Коментарі

  • Від Саша на Як осіннє листя

    Звичайно, гарне оповідання. І назва чудова! Про те, що заборони падають як осіннє листя. І зима вже близько. І неважливо фізична це смерть чи ні. Адже психічна – точно. Тільки показаний останній листок головного героя, на мою скромну думку, – фіговий. Не знаю, як в автора з горором, але можна, як писав, розвивати й розвивати. Наприклад, у мене викладачка психології, характерна жіночка на той час – чорні губи, чорні нігті, чорна косметика, чорний одяг, на одній практиці розповідала про випадок, коли літак розбився високо в горах, і частина людей, що вижила, щоб дочекатися рятівників, була змушена переступати через себе і їсти заморожені тіла загиблих рідних. Навіть не знаю, чи читала викладачка Кінга “Той, хто хоче вижити”, і якщо ні, то які б тоді були практики, якби прочитала.

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 5:11 am
  • Від Саша на Таємниця завіси

    Ага, і чи треба? З одного боку, коли, як в “Ромео і Джульєтта”, ніхто не пам’ятає причину війни, то така завіса не потрібна. З іншого боку, ми так багато кажемо, про головних героїв, які повинні змінитися, пройти катарсис, а тут взагалі народ повинен пройти катарсис, змінитися, при цьому все пам’ятаючи. Ага, “щоб ніколи знову”, яке щоразу й щоразу повторюється (

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 4:56 am
  • Від Саша на Втручатись не можна спостерігати

    P.S.S. Я ж казав, що оповідання недоказане 🙂

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 4:44 am
  • Від Саша на Втручатись не можна спостерігати

    P.S. А-а-а, не треба Джузеппе!
    В сенсі треба, але не для цього.
    В Ідеаріумі знову допустилися помилки: ім’я ідеї записано неправильно, потрібно – Ідея Створення Генератора Енергії з Вакууму в Голові Втрутня Джузеппе!
    Звісно, йому ніякої ідеї в Новий РІк в голову не прийшло! Там же вакуум! Залишилися його навчитися генерувати в енергію! Це ж… це… Це ж вічний двигун!
    ІСГЕВА це розуміє, і починає шукати справжнього втрутня, якому вона насправді назначена, і який її реалізує! А заодно забирає подругу Ідею Гравітаційного Зв’язку.
    На складному шляху їх чигає безліч пригод!
    Дивиться Нового Року на всіх телеканалах!

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 4:42 am
  • Від Саша на Втручатись не можна спостерігати

    Оповідання гарне, але недоказане. Річ навіть не в тому, чи проб’ються ідеї створення генератора енергії з вакууму та гравітаційного зв’язку, зрештою через дві тисячі років хтось із людства все одно їх придумає. Мені цікаво, яка ж думка промайнула в голові Джузеппе, коли він голим промайнув контрольну лінію між двома стовпами.
    Звісно, не настільки, щоб повторити цей “подвиг”.
    Але, але, але…

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 4:27 am
  • Від Саша на Ретро

    Ні, не СРСР, все-таки портеР 🙂

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 4:15 am
  • Від Владислав Ленцев на Таємниця завіси

    Дуже незграбно все це. Героїня за все хороше проти всього поганого – але, власне, і проти логіки. Вона настільки дурна, щоб і далі завісу намагатися відкрити, просто заради фану? І як само, перепрошую, саме в тому місці, де магічка намагалася відкрити прохід, опинився ворожий воїн, щоб уразити її? Це ж кордон між країнами. Навіщо там кожні 10 метрів ставити воїнів, якщо завіса і так працює?

    Яку роль в сюжеті відіграють відносини воїна та магічки? А ніяку: просто треба їхніми вустами експозицію давати. Між ними конфлікту немає, а коли такий маленький об’єм – все має працювати на сюжет. Ну ось одразу приходить варіант: як вже закладено, воїн не хоче, щоби вона перемогла завісу і стала зіркою, а тому виховує в собі таку ненависть, яка компенсує загальну нестачу і псує план магічки. Я не претендую, просто намагаюсся показати, що ну хоч щось тут треба. Інакше навіщо нам два персонажа замість одного?

    Я вважаю, що це недопрацьований текст, в який забули покласти класний фінт, що зміг би все закруглити. А так – хоч це ненависть, хоч магнітне поле, байдуже. Герої не змінюються, ситуація не змінюється – тож навіщо ці кілька тисяч символів? Здається, для моралі, але і та дуже сумнівна в нашому контексті. “Треба просто припинити стріляти” чи що? 🙂

    Перейти до коментаря
    2019/08/22 at 1:34 am
  • Від Ін на Сувора заборона

    Оповідання сильне. Безсумнівно.
    Українське, гарна мова, цікаве, якісне… 🙂

    Але я чомусь не зрозумів логіку подій…
    Яким саме чином відбулась матеріалізація полтергейсту? Причому – настільки сильного, розумного, всюдисущого…
    Які складники цієї синергії?
    Чи вона суто казкова?? Але варіант “по маєму хатєнію, па щучєму вєлєнію…” – особисто мені здається вкрай неприйнятним… Навіть для доброї справи. Бо уявлення про добро – надто вже плаваюче на Землі… І віддавати його на будь-чий розсуд – якось нерозважливо.

