Чи читали ви “Листи з Пекла” Віктора Савченка? Дуже схоже, втім песимістичніше. Разом з тим, твір мабуть один з найцікавіших на конкурсі.
Видно, що автор мав що сказати, та змушений був різати. Все дуже стисло, водночас не призводить до сюжетних дір.
А Енкі – то натяк на шумерський міф про створення людей як слуг богів?
Маю одне питання-зауваження. Оповідач обрав самогубство аби лишитись вільним. Хто тоді розказує все це читачам? Отже він вижив і експеримент триває на якомусь вищому рівні. А це вже підґрунтя для продовження.
“– Капітане, система звітує, що ми потрапили в ділянку з високою щільністю астероїдів на одиницю простору…”
Спробуйте пролетіти крізь пояс астероїдів у найщільнішому місці насправді. Що буде?
А нічого! Не побачите жодного, бо космос, блін, надто великий. Тут мало того, що нереалістична проблема в них, та ще й оцей пасаж на початку з метафорою про віртуальну частинку… Хочеться сказати англійською “cheesy” за відсутністю українського відповідника. “Нахально примітивно”, якось так.
Я вже думав, що тут про сопливих надлюдей, які чомусь інтелектуально недалеко пішли від нас. Хотів критикувати за недостовірність.
А це, виявляється, горор про вторгення з іншого виміру чи щось таке. Насправді непогано, але мене бентежить одне: ну не стали б люди летіти до істоти самі. Послали б робота якогось. Типу у них немає роботів чи що? Коротше, награно вийшло, але принаймні щось грамотне.
В тому то і річ, що нема думки за опущеним. На запитання “як?” відповідь – “Якось”. Тобто ви й самі не знаєте, а це серйозний елемент сюжету. Без нього світ здається штучним. Питання якраз не до стилю, а до логіки історії та дір, що можуть на неї впливати. Ніхто не каже, що ваш твір поганий, але в нього є об’єктивні недоліки. Якщо просто пишете для себе і не бажаєте чути нічого, то навіщо конкурс? Я сюди подавав твір, щоб почути конструктивну критику від людей, які бачитимуть все очима читача. Ніхто не хоче вас образити. Підійдіть до ситуації, як до можливості вдосконалити вже наявну історію.
Боюсь, що мандрівники нічого не навчаться на своїх помилках. Бо скам‘янілого Левіятана не відрізнити від звичайного астероїда та й це не їхня помилка, що Левіятан не зміг собі знайти пару.
І навіть якщо вони відслідкують місце останнього телепатичного сеансу, то як зрозуміти, що засох Левіятан не від голоду?
Багато питань. Хоча, можливо, в майбутньому мандрівники навчаться парувати Левіятанів і зрештою знайдуть те незвідане.
Успіхів!
Це скоріше схематична зав’язка великого оповідання. Головний герой нудний, бо він тут напряму пояснює нам, хто він такий і правила світу. Мало того, ще й не карає отих повстанців, які, до речі, невідомо для чого йому зізналися.
Коротше, як перше оповідання непогано, але треба краще прораховувати свої можливості і не намагатися у 6 тисяч запихнути цілу космооперу. Але, боюся, навіть якщо би тут було 100 тисяч, все одно сетінг та мотиви вже жовані-пережовані. Раджу авторові просто порадіти конкурсному досвіду, та й писати далі 🙂
Непозбувна збентега. Капітане, ви перегрілись на карантині. Відтак бачиш не самотнього сшибленого пілота, що сходить з глузду в закритому приміщені разом з комп’ютером, а уявного автора, що сидить на карантині та скніє від нудьги. Відтак не дуже віриться в історію, тож завдання автора виконано на трієчку.
Наснаги.
Досить непогано як на перший твір. Можна трішки скоротити опис спілкування в чаті та милування зорями, натомість розкрити мету чужопланетян ( бо «ти сам нас покликав», і «ми хочемо тебе врятувати» якось не ліпляться до купи) й оповідання стане цікавішим.
Успіхів!
