Коментарі

Ого! 21 коментар! Це рекорд на цьому конкурсі! А з цим уже й 22 буде 🙂
Авторе, ви уявляєте, як ви зацікавили людей! Та це ж круто!

Пробачайте

Авторе, будьте кращі за інших коментаторів. Нехай ВАС ставлять у приклад ІНШИМ.

В оповіданні відсутнє позитивне навантаження гарним сенсом, отже, залишається сприймати твір як жарт автора.

“”Ти маєш, сама це побачити”
У Валентина ступор плюс стридор на фоні невідомої етіології, тож інженер вирішив, що хай і Сіріс наповнить легені потенційно небезпечним видихуваним повітрям хворого 🙂 А то сидить капітанша в кабінеті, дрихне поки всі працюють 🙂 Не порядок!

“Я підійшла до нього ближче, під монотонне бурмотіння доктора, про нормальні показники кровообігу, дихання та мозкової діяльності.”
Правильно, Сіріс, дихай глибше над хворим Валентином, раз ти така недалека жінка 🙂

“За даними датчиків, патології у нього немає.”, “Дві години тому знайшли.”
Лікар Роберт зробив лише МРТ та поміряв тиск замість аналізу крові, сечі, калу, вмісту спинно-мозкової рідини тощо 🙂 Та навіть в глухому селі без приладів роблять якусь пальпацію, перкусію, аускультацію! Бачу, що на цей космічний корабель відбирали героїв з низьким рівнем інтелекту. Сміюсь від абсурду.

“Вона зазвучала одразу, устами Валентина, який ніби почув моє запитання. “, ” Я проковтнула клубок, що застряв у горлі, а Валентин тим часом продовжував співати, з таким самим, порожнім, відсутнім поглядом.”
Стан Валентина описаний з бомжів-алкоголіків 🙂

“— Нікому не повідомляти, сюди нікого не впускати, мені у кабінет всі подробиці у письмовому вигляді за півгодини.”
Сіріс, дитинко, бачу, що на початку твору віддати цей наказ тобі заважали чарівні очі інженера 🙂

“В голові потьмарилось, але мені все ж вдалося дістатися до кабінету, мало не чіпляючись руками за стіни.”
Правильно, та ну його, того пришелебкуватого лікаря Роберта, а то ще клізму в вухо поставить 🙂 Він клінічних протоколів з роду не бачив!

“Я почала нервово кружляти кабінетом, покусуючи свої нігті.”
Намагаючись уявити цю сцену в моїй уяві вимальовувалася така кумедна картина: Сіріс в невагомості кувиркається через голову, жує нігті й намагається згадати, чи не заплющувала очі. А потім вона опустилася на підлогу, у темному куті корабля. Авторе, я давно так не сміялася, за що дякую.

«На мій розум, наче хтось напав…»
Коли невправно описують делірій, це починає виглядати як комічна розповідь. Тому відкривайте Diagnostic and Statistical Manual of mental disorders, fifth edition та надихайтеся на створення нового реалістичного синдрому.

Вибачайте.

Типовий представник

Але ж якщо Автор не захищатиме свій твір, то хто ще цим займеться? До того ж, ніхто не просить Вас чи когось іншого сюди повертатися. Щодо переходу на особистості тут визнаю, грішний, але знову ж таки коментатори не стримуються, то чому я мушу?

Starfort

То не стримуйтеся. Декриміналізуйте коментарі, покараєте мене після конкурсу. Це ж Інтернет, тут все створене задля втіхи користувачів.

Авторе, продумуйсте сюжет та перечитуйте його хоч 1 раз, щоб сформувалася повна сюжетна лінія. Інакше, бачите, виходить твір про психічно неврівноважених героїв з ознаками треллеру 🙂
Пробачте за критику.

Віщуне, щиро дякую вам за ваші слова та присутність на конкурсі! Ваші фрази – ковток свіжості та глибокої адекватності серед задухи інших, часто надуманих критичних слів. І не лише для мене.
Щодо ігор – дійсно, треба щось таке спробувати, оскільки моя відданість світу Lineage II (фентезі) може й потерпіти заради доброї справи.
Спасибі! Успіхів на конкурсі!

