Коментарі

Починалося гарно, а далі…зкотилося у густий смог, покривав місто)
Мотиви персонажів – не ясні, пласкі, не виписані.
Мотиви дівчини наприклад – що взагалі відбулося?
Короче я в ступорі. Спочатку вони пригали з даху на дух, а потім різко чомусь герой почав війну проти симтеми. На базі чого? шо відбулося? немає передісторії для цього. Тому оповідання вийшло не зрозумілим.

Цікаво і трішки Солярисно, але це радше комплімент, ніж докір. Цікаво, чи хтось знайде спосіб подолати ці видива.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Оу, то це була спроба в інтроспективну нарацію з апострофою. Більше схоже на алогічний потік. Що ще раз демонструє, що задум не пасує обмеженням.
В конспектах зазначено, що “відгук”!=”критика”
Котик знає про це, тому навіть не намагався у критику. Хейт? Ха-ха, його ще треба заслужити. Зверхність та самоствердження… у висловлені суб’єктивного враження?
Йой, най буде.
Як сумно, що котик вже відправив оцінки. Треба було дочекатись вашого дозволу і вліпити незадовільну оцінку.
*думає
Чи може відкликати лист та перемінити цифри?
*думає
Та нє…ліниво.
І все одно: щиро бажаю удачі вашому твору у цьому конкурсі.

хороше оповідання, мені сподобалось.

Дуже приємно було читати, історія цікава. Чомусь до останнього думала, що після перерозподілення шансів виявиться, що в Аліси весь цей час крав щастя Привид Олег.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Частини де ми бачимо світ з точки зору моркви – просто майстерно. Все таке інтригуюче, незвичне, поетичне, я б сказав. На фоні цього, наступні дві третини тексту мене трішки розчарували, бо планка вже була високо, а я отримав просто опис моркви та всяких приколів, які скоріш додатковий ворлдбілдінг в якому я на цей момент не відчуваю потреби, бо він не відповідає на ніякі мої внутрішні запитання, нічого не підтврджує.
Конфлікт я не зрозумів, типу є зостережний засіб, але він просто залишається, пробачте, “вісіти на стені”, мутація відбувається, обдидві сторони готуються до битви, тобто саме цікаве проецюється кудись за кадр, у мабутне, це мені не дуже зайшло.

Класний романтичний сценарій з паралельними світамі та версіями. Добре вміщюється у свій обʼєм. Текст ще хотілось би бачити більш вичитаним чи поредагованим, іноді було не те що складно чи незрозуміло, а трішки некомфортно читати, як раз через невелички шероховатості.
Загалом сподобалось, цікава істроія, дякую!

Не дивлячись на деякі незрозумілості, оповідання мені сподобалося. Наприклад, чому так рідко змінювалися екіпажі і чому їх мало бути лише двоє? Можна було б написати, наприклад, що через рух корабля важко було точно позиціонувати положення кільця і визначити необхідну кількість енергії для телепортації, або щось типу того, тобто, що телепортації намагалися проводити якомога меншу кількість разів,щоб знизити ризики для цілої місії.
Удачі на конкурсі.

Авторе, на вашу підтримку. Нічого не сухо, нормальна тверда наукова фантастика. Бо твір є такий, тут не треба драматичних вілянь і внутрішнього конфлікту. Тут класичний випадок космічного бою. І мені сподобалось. Дуже.
Ідея про чотивимірний об’єкт і гравітаційні хвили – ви молодець, гарно описано. Мені наприклад зрозуміло, що дії відбуваються біля зірки. І ваша мова написання доволі хороша, тому сцену боя я уявила дуже чітко в голові і вона яскрава. Класно вийшло)

Історія сподобалась, написано добре. Проте…я одразу здогадалась що паркінг є підстроєною історією. А це погано для читача. Так, виконання хороше і читається легко. Проте… ОСь це що я вже зараньше знала що і як буде на третині історії – збило весь захват. Тому двоякі відчуття від історії якщо чесно.