Відверто так собі. Мова не завжди вдала і від переліку синонімів до вибуху станції я налаштувався на гумористичну фантастику, а виявилося, що автор цілком серйозний. Плюс, поведінка повстанців. “Зоряний Шлях Вояджер” сварять за те, що там такі саме горе-втікачі швидко здружилися з екіпажом і невдовзі нічим не відрізнялися від штатних службовців. Але порівняно з Вашим твором “Вояджер” буквально насичений конфліктом. Хіба не розумніше та цікавіше було б зробити, щоб герой сам здогадався, що їхні пасажири не вчені? І до чого взагалі “безсмертя”, якщо йому приділено уваги від сили абзац? Та й з чого повстанцю ставати таким відвертим? Тому, на жаль, високу оцінку поставити не можу.
Я розумію, ви всі тут великі критики, але я пишу для розваги, а не для увіковічнення моїх слів в граниті. Я намірено опускаю певні фрагменти, щоб читач здогадувався. Не вважаю це провалами. Якщо за тим, що опущено є думка – це не провал в сюжеті. Я заклав чітку лінію та алегорію в свій твір. Я писав так, як я сам люблю читати. Це оповідання не ідеальне, але воно щось в собі має, навідміну від більшості прочитаних тут мною оповідань. Можливо, якісь оповідання написані більш досконалим стилем, але вони абсолютно пусті. Деякі відверта маячня. Нікого не хочу образити, це просто моє враження…
Ну, трошки печально, що все аж так погано закінчилося, але подив викликає те, що ті, хто відправляють експедиції, зовсім не турбуються про зворотній зв’язок. Могли б залишити на орбіті супутник, який би передавав всі необхідні дані і міг забезпечити необхідну підготовку для наступної експедиції. Хоча, якщо двері космічного корабля можна виламати ударом хвоста великої змії, то не занадто вони й витрачаються на експедиції 🙂
Успіхів на конкурсі! 🙂
Згоден з попереднім коментарем. Ксан наче й головна, але ніщо не пояснює її фінального рішення. Ну тобто, коли ти виконуєш завдання і при цьому знищуєш свою команду і себе, як це?
А так досить непогано, мені сподобалось.
Мило. Метеорник взагалі прикольний. Радив би трохи почистити текст від зайвих красивостей, уточнень та й взагалі від прикметників (як то кажуть, текст дещо “жирний”). Натомість додати якихось фішечок метеорнику. Приміром під час бійки притягнув щось схоже на метеор, гирю якусь (дія ж у спортивній секції), зламав ікло Мілошу. Закричав “Ура” і здався. А вампір би прошамкав щось на кшталт “і чому я за всіх віддуватися маю. Добре, не справжній метеор”.
То виходить, що вберегти ділянку досить просто, треба розмістити на ній щось смердюче і чутливі альтореанці відмовляться.
Цікаво, що ділянку з туалетом транспортували до покупки, а ось із альтанкою можна купити через каталог до транспортування. Мені здається має бути навпаки 😀
Успіхів!
Від Людоїдоїд на Сонце на стінах, сонце на стелі
Перейти до коментаря2020/08/04 at 11:06 pm
Від Владислав Лєнцев на Віртуальна частинка
Перейти до коментаря2020/08/04 at 11:03 pm
Від Мандрівник на Неземна
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:59 pm
Від Владислав Лєнцев на Відчувай
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:58 pm
Від Спостерігач на Втеча
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:57 pm
Від Едуард на Космічні Мандрівники
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:55 pm
Від Мандрівник на Доктрина
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:52 pm
Від Владислав Лєнцев на Безсмертний
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:51 pm
Від Мандрівник на Фальшиві боги
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:39 pm
Від Мандрівник на Знайоме обличчя
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:32 pm
Від Лісовик на Дослідник-88
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:28 pm
Від Мандрівник на Стрічки (12+)
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:21 pm
Від Едуард на Земля - мій дім
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:14 pm
Від Mesnick на Безсмертний
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:12 pm
Від Автор на Втеча
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:12 pm
Від Murrrchik на Мій татко - герой? (16+)
Перейти до коментаря2020/08/04 at 10:00 pm
Від Едуард на Земля
Перейти до коментаря2020/08/04 at 9:59 pm
Від Фантом на Поки люди сплять
Перейти до коментаря2020/08/04 at 9:57 pm
Від Едуард на Земельний кодекс
Перейти до коментаря2020/08/04 at 9:47 pm
Від Едуард на Загублені в пеклі
Перейти до коментаря2020/08/04 at 9:36 pm