Авторе, мабуть, як я почну давати рекомендації, це вже буде не ваш твір. Дякую за вашу довіру, і бажаю вам плідної праці.
Мені складно згадати фільми чи книги, де ваша тематика була б реалістично зображена. Зіграйте в якийсь симулятор мехів, типу останнього BATTLETECH (2019) або щось із серії Armored Core. Чисто аби вжитися в роль пілота фантастичної техніки, а не заради сюжету.
Також хочу вас похвалити, що ви дуже адекватний коментатор, який користується критикою для свого вдосконалення.
А ще це єдине оповідання, де я не розумію за що Читач вибачається : D

Ще один твір про те, як тварин люблять більше, ніж власний дітей 🙂 А ще про собаку-вбивцю 🙂 Треш!

“Їхній нюх вловлює найнезначніші зміни в кисні”
Людський нюх теж 🙂 Коли кисню мало, людина відчуває “кисловатий” запах і головний біль.

“Вони на відміну від роботів непідвладні дії електромагнітних хвиль”
Oh really? Сідайте. По біології – “2”!

Жук сидів у кріслі другого пілота, запускаючи основний двигун для міжгалактичних переходів.
Ага, носиком – тиць, і все готово 🙂

“Мої оцифровані нейрони вибухнули від щастя і гордості за мого друга. ”
Ця чотиринога тварюка зараз спалить корабель з дітьми та дружиною головного героя на борту (“пішли ділити мої пожитки”, “дружина відразу відмовилася від пропозиції летіти до іншої галактики”), а він радіє 🙂 Наш герой – класичний психопат 🙂

“Жук з посмішкою опустив важіль”
І тут я уявила собаку з людськими вустами та виродкуватою посмішкою 🙂 Твір стає все більш курйозним 🙂

“я гірко зітхнув, проклинаючи древніх людей, які заради наживи зруйнували власний дім, вигнавши своїх дітей на космічні станції”
Тих вигнанців хоч жити лишили. А те, що з дітей та дружини зараз по сюжету буде шашлик – то це все ок 🙂

“Жук, не чекаючи результату побоїща, одягнув шолом і вийшов у відкритий космос.” “і почав щось майструвати біля двигуна”
Спроби уявити собаку зі скафандром на голові та шуруповертом в лапах супроводжуються нестримним сміхом 🙂

“Він врятував дванадцятирічну дівчинку, що зачинилась у рятувальній капсулі”, “сенсори корабля повідомили, що ми наблизились максимально до Сонця.”
Ага, тепер ця шерстяна тварюка ще й дівчинку піддасть термічній обробці!

“Заповіт було виконано, і Жук успадкував усе моє майно, яке наступної миті передав дівчинці. ”
А наступної миті захоплений гравітацією Сонця напіврозплавлений корабель став майданчиком для барбекю з різними видами м’яса. Зате дівчинка рівно 10 секунд пораділа вигаданому спадку, бо не знала, що його кілька абзаців вище уже розділили родичі 🙂 А якщо серйозно, то максимальне наближення до Сонця замість безпечного говорить про величезну діру в сюжеті! І ні слова про успішний відліт від гарячої зірки 🙂

Висновок. Твір про шашлики з дітей та собак.

Спасибі всім за рекомендації! Я паралельно працюю над іншим твором з іншим жанром для власної збірки… І ось мене накривала оманлива впевненість, що все там гарно-прегарно.
Однак, критика під моєю роботою натякнула, що є над чим працювати.
Шановні Людоїдоїд, Віщуне, мені так сподобалась конструктивність ваших зауважень, що довелося шукати добавки у вкладці “Коментарі” сайту!
Якщо вам не складно, можете ще щось порекомендувати мені?
Завчасно дякую!