    Не рахував символи в оповіданні, але думаю, що хоч кілька слів з поясненнями, наприклад, про масові акції протесту, чи правду хоч на якомусь телеканалі, або про цунамі поширень в соцмережах, чи про який-небуть шабаш укр.відьом, що не змогли більше терпіти й вирішили втрутитись, або навіть про якісь унікальні природні умови на місці того масового вбивства – будь-що було би краще аніж чергове загрібання жару, та ще й, можливо, добровольцем, але тепер вже навіть і після його смерті. Таке чудо може видаватись приємним, але, як і будь-яка “шара” – контрпродуктивне… 🙁

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 10:48 pm
  • Від Annet на Нудна поїздка

    Мені дуже сподобалось. Гарно переданий персонаж хлопця, відчувається, що він ще зовсім юний. Кінцівка здивувала. Читалося легко та приємно. Дякую!)

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 10:06 pm
  • Від rosava на Сувора заборона

    Сильно.
    Дякую за оповідання.

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 9:42 pm
  • Від Фантом на Несподіване відкриття

    Вітаю, авторе!

    Написано гарно, але фінт передбачуваний. Наскільки я зрозумів, Мартин – науковець. Але чи ж саме науковця відправили б у цю експедицію? Гадаю, тут би радше, якусь добре підготовлену людину відправити.

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 9:29 pm
  • Від Фантом на Сувора заборона

    Вітаю, авторе!

    Не буду ані хвалити, ані критикувати. Виникло єдине питання: а чому, власне, Боєць йде потім у труну, а не здіймається на небо? Логічніше було б все таки на небо, ніж в землю.

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 9:22 pm
  • Від Фантом на Реквієм

    Вітаю, авторе!

    Зачепило. З настроєм оповідка. Цікаво, чому ж ГГ такий обраний. Так, зрозуміло, що він сам шукає відповідь на це питання, але все ж таки. Чи він один такий, чи ще є такі інші? Хоча, натяк є, що не один. Але він більше рушницю на стіні нагадує, ніж щось прояснює.

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 9:19 pm
  • Від Птиця Сірін на Як осіннє листя

    Гарне оповідання. Дуже шкода, що не потрапило до фіналу.
    Удачі вам, авторе!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 9:16 pm
  • Від Фантом на Дороги, що нас обирають

    Вітаю, авторе!

    Стара добра НФ, дякую. Оповідання сподобалося. Але є й кілька хиб. От полетіли вони на розвідку на флайері, ок. Але ж з флайера не виходили, усе робили маніпулятори. То нащо гнати флайер і ризикувати людьми? Коли з цією задачею цілком здатні впоратися дрони? Навіть при нинішньому рівні розвитку технологій +/- кілька років. Дороги. Коли вже на відкритій планеті знайшлося таке загадкове явище, то усі б дослідження мали зосередити на ньому, а не ігнорувати їх.

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 9:14 pm
  • Від Фантом на Прояв людяності

    Вітаю, авторе!

    Мені здається, ту сцену, що ви вирішили лишити за кадром, варто було б окреслити хоча б кількома словами, а не лише натяками і згадками. І якось не дуже зрозуміло про Лу і Жоржа. Ну окрім того, що вони коханці 🙂 Вони разом на те Управління працюють, чи як? Інакше, чого б Жоржу її вмовляти?

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 9:05 pm
  • Від Фантом на Ретро

    Вітаю, авторе!

    Проблематика актуальна. Можливо, дійсно варто так звести до повного абсурду, щоб потім шукати вихід і вирішення проблем.

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 8:56 pm
  • Від Фантом на Втручатись не можна спостерігати

    Вітаю, авторе!

    Ідейно – класно. По формі – не дуже. Певно, гумористична фантастика таки не моє. Особисто мені було б приємніше почитати про це без ухилу в гумор.

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 8:53 pm
  • Від Фантом на Маленький крок Селіни

    Вітаю, авторе!

    Отже, детектив. Гарно, сподобалося. З петлями вкрай нелогічно і незрозуміло. Не вірю, що агент не знає про можливість виникнення петлі. Мені здається, такому їх мали вчити. І ще – не сподобався Маленький крок. Ви ніби кричите цим про відповідність темі конкурсу. Ну ок, нехай ви вперше його так назвали, далі по тексту можна було обійтися просто кроком. Але ж у вас він і далі Маленький. Трохи напружувало.

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 8:50 pm
  • Від Фантом на Перший пішов

    Вітаю, авторе!

    “Собачка” – вдалася 🙂 На мені спрацювала, можливо через те, що якраз поруч кіт мурчав, як я дочитував) Мені поведінка Петра видалася незрозумілою і невмотивованою. “Раптове бажання” – тут більше як рояль у кущах грає, а не як мотивація. От якби його переграти, зробити якусь підводку, хай навіть на фоні цих таки тварин. Згадалося, що в самого в дитинстві щеня було, якого він дуже любив. Думка “а раптом воно там?” Щось таке.

    Успіхів!

    Перейти до коментаря
    2019/08/21 at 8:45 pm