Коментарі

Судячи з коментаря (обширного) Влада у вас дійсно добре оповідання. І вперше (навепно) на цьому конкурсі я з ним погодужюсь)
Згадався старий дорий Зоряні ворота Атландита, з Шепердом, Маккеєм і іншими на борту корабля) Рішення божевільні – як там, ідеї виникають під час скрутного положення – як там) Взагалі класний у вас вийшов екшн і сай-фай.
Помітила і відмітила – мем – як я люблю коли все горить)
Власника ящерки звуть – Ранго, як ящерку ранго з мультфільму)

Та і взагалі у вас хороші відсилки. Якби Маккой у вас видавав геніальні ідеї як Маккей, то взагалі розтаяла б) Ностальгія за кращим серіалом мого дитинства)

Прекрасне оповідання. Натягнуто щодо теми конкурсу, проте проходить по параметрам на мою думку.
Боротьба з самою собою фактично – вийшло красиво, образно, і дуже відчувалось при читанні. Відповідно написано гарно

Мені дуже сподобалась ідея, але я б хотів подивитись не текст автора, який пояснює, видвігає гіпотези та категоризує, а на справжніх людей та приклади того, як саме люди реагують на це. Те, щор я побачив опис трьох категорій це ок, але це не відклалось зовсім, бо я не побачив як це на практиці працює та взаємодіє. Інтервʼю в кінці це хоч якась жива людина, але потім це виявлислось що це інформація про світ та роздуми, теорії та нуль твердих висновків, поживемо – побачимо.
До чого я. Окремо мені все після першої чверті – зайве. Ви вже нарисовали картину та я хочу щоб вона почала рухатись, а ви продовжуєте її дорисовувати. І це погано мені, бо насправді всі ці думки, на мій погляд, треба вкидувати натяками, так щоб читач сам їх подумав. Тоді йому буде здвавтись, що він дуже розумний та читає розумну літературу для розумних людей. Але головне мозок читача буде працювати, поки він читає сюжет та йому буде цікаво на всіх рівнях. А з таким текстом думати було цікаво тільки автору.

Cюжет цікавий, але після появи повстанців мені вже було скадно відстежити, що куди скидають-стирають-передають. Мабуть, забагато всього залишилося за кадром.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Починалося гарно, а далі…зкотилося у густий смог, покривав місто)
Мотиви персонажів – не ясні, пласкі, не виписані.
Мотиви дівчини наприклад – що взагалі відбулося?
Короче я в ступорі. Спочатку вони пригали з даху на дух, а потім різко чомусь герой почав війну проти симтеми. На базі чого? шо відбулося? немає передісторії для цього. Тому оповідання вийшло не зрозумілим.

Цікаво і трішки Солярисно, але це радше комплімент, ніж докір. Цікаво, чи хтось знайде спосіб подолати ці видива.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Оу, то це була спроба в інтроспективну нарацію з апострофою. Більше схоже на алогічний потік. Що ще раз демонструє, що задум не пасує обмеженням.
В конспектах зазначено, що “відгук”!=”критика”
Котик знає про це, тому навіть не намагався у критику. Хейт? Ха-ха, його ще треба заслужити. Зверхність та самоствердження… у висловлені суб’єктивного враження?
Йой, най буде.
Як сумно, що котик вже відправив оцінки. Треба було дочекатись вашого дозволу і вліпити незадовільну оцінку.
*думає
Чи може відкликати лист та перемінити цифри?
*думає
Та нє…ліниво.
І все одно: щиро бажаю удачі вашому твору у цьому конкурсі.

хороше оповідання, мені сподобалось.

Дуже приємно було читати, історія цікава. Чомусь до останнього думала, що після перерозподілення шансів виявиться, що в Аліси весь цей час крав щастя Привид Олег.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Частини де ми бачимо світ з точки зору моркви – просто майстерно. Все таке інтригуюче, незвичне, поетичне, я б сказав. На фоні цього, наступні дві третини тексту мене трішки розчарували, бо планка вже була високо, а я отримав просто опис моркви та всяких приколів, які скоріш додатковий ворлдбілдінг в якому я на цей момент не відчуваю потреби, бо він не відповідає на ніякі мої внутрішні запитання, нічого не підтврджує.
Конфлікт я не зрозумів, типу є зостережний засіб, але він просто залишається, пробачте, “вісіти на стені”, мутація відбувається, обдидві сторони готуються до битви, тобто саме цікаве проецюється кудись за кадр, у мабутне, це мені не дуже зайшло.

Класний романтичний сценарій з паралельними світамі та версіями. Добре вміщюється у свій обʼєм. Текст ще хотілось би бачити більш вичитаним чи поредагованим, іноді було не те що складно чи незрозуміло, а трішки некомфортно читати, як раз через невелички шероховатості.
Загалом сподобалось, цікава істроія, дякую!

Не дивлячись на деякі незрозумілості, оповідання мені сподобалося. Наприклад, чому так рідко змінювалися екіпажі і чому їх мало бути лише двоє? Можна було б написати, наприклад, що через рух корабля важко було точно позиціонувати положення кільця і визначити необхідну кількість енергії для телепортації, або щось типу того, тобто, що телепортації намагалися проводити якомога меншу кількість разів,щоб знизити ризики для цілої місії.
Удачі на конкурсі.

