Коментарі

Два раза прочитав, не все зрозумів, втретє вже не захотілося.

Чесно – гарний задум, але метушливо, як на мене, розкрито. І я теж не згоден щодо самогубства.

Дякую.

І радий, що для читання Вам не довелось пропускати оповідання навіть крізь уявне “Ретро” 🙂

Уявляєте, наскільки недолуга метафора, якщо я два рази перечитав як КАРАМЕЛЬ )))))))))

Всім дяуую за коментарі! Шкода, що не зрозуміли 🙁

Чесно, не знаю, як оцінювати. З одного боку тема болюча і написано дуже емоційно, з іншого, фантастична складова все ж вторинна. Намагаюсь уявити, як би сприймалось оповідання, якби читач не знав контексту. Напевно теж чіпляло б.
У будь-якому разі висловлюю повагу за сміливість уникати напівтонів.

Annet, дякую за добрі слова. 🙂

Романтично. Також кінцівка сподобалась. Дякую)

Сильно. Удачі вам, авторе!

Сашо, так, згоден, побудова фрази дуже невдала. Але знову ж – ключове через. Тобто, самогубство через певні причини. І що ці причини штовхнули до такого емоційного та імпульсивного рішення.

З.І. У “Мечі”, наскільки зрозумів вже я дискусія виникла через русизм “горілка”, котра пальник 🙂 Але про це ми, сподіваюся не будемо дискутувати під моїм оповіданням 😉

До Вітру.
Дуже дякую!

Я зрозуміла інакше, ніж Шпротина – ГГ грубо кажучи надто голосно думає і це не витрумують інші.
А от, чого панує повна тиша не ясно: “Люди пишуть пісні, які ніколи вже не звучатимуть уголос. Ніхто не хоче порушити звучання тиші.” Але ж “телепатія має обмежений радіус дії” – для того, щоб пісню почув не лише сусід, треба-таки її якось транслювати. Чи я щось упустила?
Загалом написано непогано і вдалось передати настрій.

Нового, на жаль чи на щастя, не можу сказати. Написано досить непогано. З лекцією у мене двояке відчуття.

Щасти на конкурсі!

Дякую за відгуки!

Я хотів показати до і після. Не завжди крок має бути світлим. Так, герой – меркантиліст, і моя вина, що я не показав реальної мотивації, навіщо йому ці лимони. І, звісно, я не мав на меті викликати у читача співчуття до вченого.

Згоден із нудьгою у стилі і взагалі творі, з цим боротимуся. Радий, що ідею визнали непоганою.

Фантоме, цікава ідея з інфляцією. До речі, коли писав про пиво, вже й забувся, що він отримав п’ять мільйонів. Чисто випадково. Але все ж, думаю, варто мені пам’ятати усі деталі.

Обіграно симпатично, лишень такий момент- всюди камери спостереження, то чого ж хтось має нападати в прикордонній зоні.
Кумедно, але я якраз днями натрапила у Фейсбуці на Ваш сюжет. Вибачаюсь, що російський контент, іншого
першоджерела не знайшла https://rutube.ru/video/f82c541dff9106af8461ac82bbe70712/

Wow! Написано гарно. Нарешті я побачив твір без згадки про крок і з показом цього кроку. Дякую, Авторе. Стиль написання сподобався.

Щасти на конкурсі!

Вітаю, Сашо! Точно не сценарій)
Крейдо, дякую, але маленький крок наприкінці – дрорядне. Головне – крок між життям і смертю, перед яким можна побажати щось неймовірне. Звісно, і масаж)

Написано класно, ідея класна. Мені сподобалося.

Щасти на конкурсі!

До Крейди.
Може й так, та вже написано як написано. Дякую за коментар.

Купа пунтктуаційних і оргфографічних помилок, за пробіли перед комами і крапками вже написав пан Громовик. Схоже, текст набирався на телефоні.

І я не побачив кроку, – от щоб прямо є і він визначений. Більше того, де фантастика? Чи були якісь натяки на фентезі, коли йшов опис синіх прожилок на руках Антона. Вибачте. не вловив.
Виклад монотонний, нема іскри, на яку хотілося б дивитися.

Дійсно, випишіться. Потенціал, як на мене, є. Потрібно більше практики і теорії.

Щасти на конкурсі!

Цікава ідея, усміхнувся на ситуації з дівчинкою. Написано гарно.
Мені не сподобалися діалоги у деяких місцях, занадто чиста мова у людей, як на мене. Або ж лишній пафос.
Кінець також трохи посипався. НМСД 🙂

Щасти на конкурсі!