— Ба, нам довго ще йти?! Я більше не можу, чому ми не могли прямо біля дому зупинитися? — Досить скиглити, Ендрю, ми пройшли метрів 500, скоро будемо. Поряд з нашим домом немає посадкового модуля, — темноволоса з короткою акуратною зачіскою струнка жінка, яка аж ніяк не була схожа на бабусю в нашому уявлені, але… Читати далі »
Хлопчик опинився перед входом у величезний склянний замок. Він знав, що за його дверима все зі скла і найменша емоція чи то гнів, чи гучна радість, вже не кажучи про стукіт – карколомно зруйнує цю споруду. Але там є те що він шукає, надзвичайно прагне та просто хоче, таке омріяне але таке несформоване… Він набирається… Читати далі »
— І яким ти себе там уявляєш? — запитала Ольга. Вона дивилася на металево-сріблясту Землю, посічену яскравими фіолетовими лініями квантових реле. Смужки постійно змінювали свою конфігурацію та напрямок, вибудовували з сусідніми згустками світла все нові й нові ланцюги послідовностей. Це схоже на хаотичну неонову залізницю, автоматичні стрілки якої панічно намагаються намацати ідеальний шлях. Ольга ніколи… Читати далі »
Катерина дивилася у вікно. “Як же гарно…”- думала вона. Ще б пак, вона ж дивилася крізь вікно космічного корабля! Зірки, сонце, планети… Серце завмирало і змушувало у думках доторкнутися до усього того фантастичного. Катя була в космосі вже давно, однак кожного разу дивилася у вікно ніби вперше. Вона працювала диспетчером на космічному кораблі – оголошувала… Читати далі »
Коли за вікнами машини часу розвіялася завіса темпоральної плазми, я, врешті, зміг подивитися довкола. Ура! Як і планувалося, опинився на безлюдній місцевості. Коли користуєшся краденою машиною часу, принципу роботи якої поки ніхто не розгадав, ні в чому можна бути впевненим. Але, дякуючи мудрим винахідникам з майбутнього, все спрацювало. А ще величезна вдячність мандрівнику часом, який… Читати далі »
Містить згадки про оргії, вживання наркотичних речовин та болючу смерть
Жителі планети Тубер «дочекалися» завершення часів. Стародавні письмена з пророцтвами це передрікали, і ось ‒ вершиться кінець. Цивілізація практично зникла, лишились тільки невеличкі горстки племен. Боги зійшли з небес на гігантських залізних колісницях, які вивергають стовпи полум’я. Боги прибули, аби очистити світ і забрати душі туберійців. Однак самі жителі планети Тубер називають себе Еоа, а… Читати далі »
Міжгалактичний ковчег «Tardigrada» подолав відстань у сорок сім тисяч світлових років. Наразі він увійшов до планетної системи, що в галактиці LDV-1618. А вже за декілька днів ковчег сягне планети Orbis. На борту ковчега знаходяться триста тисяч відцифрованих людських свідомостей. Оцифровані мізки, які перебувають у своєрідній комі, мають вигляд металевих куль. Це велика кількість цифрових копій… Читати далі »
Люди, котрі покинули рідну галактику у прадавні незапам’ятні часи, і назвали себе Космічними Мандрівниками, давно вже змінили свою подобу і припинили бути людьми. Космос перетворив їх навдивовижу довговічних істот (за людськими мірками). У той час, коли фізичне життя землян сягало лише однієї сотні років, Космічні Мандрівники спроможні існувати десятки тисяч років. Своїм виглядом Мандрівники походили… Читати далі »
Десь у всесвіті. Відлуння зірок, їх мерехтіння на екрані спостереження створювали відчуття комфорту, спокою та навіювали сон. Вони дарували можливість поміркувати, проаналізувати думки та почуття, оцінити свої враження та творити, створювати щось нове. Ден повернувся до клавіатури, його пальці знов торкнулись клавіш електронного роялю. Музика знов залунала навкруги утворюючи нову тендітну та стрімку композицію. Ця… Читати далі »
Мене звуть Олена і я народилась на забутій планеті – Земля, майже 150 років тому. Я дивлюсь ви мені не вірите? Що ж, файно, це ваше право. Так, я народилась на Землі і це безумовний доказ того що вона все ж таки існує. Де? Десь у Всесвіті. А де точніше вже ніхто й не знає.… Читати далі »
Мандрівка до зірок завжди була Мрією. Мрією Людини. Людина дивна істота. Вона ніколи не задоволена тим що вже має. Вона бажає неможливого. Завжди прагне досягати Мрії. Людина вперте створіння. Природа каже Людині: – Ти не спроможна, ти не впораєшся, ти не призначена для цього. Заспокойся та не переймайся! Людина відповідає: – Чому? Хто це сказав?… Читати далі »
Черга до іменинниці потроху зменшувалась, а гора різних за розмірами і формою коробок біля неї зросла майже до стелі. Коруна саме випробовувала в дії подарунок подруги — кольоровий напій. Дівчина зробила ковток рідини, що постійно змінювала колір у прозорій склянці, ще й переливалась блискітками, і її тіло поступово від хвоста до вух перетворилось з яскраво… Читати далі »
Всі ці світи були бідними, бо в них не було істинного знання, без якого людство лише зграя безтямних зомбі. Епілог. Лаборант увімкнув світло. Це було добре, бо час темнової фази закінчився. Він відділив із маточної культури грудку слизу і вніс її у чашку Петрі. Затим помістив зразок у термостат. Штучне освітлення мерехтіло міріадами наносвітлодіодів,… Читати далі »
Закінчується персикове морозиво! Це жахливо. Звичайно, є й інші, але мені смакує саме це. Його ніхто не їсть, окрім мене: залишають, як найменшій. 12 пачок – на цілісінький рік, – і все! Ніколи більше! Рут говорила, що персик – це такий круглий помаранчевий плід, солодкий та соковитий. От би спробувати!.. Скільки всього дивного є у… Читати далі »
Коли блимання індикатора сповістило Гната, що бункер повний, він вимкнув та підняв мотовило над збіжжям, а потім подав сину знак глушити двигуна. Хлопчик, який сьогодні вперше сів за кермо комбайна, декілька секунд розмірковував, перед тим як перевести важелі у нейтральне положення і зупинити машину. Варто було лишень увірватися брязкоту лез, дряжчанню решіток і барабанів, перегуду… Читати далі »
Текст знято на прохання автора.
– Казала не братися за цю роботу, – Гільда сплела на грудях металеві руки, риси пластиконового обличчя виражали відвертий докір. – І за що було братися? – Макс, відвів погляд від оглядового монітора, зиркнув на фемоїда. – Знову сміття прибирати на орбіті Марса? Чи длубатися на якомусь астероїді Поясу? Нуднішої роботи не придумаєш. – Зате… Читати далі »