Коментарі

  • Від Фантом на Принцип

    Вітаю, авторе!

    Пропаганда алкоголізму детектед 🙂 Назагал, виверт із зовсім іншою фізикою прикольний, проте форма подачі – не зайшла. ГГ нічого не робить онлайн, він розповідає, як зробив це раніше. Самого героя до події ми не бачимо. Після – алкоголік. Тобто порівняти як змінився його світогляд, характер – неможливо. Можливо, він і до був алкоголіком Тоді йому співпереживати взагалі не хочеш. ООНівці за задумом мали б щось символізувати, окрім як задавати потрібні автору питання?

    Успіхів і наснаги!

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 8:54 am
  • Від Едуард на Новий розум

    Так буває, коли технологіями займаються криворукі. Мало того, що створили систему живлення без дублюючого контуру, так ще й вбухали купу ресурсів, яка від мілісекундного збою перетворилась не металобрухт. Я б землянам майбутнього свою свідомість не віддав.

    Авторе, тепер до вас. Ось ви відформатуйте жорсткий диск і спробуйте завантажити комп‘ютер. Чи скоро він зможе здогадатись, що треба робити? Адже структура диску не постраждала. А ніколи, бо це просто носій інформації.

    Вам треба було продумати сюжет трішки краще. Наприклад синтетичні мізки, в яких відбувались біоелектрохімічні реакції. І наприклад вибух якоїсь зорі на шляху ковчега, випромінювання від якого знищило би пам‘ять, але не мізки з базовими командами, інакше втрачається основна ідея про старт нової цивілізації без всіх вад чи знань людства.

    Ну і намагайтесь позбутися всіх риторичних (і не тільки) питань в тексті, краще покажіть як воно буде.
    Пробуйте ще і успіхів!

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 8:24 am
  • Від Риба-зеленуха на С.С. = Л.Ю! (16+)

    Приєднуюся до вражень попередніх ораторів.
    “Вони взялися за руки, пробігли крізь ошелешену міліцію, зрадницю-подругу” – крізь міліцію ще нехай, але крізь подругу – це потужно, прям на твіст тягне. Дівка весь цей час була нематеріальна)

    Мене окремо прикро вразило, як нематеріальна прованатажує Серафиму матчастиною про світ – оце взагалі невдало. Серафима все це знає, бо ось-осьо мусить розмножуватися. Процедура персонажці відома. Тобто провантажують читача. Можна було б для цього знайти не такий умовний прийом.

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 8:10 am
  • Від Едуард на Нове яскраве світло

    Не так я собі уявляв останній день Землі 🙂
    Може хтось все таки виживе?
    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 8:03 am
  • Від Риба-зеленуха на Міжзоряні будні

    Починається як розповідь про ледаща й мамчиного синка, який б’є байдики – і ось-ось має змінитися й щось усвідомити, бо інакше навіщо воно, а закінчується якимось філософським прогоном на рівному місці. А нічого ж не віщувало.

    Про рандомну розбивку на речення й відсутність абзаців уже теж сказали.

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 7:59 am
  • Від Автор на Щось вкусило…

    Єва, ну типу корабель приземлився на його тіло))

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 7:18 am
  • Від Єва на Психо – значить «душа»

    Цікавий сюжет. Нагадав “Місто” Хайнлайна, де усі люди переселились на іншу планету в іншій формі, бо відчули емпатично, як кльово у тій формі бути.

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 2:18 am
  • Від Єва на Щось вкусило…

    Не зовсім зрозуміла… Це Угхо виявився типу планетою, на яку приземлився земний корабель? Він їх пришльопнув?))

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 2:10 am
  • Від Автор на Історія з планетою Кхулта-3

    Дякую за коментарі і зауваження.
    Так, імена і специфічні слова складні для сприйняття землянами, так уже є. Та коли уявити собі, що інша цивілізація Зовсім інша, то велика кількість приголосних – найменша із можливих незрозумілостей

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 1:13 am
  • Від Автор на Терези

    На кістках першопроходців тримається міст за обрій.

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 12:38 am
  • Від Ще один читач на Відчувай

    Від описів рутини і засніжених ландшафтів мені відразу згадався The Thing Карпентера. А потім – Бінго – персонажа з таким ім’ям теж з’явився.

    Атмосферно.

    Перейти до коментаря
    2020/08/05 at 12:28 am
  • Від Автор на Останній стрибок скайвера

    Дякую за гарні відгуки!

    Фантом, змушуєте мене гарячечно перечитувати твір! 🙂 Пан Торій якраз хотів дізнатися, чи є в нього син або донька, але це можна було зробити тільки діставшіи ті диски. Звісно, ж Торій не міг уявити, що то буде саме Ян. Отака дивна доля: він дізнається про сина, коли той вже сам приречений на смерть.

    Але тепер я переживаю, що це було не до кінця ясно із твору! Мабуть, подумаю, як це підкреслити, щоби не було плутанини.

