Архів категорії: Експансія

Акорди контакту

У день восьмого злаку Діви всі новини в системі починалися сповіщенням про закінчення робіт з утворення захисту для Чумацького Шляху. Людство ось уже понад сто п’ятдесят років снувало павутиння так званих квантових струн з модифікованими, за допомогою гравітаційних каталізаторів, характеристиками. В назві проекту скористалися омонімом із вислову пана Сасскінда. Такими діями єдина цивілізація Галактики сподівалась… Читати далі »

Бурячки

− Галю, борщику нам приготуй! – скомандував Петро спрямувавши псевдосуворий захмелілий погляд десь угору. − Процес приготування запущено. – задзвенів жіночий голосочок корабельного інтелекту. Зашкарубле обличчя чоловіка розтопила усмішка: – Назвав її, як дружину. І вона непогано готує! − Так добре, Петре, як жінка твоя? – підняв брови співрозмовник. − Ні, гірше. – усміхнувся господар… Читати далі »

Між безоднями

Миродар зайшов у лабораторію, наче в пропахлий надіями медитаційний відсік на віддаленій станції. Але він був тепер не в агресивній безодні Галактики. Він на Землі. І сьогодні буде не просто продовження Контакту. Два роки тому вони виявили Їх. Порпались у субкварковому хаосі в ядрі атома гелію та наштовхнулись на розумні сигнали. Вервечка недоспаних тижнів минула,… Читати далі »

Принцип

Залишений напризволяще посеред загальної метушні, Соколовський повільно напивався в кутку, озброївшись пляшкою вермуту. Він надав би перевагу горілці, але без закуски просто не міг її пити. Завтра скажено болітиме голова, та байдуже. Нарешті збудження в салоні досягло кульмінації. З динаміків долинав сигнал таймера, надісланий з орбіти Марса, на великих екранах чорнів космос у точці Лагранжа… Читати далі »

Шестеро у бляшанці (16+)

Твір містить опис вживання наркотичних речовин. Організатори конкурсу наголошують, що розміщення твору не можна вважати пропагандою вживання цих речовин та нагадують, що ці речовини шкодять здоров’ю.  

Земля – мій дім

Цей рік став незвичайним майже з самого початку. Взимку замість снігу і морозів було тепло, інколи дощило. Зимові канікули в школі продовжили на тиждень через авральні ремонтні роботи. Сашко ходив до сьомого класу і почав вивчати фізику. Не все було зрозуміло, але цікаво, особливо коли мова заходила про зірки та планети. До дня космонавтики вчителька… Читати далі »

Троянда Марінера

Хоч Полі збиралася на протилежну півкулю, їй закортіло проїхатися поверхнею, щоб відчути новий світ. Станція гіперлупу виявилася переповненою. Черга до парку «Олімпус Монс», черга до парку «Долина», черга до Великої Тріади. Напівпорожній човник до кратера Аудеманс трохи південніше місця, де Лабіринт з’єднується з Долиною. Полі не роздумувала. Перед прибуттям тунель десь на двадцять кілометрів вистрибнув… Читати далі »

Вільний політ

На Марсі займався загадковий блакитний світанок. Легке судно розгорнуло золотисті сонячні вітрила та почало свій шлях з вохряного стрімчака. Керуючий суденцем посміхнувся, споглядаючи місто, що розкинулося в долині. Височенні будівлі, схожі на квіти, що розпускаються. Життя в них було зосереджено вгорі, подалі від приставучого марсіанського  пилу. Місто пробуджувалося й оживало, повітряні шляхи також. Де-не-де почали… Читати далі »

Чи настане три тисячі двадцять п’ятий рік?…

Творить нас не доля, ми самі рай та пекло собі   2020 Від Коронавірусу помирала дитина. Від зупинки серця ось-ось мав віддати Богу душу батько великої родини. З кожною краплею крові життя покидало породіллю. ВІЧ ,котрий сховався, мов маніяк за рогом, вбивав відому бабусю-благодійницю. Спостерігаючи за смертю власного дитяти, одна жінка вирішила, що вже занадто… Читати далі »

99%

Дзвінка померла передостанньою. За всіма розрахунками на її місці мав би бути я. В неї навіть не було симптомів: ні важкості дихання, ні навіть аритмії, а в мене давно вже зібрався повний комплект. А ще вона молодша за мене, на цілих два дні! Вона мені про це постійно нагадувала, від самого дитинства, коли в мене… Читати далі »

Міжзоряні будні

Багато років тому, коли мама казала мені, що навчання дуже важливе для мого майбутнього, і мені не вдасться бити байдики у нейронеті. Я ввічливо погоджувався з її зауваженнями, і відкривав наступний веселий сайтик. Власне, через це я і опинився на борту зоряного крейсера «Рятувальник». Багато хто каже, що це мама влаштувала мене сюди, а сам… Читати далі »

Суд

За одну мить, одночасно заіскрили мільйони квантових гармат. Чергова планета була нівельована до субатомних часток, буквально викреслена з тканини всесвіту, разом з усіма її мешканцями. — Вирок реалізовано, — промовила суддя Астрід Зеолакс, — порухом правиці наказуючи охороні викинути останніх прибульців у відкритий космос. Під їхні відчайдушні крики, що розчинились за міцними дверима містку корабля… Читати далі »

Дика качечка

Ніхто не хоче бути «ніким». Всі наші дії частково і розраховані, аби заповнити або камуфлювати ту пустоту, яку ми відчуваємо в самій своїй серцевині. Джон Фаулз Спочатку вона була квіткою, потім травою, тепер пере-Трав-илася в Качечку. Її називали Живка… Надто вправно перекосила вітри, тумани, негаразди. Вона доволі часто потрапляла в примхи При-Роди, виходила з-під пера… Читати далі »