Коментарі

Авторе, виходить, що симулякрування мозку допомагає пробиватися до влади? Це багато що пояснює 🙂
Зауважу, що хоч і написано добре, але читалося важкувато через ці всі ці незрозумілі терміни. Напевно, для мініатюри це зайве, бо збиває з пантелику і відволікає від подій, та й не має ніякої конкретної мети, бо якщо ці всі “хаарги” замінити на звичні слова, то твір лише виграє від цього.
Удачі на конкурсі 🙂

Вау! Не очікував я таке на цьому конкурсі, і тим паче не очікував від себе що щось подібне мені сподобається. Написано легко і цікаво. Браво!

Як на мене, чудова пародія. Експансія по-радянськи.
Хоча не можу серйозно віднестись до цього твору, але за успішне поєднання майбутнього з минулим великий плюс!

Приєднуюсь до попередніх відгуків. Відчувається потенціал, крута ідея. Просто у автора ще не має досвіду щоб подавати ці ідеї в цікавій сюжетній формі. Уcпіхів!

Шановний, Учасник і читач, дуже дякую за конструктивну критику!
Наступного разу візьму до уваги ваші зауваження і писатиму з їх урахуванням =)

ПС: “клюква” українською буде журавлина. ***************************************

Вітаю, авторе!

Якось мені забракло самого опису катастрофи, коли вже навкруг неї все побудовано. Переживань дівчинки, адже ось воно, все руйнується.

Вам, до речі, ще Бога і Змія не вистачає, для повноти картини 🙂

Успіхів і наснаги!

Дуже майстерно!
Сподобалось. Але й залишилось кілька запитань.
Що саме відбувається навкруги? Як комета призвела до “пекла”? І куди герой зібрався летіти?
Це оповідання як вирізана частина роману, але його б я з задоволеннням почитав.

Твір сподобався. На початку таке насичення і мішанина відчуттів, що здається нюхаєш колір, дивишся на запах і доторкуєшся до тиші. Дуже яскраво.

Вітаю, авторе!

Твір динамічний, проте якоїсь ідеї я в ньому не помітив, ну хіба що розвалена росія у плюс 🙂 Так, прочитав-посміхнувся-забув.

Успіхів та наснаги!

Сподобалась ваша “космічна” версія пісні.

Вітаю, авторе!

Гм… я зрозумів, що нічого не зрозумів. Перші, Другі, Треті – щось ходять, досліджують. Щось десь кудись летить. Добре, що Міші-Майклу хоч пам’ятник поставили. За що, правда – зовсім незрозуміло, але то таке.

Успіхів та наснаги!

Автору я кажу браво! І у ліхтариках є певний символізм…
До деяких критиків твору: ви самі оцінюйте, а не за суїцидників переживайте.

Страшенна “клюква” по-українськи. Чекав коли вже герої після хріновухи почнуть танцювати гопак.

Вітаю, авторе!

Якщо це стьоб, то що саме вистьобується взагалі не зрозуміло. Якщо ж серйозна робота, то… То навіть не знаю, що вам порадити. Напевно, почну поки з примітивних помилок.

“Доброго дня! Ви наступні для вильоту жити на Марс. Збирайте, усі необхідні речі.” І вони зібралися і полетіли. Якщо вони дійсно хотіли на Марс, читач має про це дізнатися з твору. Якби не хотіли – ну то ніхто б просто так не зібрав речей і не полетів.

“Вони зібрали й сіли в ракету, подібну до тарілки. І вони помчали захоплювати Марс повз зорі.” Повз які ЗОРІ? Якщо мається на увазі Марс наш, рідненький, із Сонячної системи, то пролетіти герої могли лише повз одну ЗОРЮ. Якщо йдеться про якийсь інший Марс – теж обов’язково про це зазначити.

“У ракеті сім’я заснула й Лада змогла завагітніти в космосі.” Уві сні? Лада – Діва Марія? Ви впевнені, що хотіли закласти саме такі алюзії в твір? Бачте, в чому річ. Оповідання з претензією на НФ і такі раптові дива тут не доречні. Мав відбутися певний процес 🙂 Але знову ж, якщо сім’я в цей час спала – то дуже важко зробити 🙂

“Боян збудував скромну садибу[2], щоби жити. Але Ладу потягло на солодке та солоне.” І яким чином збудована садиба пов’язана із вагітністю Лади?

Таких от помилок у вас дуже багато, не хочу всі вибирати.

Далі. В оповіданні зовсім немає зображення світу. Марс тераформований? Марс під куполом? Який він взагалі, ваш Марс? А яка Земля? Ми (читачі) бачимо лише персонажів, які щось говорять. Так само вони могли говорити на Місяці, Юпітері чи Меркурії.

Якось так.

Успіхів та наснаги!

Приємна історія.
Дякую!

Початок твору інтригує. Автору повною мірою вдалася синестезія – і звуки, і запахи, і дотики. Гарна стилістика. Але, даруйте, за стилістикою немає ідеї. І бажано вичитати текст, бо не вірю, що майстер стилю не вміє ставити коми.

О, грамотна щоденникова форма! Люблю таке.

Мені сподобалось! Дякую.

Ні, ну котики все покращують. Але я не дуже зрозуміла, у чому меседж, крім котиків.

“Жук сидів у кріслі другого пілота, запускаючи основний двигун для міжгалактичних переходів”.
Позитивний момент: викликало сильні емоції.
Негативний момент: валяюся на дивані в істериці від сюжету і не можу заспокоїтися 🙂