Дійно, не вистачає естетики твору… Ми ж не радіорепортаж з місця подій слухаємо, чи не так? Додайте сюде дрібку поетичності, аромат екшену, кілька ложок зусиль героїв, щоб не сиділи там у кабінах на повному релаксі зі своїми балачками!
Авторе, коли людина змагається за гроші, їй не до балаканини. Ви подивіться олімпійські ігри, якісь інші спортивні змагання. Акцентуйте сюжет на сконцентрованості героїв – буде гарно.
Пробачте.

“Не забувайте, що обговорюємо твір, а не авторів коментарів.”

Так, не забуваймо.
Дуже не хочется закривати коментарі, бо у цьому конкурсі вони особливо палаючі.

Відповідь Читачу:
Дякую за висловлену думку.

Відповідь Читачу: щось у вас там занадто складні схеми коментування. Але ж причепитися до конкурентів на конкурсі – важлива та відповідальна справа!
Однак, зміїна отрута теж може приносити користь, тому врахую всі зауваження при наступному створенні творів.
Дякую.

Тьфу, у мене відкрито кілька вкладок з коментарями інших критиків, і окремо ворд для власного відгуку, тому уже сама запуталася куди вставляти написаний текст 🙂
Пробачте

У мене відкрито кілька вкладок, і окремо ворд для відгуку, тому уже сама запуталася куди вставляти написаний відгук 🙂
Таким чином, мІй попередній відгук на цій сторінці має бути під іншим твором, тому прошу вибачення.

Щодо конкретно цього твору:

Авторе, якщо існує непереборкане бажання поділитися своїми знаннями, потрібно це зробити дозовано, тобто сіль – гарна приправа, але ж думайте, скільки сипнути, щоб можна було їсти!
До речі, можна розкидати факти по різним абзацам, не буде муляти очі.

Пробачте

Не забувайте, що обговорюємо твір, а не авторів коментарів.
“Інфантильний”, “мова трієчника” та інше близько до порушень правил Зоряної фортеці.
Особисто я, про поради Віщуна високої думки. Як ви не згідні з думкою Читача чи Саші чи когось ще, не перетвоюйте коментарі в бокс по переписці.

Великим недоліком цього твору з точки зору сюжету є створення “діади” кораблів. Навіщо два кораблі? Невже не можна дистанційно якимись гарматами накидати міток, щоб летіти, куди очі бачать? Вам треба було показати героїзм “пілотки” ? То хай би вилетіла з головного корабля в якомусь винищувачі та й розбиралася з ворогами!
Ну, будемо думати, що “діада” – це аллюзія на стосунки в парі

Щодо замудрованого початку:
Запхати цей текст потрібно було наприкінці, було б презентабельніше

Вибачайте

Мій попередній коментар писався до іншого твору (“Віртуальна частинка”), однак випадково потрапив сюди, оскільки відкрито кілька вкладок… Прошу вибачення.

Щодо конкретно цього твору:
Авторе, скорочувати потрібно обдумано, щоб люди не плювалися 🙂

Вступ-лекція: якщо існує непереборкане бажання поділитися своїми знаннями, потрібно це зробити дозовано, тобто сіль – гарна приправа, але ж думайте, скільки сипнути, щоб можна було їсти! 🙂
До речі, можна розкидати факти по різним абзацам, не буде муляти очі.

Пробачте

Великим недоліком цього твору з точки зору сюжету є створення “діади” кораблів. Навіщо два кораблі? Невже не можна дистанційно якимись гарматами накидати міток, щоб летіти, куди очі бачать? Вам треба було показати героїзм “пілотки” ? То хай би вилетіла з головного корабля в якомусь винищувачі та й розбиралася з ворогами!
Ну, будемо думати, що “діада” – це аллюзія на стосунки в парі 🙂

Щодо замудрованого початку:
Запхати цей текст потрібно було наприкінці, було б презентабельніше 🙂

Вибачайте

Читач

Дякую за ПОРАДУ, та, боюся, якби я ще тут інтригу крутив, а потім зоставив читачів з носом, обурення було б ще більше.