Як же ж гарно все починалося, але обсяг, мабуть, спонукав отак обітнути кінцівку. Щоправда, навіть з певними заувагами, вам чудово вдається окреслювати персонажів і робити їх обʼємними. Наскільки розумію, в авіатрощі загинув саме головний герой?
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Лафкрафт і висадка на місяць – дякую, прекрасне поєднання.
Фейкова висадка на місяць? пф, та най буде. Лише забагато їй уваги на почтку твору приділили,Ю я б почитисла десь на 2 третини а так най буде. А далі…о…класно.
Мені подобається щупальця, і поїдання людей, і все інше. Чудова атмсофера, прекрасне оповідання.
Якби я вичитувала його перед конкурсом звісно поправила б пару десятків речень, але то таке. В цілому подобається

Ну проте що тут у вас, авторе помилки пунткуаціні (і не тільки) вам вже сказали. То про це помовчу.

скажу так. Насправді видно, що це у вас одне з перших оповідань і я поясню чому. Бо у вас речення переходять з одне в інше не розповідаючи історію фактично, а наче ви намагаєтесь швидко записати миті побаченої в голові історії. В сенсі ви не розповідаєте щось, а просто записуєте замітками події і враження. І від цього таке відчуття виникає – початківець) Але це не погано. Попри ваш ще не сформоований стиль видно, що ви намагаєтесь працювати з персонажами, з їх відчуттями і їх мотивацією. І що сама сюжетна гілка сяк-так але якось в приніипі зібрана – не погана, проте потребує ще роботи.

Чому у мене і у інших таке враження? Дуже просто. Виникають питання по ходу оповіді – звідки той ген мутації взявся, що за райони постіно змінюючися -японський, румунський і т.д. Чому провідний інтернет і Вікіпедлія це таке велике золото для героя? Тобто у вас не зрозуміла світобудова. Що сталося після мутацій і чому настільки бідні умови життя? І ще, я так розумію локшина то признак бідності?) Проте вона у вас двійчи з’являєтсья і виглядає дивно) А ще – початок мені сподобався, в сенсі подачі, а не в сенсі інформації. Новини уривками, прийняті закони і т.д. Над самим текстом в них тех треба працювати, але тут на відміну може від інших мені сподобалось, я таке люблю. КОли на початку тебе вводять в світ новий з ось такими новинами (як в книзі де були балалайки в головах у людей, так авторе?).

Мені не сподобалось що думки та ідеї подаються прямим текстом при чому текст не підводить мене до них, та не доводить їх.
Що б змінилось у творі, якщо б другий закон метапсихології був іншим.

Головний герой майже нічого не робить. Він просто тече по сюжету туди, куди йому наказує ручка чи куди показує телескоп чи якісь закон чи правило.
Навіщо з ним говорив наставник та що це дало я не поняв. Він ніби бог, який говорить, хей привіт я є та я слідкую за тобою. Але що з цього ч не зрозумів.

Угоду з Мефістофелем бачу, романтичну історію бачу, навіть безвихідь є, а от наукова фантастика вплетена в неї якось похапцем, може, просто так здалося. Думаю, творові треба більше знаків і менше похибок в тексті, бо задум такий, що здатний зацікавити.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Я тут бачу дехто з коментаторів придирається до того, що рослина теж білкова форма життя і базується на синтезі РНК чи ДНК. Мушу зазначити, що попри висновки вчених експедиції, які торочили що то рослина вважати інопланетну рослину такою ж білковою формою як на Землі не варто. Зазвичай вивчаючи щось абсолютно нове , яке не піддається стандартам науки на Землі, особливо на іншій невідомій планеті люди схильні все спрощувати. І можливо ті квітки взагалі не малив собі ніякої білкової структури, проте їх схожіть у зовнішньому вигляді до рослин на Землі і змусила спростити вчених визначення. І вчені просто їх називали рослини, квітки, попри щоб називати постійно – схожі на рослини, типу рослини, по вигляду рослини і тому подібними виразами. Це на захист автора)
Ще, так тут часто повторюється слово слиз – писали вище коментатори – це можна було б замінити синонімами при редагуванні. Проте на захист автора я вас розумію. Коли у тебе центральною частиною оповіді є слиз, то блін, зовсім не хочеться називати його інакше, та і при писанні інших сліз не викликає. І як його бляха назвати інакше? Хоча автору на замітку – в деяких випадках таки це слово можна було б іиключити взагалі. там де і ятак зрозуміло що то слиз. Дві сторони монети.

