краще б розказав всю свою історію, свою ціль, показав диво й зник, залишивши вчених сперечатися про те пранк-не пранк. Бо як тільки пішли пояснення стало не цікаво.

*поправка: “системи у в сучасному світі так не працюють”

Ідея надзвичайно актуальна і резонує і я в будь-якому разі хочу висловити підтримку автору і заохотити пропрацьовувати тему далі, позаяк сама ідея описаного в експозиції світу має сенс. Однак, на мою думку, сюжет потребує доопрацювання, тож побуду на хвильку занудним поганим копом. Найбільшою проблемою є те, що системи і в сучасному світі не працюють: потужні застосунки мають розподілені обчислення, аби їх було неможливо знешкодити саме так, як описано в оповіданні; те ж саме стосується самого інету: навіть зараз більшість трафіку проходить не через них, а через надійніші надземні, підземні та підводні (тут, як показує русня, сумнівно) комунікації з вторинними й третинними дублювальними системами. Якщо це з якоїсь причини цього немає у світі оповідання, то має бути явне і логічне пояснення. Інакше “справжність” світу відразу ламається.

Оповідання написано красиво, плинно і інтригує, хоча по стилю воно доволі близьке до нарису. Втім, не дуже ясно суть – вона, безперечно, є, але через брак хоч трошки більшого пояснення, може мати занадто широке тлумачення. Наприкінці оповіді Кай іде з “міста, з якого не повертаються”. То він таки повертається? Чи це йому мариться? Звісно, це може бути відкрите питання, втім мене цікавить, чи це задумка автора, чи ненавмисна недосказаність?

Чудово! Мені дуже сподобалось.

Вау, чудове оповідання! Навіяло спогади про старі добрі збірки фантастичних оповідань

Єноте, перепрошую, я не зрозумів.
Валеріє, Щодо першої половини коментаря – ну так. Але сценарії безвихідні еге ж?
Щодо нерозкритої інтриги – так і задумувалось. Проте дуже тонкі натяки в тексті є. В згаданих іменах та сюжетах. Проте це так, омаж класикам, не більше.

Ідея і справді… жахлива, але добре подана.

Не знаю, мені сподобалася і простота форми і ідея, яка дійсно змістовна. Удачі)

Так, усе вірно