    Гуакамоле, мені хотілося венусянського колориту. Моя філологічна гордість: тераса = венаса, (бо корінь не “Терра”, а “Венус”). Але перепрошую, якщо переборщив. І додатково дякую, що не полінькувалися перечитати, це вкрай приємно!

    Перейти до коментаря
    2020/08/04 at 11:22 pm
  • Від Едуард на Льот у Вічність

    Коли на екрані з‘явилась цяточка, то фінал був уже відомим. Тим паче, що піаніст потім вимкнув всі системи захисту.
    Але читалось легко, тож трішки попрацювати над сюжетом і все буде добре 🙂
    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2020/08/04 at 11:22 pm
  • Від Автор на Станційник (16+)

    Дякую за коментар-дубль, Суддя! 🙂

    Щодо “недоперекладених слів” – нащо так? Я писав українською.

    1) “Я лічу” – це слова дівчинки-мажорки, які свідомо викривлені, типу сленг
    2) “Старушка” – є таке слово українською!
    3) “Було зліше за всіх” – так говорять жеж, що “комусь було зле”. Це не калька, а радше спроба морфологічного епатажу, може, й невдала.

    Тобто, якщо в чомусь помилився, то точно не тому, що перекладав з російської.

    Щодо сюжету: я намагався показати, не пояснюючи, що МКС зоставили на одного оцього Ореста, щоб він прибирав за мажорними Інстаграм-вечірками, і ніякою наукою він там не має займатися. А тепер, за задумом, зможе привернути увагу до цього.

    Щодо мотивації терористів – я даю натяк, що це могли бути росіяни 😉 Типу образилися, що американські корпорації випхали їх з МКС і все у них остаточно розвалилося.

    Я чудово розумію, що ці пояснення – не аргументи на користь твору, бо все має бути ясно з нього самого. Але, принаймні, дякую за фідбек: може, внесу потім правки, щоби прояснити деякі моменти.

    Ще раз дякую!

    Перейти до коментаря
    2020/08/04 at 11:14 pm
  • Від Мандрівник на Марні надії

    Мені також здалось, що перша частина описана краще, ширше, ніж друга. Останні абзаци скорочені, стислі, наче інша людина дописувала.
    Я вважаю, що друга частина більш сюжетотворча, тому якщо була необхідність скорочення, то краще було б попрацювати з початком.

    Перейти до коментаря
    2020/08/04 at 11:08 pm
  • Від Владислав Лєнцев на Дика качечка

    Я знаю, як це назвати: “лексичний експресіонізм”. Не знаю, добре це чи погане явище, але, по-перше, абсолютно не в тему конкурса, а, по-друге, просто не моє.

    Між тим камєнти автора під разними логінами натякають, що краще не висовуватись, щоби не огрести езо-Істе-рики.

    Перейти до коментаря
    2020/08/04 at 11:06 pm
  • Від Людоїдоїд на Сонце на стінах, сонце на стелі

    Чи читали ви “Листи з Пекла” Віктора Савченка? Дуже схоже, втім песимістичніше. Разом з тим, твір мабуть один з найцікавіших на конкурсі.
    Видно, що автор мав що сказати, та змушений був різати. Все дуже стисло, водночас не призводить до сюжетних дір.
    А Енкі – то натяк на шумерський міф про створення людей як слуг богів?
    Маю одне питання-зауваження. Оповідач обрав самогубство аби лишитись вільним. Хто тоді розказує все це читачам? Отже він вижив і експеримент триває на якомусь вищому рівні. А це вже підґрунтя для продовження.

    Перейти до коментаря
    2020/08/04 at 11:06 pm
  • Від Владислав Лєнцев на Віртуальна частинка

    Я все терпів, поки не з’явилася оця маячня:

    “– Капітане, система звітує, що ми потрапили в ділянку з високою щільністю астероїдів на одиницю простору…”

    Спробуйте пролетіти крізь пояс астероїдів у найщільнішому місці насправді. Що буде?

    А нічого! Не побачите жодного, бо космос, блін, надто великий. Тут мало того, що нереалістична проблема в них, та ще й оцей пасаж на початку з метафорою про віртуальну частинку… Хочеться сказати англійською “cheesy” за відсутністю українського відповідника. “Нахально примітивно”, якось так.

    Перейти до коментаря
    2020/08/04 at 11:03 pm
  • Від Мандрівник на Неземна

    Дуже сподобалось! Легке, живе оповідання!
    Хоча, на мою думку, не для цього конкурсу, фантастики в ньому мало.
    Та воно чудове!

    Перейти до коментаря
    2020/08/04 at 10:59 pm
  • Від Владислав Лєнцев на Відчувай

    Я вже думав, що тут про сопливих надлюдей, які чомусь інтелектуально недалеко пішли від нас. Хотів критикувати за недостовірність.

    А це, виявляється, горор про вторгення з іншого виміру чи щось таке. Насправді непогано, але мене бентежить одне: ну не стали б люди летіти до істоти самі. Послали б робота якогось. Типу у них немає роботів чи що? Коротше, награно вийшло, але принаймні щось грамотне.

    Перейти до коментаря
    2020/08/04 at 10:58 pm