Авторе, на вашу підтримку. Нічого не сухо, нормальна тверда наукова фантастика. Бо твір є такий, тут не треба драматичних вілянь і внутрішнього конфлікту. Тут класичний випадок космічного бою. І мені сподобалось. Дуже.
Ідея про чотивимірний об’єкт і гравітаційні хвили – ви молодець, гарно описано. Мені наприклад зрозуміло, що дії відбуваються біля зірки. І ваша мова написання доволі хороша, тому сцену боя я уявила дуже чітко в голові і вона яскрава. Класно вийшло)

Історія сподобалась, написано добре. Проте…я одразу здогадалась що паркінг є підстроєною історією. А це погано для читача. Так, виконання хороше і читається легко. Проте… ОСь це що я вже зараньше знала що і як буде на третині історії – збило весь захват. Тому двоякі відчуття від історії якщо чесно.

Як же ж гарно все починалося, але обсяг, мабуть, спонукав отак обітнути кінцівку. Щоправда, навіть з певними заувагами, вам чудово вдається окреслювати персонажів і робити їх обʼємними. Наскільки розумію, в авіатрощі загинув саме головний герой?
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Лафкрафт і висадка на місяць – дякую, прекрасне поєднання.
Фейкова висадка на місяць? пф, та най буде. Лише забагато їй уваги на почтку твору приділили,Ю я б почитисла десь на 2 третини а так най буде. А далі…о…класно.
Мені подобається щупальця, і поїдання людей, і все інше. Чудова атмсофера, прекрасне оповідання.
Якби я вичитувала його перед конкурсом звісно поправила б пару десятків речень, але то таке. В цілому подобається

Ну проте що тут у вас, авторе помилки пунткуаціні (і не тільки) вам вже сказали. То про це помовчу.

скажу так. Насправді видно, що це у вас одне з перших оповідань і я поясню чому. Бо у вас речення переходять з одне в інше не розповідаючи історію фактично, а наче ви намагаєтесь швидко записати миті побаченої в голові історії. В сенсі ви не розповідаєте щось, а просто записуєте замітками події і враження. І від цього таке відчуття виникає – початківець) Але це не погано. Попри ваш ще не сформоований стиль видно, що ви намагаєтесь працювати з персонажами, з їх відчуттями і їх мотивацією. І що сама сюжетна гілка сяк-так але якось в приніипі зібрана – не погана, проте потребує ще роботи.

Чому у мене і у інших таке враження? Дуже просто. Виникають питання по ходу оповіді – звідки той ген мутації взявся, що за райони постіно змінюючися -японський, румунський і т.д. Чому провідний інтернет і Вікіпедлія це таке велике золото для героя? Тобто у вас не зрозуміла світобудова. Що сталося після мутацій і чому настільки бідні умови життя? І ще, я так розумію локшина то признак бідності?) Проте вона у вас двійчи з’являєтсья і виглядає дивно) А ще – початок мені сподобався, в сенсі подачі, а не в сенсі інформації. Новини уривками, прийняті закони і т.д. Над самим текстом в них тех треба працювати, але тут на відміну може від інших мені сподобалось, я таке люблю. КОли на початку тебе вводять в світ новий з ось такими новинами (як в книзі де були балалайки в головах у людей, так авторе?).

Мені не сподобалось що думки та ідеї подаються прямим текстом при чому текст не підводить мене до них, та не доводить їх.
Що б змінилось у творі, якщо б другий закон метапсихології був іншим.

Головний герой майже нічого не робить. Він просто тече по сюжету туди, куди йому наказує ручка чи куди показує телескоп чи якісь закон чи правило.
Навіщо з ним говорив наставник та що це дало я не поняв. Він ніби бог, який говорить, хей привіт я є та я слідкую за тобою. Але що з цього ч не зрозумів.

Угоду з Мефістофелем бачу, романтичну історію бачу, навіть безвихідь є, а от наукова фантастика вплетена в неї якось похапцем, може, просто так здалося. Думаю, творові треба більше знаків і менше похибок в тексті, бо задум такий, що здатний зацікавити.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Я тут бачу дехто з коментаторів придирається до того, що рослина теж білкова форма життя і базується на синтезі РНК чи ДНК. Мушу зазначити, що попри висновки вчених експедиції, які торочили що то рослина вважати інопланетну рослину такою ж білковою формою як на Землі не варто. Зазвичай вивчаючи щось абсолютно нове , яке не піддається стандартам науки на Землі, особливо на іншій невідомій планеті люди схильні все спрощувати. І можливо ті квітки взагалі не малив собі ніякої білкової структури, проте їх схожіть у зовнішньому вигляді до рослин на Землі і змусила спростити вчених визначення. І вчені просто їх називали рослини, квітки, попри щоб називати постійно – схожі на рослини, типу рослини, по вигляду рослини і тому подібними виразами. Це на захист автора)
Ще, так тут часто повторюється слово слиз – писали вище коментатори – це можна було б замінити синонімами при редагуванні. Проте на захист автора я вас розумію. Коли у тебе центральною частиною оповіді є слиз, то блін, зовсім не хочеться називати його інакше, та і при писанні інших сліз не викликає. І як його бляха назвати інакше? Хоча автору на замітку – в деяких випадках таки це слово можна було б іиключити взагалі. там де і ятак зрозуміло що то слиз. Дві сторони монети.

Тепер власне враження. Твір дуже сподобався і серед оцінюваної групу він рясно відрізняється від інших. Тому що цікавий, тому що приємно читати, тому що використані хороші прийоми оповіді і взагалі – хороший твір.

І на захист автору (прошу пана Влада мене теж за бажанням закидати гнилими помідорами) – в творі не обов’язково має бути конфлікт. Твір це може бути красиво і правильно описана цікава ситуація без наявного конфлікту. І це я вважаю твір приклад коли явного конфлікту (вченого біолого не беремо у розрахунок, його внутрішній конфлікт не явний і мало помітний) – немає і все одно твір цікавий.