Тепер власне враження. Твір дуже сподобався і серед оцінюваної групу він рясно відрізняється від інших. Тому що цікавий, тому що приємно читати, тому що використані хороші прийоми оповіді і взагалі – хороший твір.

І на захист автору (прошу пана Влада мене теж за бажанням закидати гнилими помідорами) – в творі не обов’язково має бути конфлікт. Твір це може бути красиво і правильно описана цікава ситуація без наявного конфлікту. І це я вважаю твір приклад коли явного конфлікту (вченого біолого не беремо у розрахунок, його внутрішній конфлікт не явний і мало помітний) – немає і все одно твір цікавий.

Існує затишне фентезі, а це затишна апокаліптична фантастика. Твір передає настрій пасажирів, які не билися за шлюпки на Титаніку, а просто лягли спати у власних каютах. Безперечно, десь на цій планеті вже запустили в космос команду під “I’ve got a ticket to the Moon”, бо на планеті, де є сміттєзвалище космічного непотребу, має бути більше, ніж одне радейко. А, можливо, то однаково безглузда затія, тоді єдиний варіант: “не дивіться вгору”.
Підсумую, що задум мені сподобався, щоправда, структура речень де-не-де відволікала увагу від того, що написано, щоб подумати, як це написано.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Прекрасне оповідання.
коли вони розвинуться і вийдуть у космос – то о, диво, їх там зустрінуть брати по вірі.
Чудова ідея і гарне виконання. Мені сподобалось.

Мені згадалася Бессонова “Люсі” з краплинкою “Переваги”, але написано доволі некепсько.
Удачі, хай конкурс пройде цікаво!

Про штампи – підслуховування кураторів і відкриття таємничої інформації – так і є. Навтіь на етапі написання мені воно теж муляло, але нічого іншого я тоді не змогла придумати, тому най буде штамп.
Мультивсесвіт мені особисто ніколи не набридає – тому це справа смаку.
Гра Ендера – дякую за відсилку, фільм подивилась, дійсно нагадує і фільм мені сподобався. Проте до написання твору я про фільм нічого не знала. От як насправді виглядає колективна свідомість)
Стосовно запобігання катастроф. Маючи всі технології можна запобігти? Справа в тому що гравців поселяли у той час і місце де сталася катастфрофа і навіть якщо були якісь русурси в той час для запобігання катастрофі, то людський фактор звісно завжди залишається головним. Наприклад його друг намагався завадити скиданню бомби на Хіросіму у образі американського офіцера і типу не віддати команду на скидання. Тому як бачимо не тільки технології мають важливу роль.
Про Помпеї пошукаю, проте виходячи з того, зо більшість населення все таки загинуло під шарами попелу – думаю мало там евакуювалися.
Колонізація космосу і можливість відхиляти чи знищувати астероїди потенційно несучі катастрофу на планету це можуть бути ріхні технології. Ми можемо мати круті кораблі що туди сюди людей з Марса до Землі і назад везуть але не мати отужної пушки що розіб’є чи відхились астероїд великий.

Всім дуже дякую за відгуки. Мені приємно що комусь сподобалось. Більшість ваших зауважень дуже слушні – я їх прийму до уваги.